- Категорія
- Новини
- Дата публікації
У Києві стартувала робота групи радників форуму "Архітектура безпеки": про що говорив Буданов
Перше засідання Стратегічної групи радників при форумі "Архітектура безпеки" відбулося 24 квітня у Києві. У ньому взяв участь керівник Офісу президента, генерал-лейтенант Кирило Буданов.
Про це пише Delo.ua з посиланням на пресслужбу форуму.
Ця група є міжнародною експертною платформою, що має на меті напрацювати практичні рішення для зміцнення обороноздатності, енергетичної стійкості та відновлення України.
Згідно з повідомленням, основний акцент зустрічі був зроблений на комплексному підході до безпеки держави в умовах війни. Учасники наголошували, що сьогодні безпека охоплює не лише військову складову, а й стійкість енергосистеми, здатність відновлювати критичну інфраструктуру, підтримувати економічну активність, зберігати людський потенціал і забезпечувати стабільність управління.
На чому акцентував Буданов
За словами керівника ОП, такі платформи створюють простір для обміну практичним досвідом, адже Україна проходить через виклики, з якими раніше не стикалася жодна сучасна європейська держава в такому масштабі.
"Наш досвід у сфері оборони, стійкості енергетики, роботи інституцій, захисту критичної інфраструктури та збереження керованості держави в умовах війни має бути не просто почутий – він має бути врахований і імплементований у нові підходи до міжнародної та європейської безпеки. Я бачу в цьому цінність нашої спільної роботи з партнерами", – зазначив він.
Буданов додав, що результатом роботи групи мають стати не декларації, а конкретні механізми, пріоритети та пропозиції, які можуть бути винесені на політичний рівень і представлені на форумі "Архітектура безпеки".
Основні напрями роботи групи радників
У засіданні взяли участь міжнародні дипломати, експерти з безпеки та оборони, представники аналітичних центрів і бізнесу, а також українські представники державного управління, сектору безпеки, енергетики та місцевого самоврядування.
Фокус першого засідання був зосереджений на трьох взаємопов’язаних напрямах:
- обороноздатності;
- енергетичній стійкості;
- відновленні.
Учасники підкреслювали, що ці складові не можуть розглядатися окремо, адже саме їх поєднання формує основу довгострокової стабільності.
Генеральний директор DTEK Максим Тімченко наголосив на ролі інвестицій і приватного сектору у формуванні нової моделі безпеки.
"Майбутня архітектура безпеки України визначатиметься не лише гарантіями. Вона будуватиметься через стійкість – через інвестиції, інфраструктуру та партнерство. Вирішальну роль у цьому відіграватиме приватний сектор – як український, так і міжнародний. Залучення іноземних інвесторів до енергетичного сектору України – це не лише відновлення, а й створення більш міцної та захищеної системи на майбутнє. Децентралізовані енергетичні активи, менш вразливі до атак, є наріжним каменем цієї нової архітектури", – підкреслив він.
Учасники також відзначили, що новий підхід до безпеки передбачає не лише здатність протистояти викликам, а й паралельне планування розвитку країни – посиленням інституцій, модернізацією енергетики та захистом громад.
Окрему увагу приділили ролі України у формуванні майбутньої архітектури безпеки Європи. Було зазначено, що український досвід війни має бути інтегрований у міжнародні підходи до безпеки.
Колишній посол США при НАТО Курт Волкер зазначив, що Україна не є і не буде просто споживачем безпеки та допомоги.
"Вона буде постачальником. Сьогодні ми говоримо не лише про спільні оцінки – ми формулюємо конкретні ідеї щодо того, що необхідно зробити. Я сподіваюся, що зустріч 1 червня дасть набір узгоджених рекомендацій – своєрідний маніфест – який визначить кроки, що мають бути зроблені, і який буде підтриманий міжнародним органом високого рівня, щоб це привернуло увагу і призвело до дій", – додав він.
За підсумками зустрічі учасники наголосили на необхідності переходу від реактивної моделі підтримки України до спільного стратегічного планування з міжнародними партнерами.
Форум "Архітектура безпеки" запланований на 1 червня 2026 року в Києві. Ініціатор події – Інститут національної стійкості та безпеки за підтримки Офісу президента, Головного управління розвідки Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ.