Пишний назвав основну можливу причину росту цін в Україні

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на заяву голови НБУ Андрія Пишного в ході пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.

Ризики, які впливають на ціни в Україні

"Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності. Атаки Росії на критичну інфраструктуру впродовж останніх місяців уже призвели до значних перебоїв у енергопостачанні, зростання витрат бізнесу та посилення інфляційного тиску. Водночас ризики подальших руйнувань важливих енергетичних та логістичних об’єктів зберігаються", — застеріг голова НБУ.

Разом з тим актуальними залишаються й інші ризики, прямо чи опосередковано пов’язані з перебігом війни:

• виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності й відбудову;
• порушення ритмічності та/або зміна обсягів міжнародного фінансування; 
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Вагомий вплив також матиме перебіг подій на Близькому Сході. Фактичні наслідки та можливі ефекти нетривалого протистояння враховані в прогнозі. Однак, якщо ця війна буде тривалою, світові ціни на енергоресурси будуть вищими, ніж очікується зараз, а зовнішній попит на українську продукцію — нижчим. Це спричинить суттєвіший інфляційний тиск в Україні та негативно позначатиметься на економічній активності, заявив Андрій Пишний.

Крім того, це збільшуватиме спроможність Росії продовжувати повномасштабну війну. Подальше загострення геополітичних протистоянь може негативно позначитися і на міжнародній підтримці України.

Можливі позитивні сценарії

Ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається імовірність реалізації позитивних сценаріїв, говорить очільник НБУ. Вони, зокрема, пов’язані із посиленням військової й фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. Серед позитивних сценаріїв також залишається реалізація масштабних інвестиційних проєктів у міру зниження безпекових ризиків, пришвидшення реформ та євроінтеграції.

Нагадаємо, станом на 30 квітня НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%. Відповідне рішення правління НБУ було ухвалене як реакція на зростаючу інфляцію. Так, за даними регулятора, інфляція стійко сповільнювалася з червня 2025 року до січня 2026 року, але надалі почала  зростати. Ціновий тиск посилився через складну ситуацію в енергетиці після російських обстрілів, різке подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході, ефекти від послаблення курсу гривні в попередні періоди, а також стрімкіше, ніж очікувалося, зростання зарплат.

У березні інфляція пришвидшилася до 7,9% (рік до року), а базова — до 7,1%. Обидва показники перевищили попередній прогноз НБУ. За оцінками центробанку, у квітні зростання інфляції тривало. Водночас інфляційні очікування більшості груп респондентів залишалися стійкими, а очікування населення після погіршення у І кварталі поліпшилися в квітні, повернувшись до рівня кінця минулого року.

Ураховуючи необхідність утримання інфляційних процесів під контролем та повернення інфляції на траєкторію стійкого сповільнення, НБУ переглянув прогнозну траєкторію облікової ставки — наразі очікується її утримання на рівні 15% до II кварталу 2027 року.