Від "білого шуму" до smart-РЕБ: дохід Kvertus у 2025 році скоротився на 30% через технологічний перехід

У 2025 році Kvertus здійснила технологічний зсув: компанія відмовилася від РЕБ, що працює за принципом "білого шуму", та перейшла до smart-РЕБ. Така трансформація потребувала суттєвих інвестицій і напряму вплинула на фінансові результати — прибуток компанії у 2025 році скоротився приблизно на 30% порівняно з 2024-м. За оцінками Delo.ua, дохід Kvertus за минулий рік становив близько 1,54 млрд грн.

Про ключові досягнення, виклики трансформації та подальші плани в інтерв’ю Delo.ua розповів CEO Kvertus Ярослав Філімонов.  

• Як війна змінила стратегію Kvertus і пришвидшила перехід на smart-РЕБ
• Незмінні ціни на продукцію, падіння прибутку та плани на експорт
• Ринок РЕБ в Україні зростає, але бракує кадрів і новацій 
•  "Залізні куполи" для міст України: як працює та де обмежена радіоелектронна боротьба

Як війна змінила стратегію Kvertus і пришвидшила перехід на smart-РЕБ

Як на ваше стратегічне планування вплинула повномасштабна війна?

— Наприкінці 2021 року ми зробили п’ятирічну стратегію — і фактично реалізували її за 2022-й. Потім сформували нову — до 2028 року, і рухаємося в її межах з випередженням. Але короткострокове планування стало значно складнішим. У 2025 році стало очевидно: планувати навіть рік уперед важко через динаміку фронту й технологій. Тому зараз ми працюємо з поквартальним плануванням і постійними коригуваннями.

До 2025 року ми працювали переважно з класичною технологією "білого шуму" — змінювали частоти, потужність, антени, але ядро залишалося тим самим. Це стара й обмежена технологія, ефективність якої стрімко падає.

Минулий рік став для нас перехідним — від аналогового РЕБ до smart-РЕБ. Ми об’єднали радіоелектронну розвідку (РЕР), РЕБ, віддалене управління й серверну архітектуру в єдину екосистему. Один оператор тепер може керувати захистом одразу кількох об’єктів критичної інфраструктури з ноутбука або планшета. Це дозволило скоротити кількість операторів, уніфікувати систему та зробити її ефективнішою.

Ще з 2023 року ми почали активно інвестувати у нові технології, хоча тоді нас не всі розуміли — ринку потрібно було "тут і зараз". Ми пройшли трансформацію від виробника точкових рішень до повноцінної екосистеми. Сучасні рішення Kvertus базуються на софті, SDR-платах, гнучких кристалах.

Ціна на ваші засоби у 2025 році залишилася стабільною. Ви також зазначали, що у 2026 році очікується великий попит на системи радіоелектронної підтримки. Як це вплине на фронт і виробництво?

— Попит на такі системи не порівняти з дронами чи боєприпасами, але їхнє значення для ефективності РЕБ величезне. Система радіоелектронної підтримки, наприклад наш "Азимут", працює як снайперський приціл: вона дозволяє точно визначати ворога і працювати виключно проти його дронів, не зачіпаючи свої.

Це критично: близько 60% втрат дронів на фронті пов’язані з тим, що РЕБ без підтримки працює "всліпу". Наша екосистема дає оператору повний контроль: від маршруту дрону на мапі до відеоперехоплення та аналізу ворожих дронів.

Особливо важливо протидіяти "шахедам" у mesh-мережах: коли дрони з’єднуються між собою, оператор може керувати до 15 дронів одночасно. Наша система вміє їх виявляти та нейтралізовувати, що стане ключовим фактором захисту критичної інфраструктури у 2026 році.

Незмінні ціни на продукцію, падіння прибутку та плани на експорт

Ви не підвищували ціни на продукцію, навіть випустивши влітку РЕБ-робота Berserk. Як вдається уникати великих збитків?

— Ми працюємо з держзамовленнями та великими обсягами, тож закупівля деталей у великій кількості дає нижчу ціну. Крім того, оптимізуємо виробничі процеси: бачимо, де потрібна людина, де ні, налаштовуємо потужності та норми. Постійне завантаження виробництва дозволяє знизити собівартість.

Що стосується Berserk, це точковий продукт під конкретні потреби, запитів на нього не так багато. Певну кількість поставили силовим структурам, але це не хедлайнер компанії. Основним продуктом залишається комплекс Atlas.

Компанія у 2024 році збільшила дохід до 2,2 млрд грн — у понад 3,5 рази більше, ніж у 2023 році. Чи вдалося за підсумками 2025 року ще збільшити дохід?

— Якщо підсумувати 2025 рік, наш дохід скоротився приблизно на третину. Усе через те, що ми повністю сфокусувалися на розробці нових систем і масштабуванні.

Чи плануєте залучати інвестиції та виходити на зовінішні ринки?

— Ми працюємо на власні кошти, щоб зберегти незалежність. Що стосується експорту, ми активно вивчаємо міжнародні можливості. За останні два роки відвідали понад 25 виставок і понад 20 конференцій і самітів. Якщо у 2024 році доводилося лише заявляти про себе, то у 2025-му вже почалися конструктивні переговори.

Є два основні шляхи на експорт: прямий, який поки що працює лише на папері, і модель Build with Ukraine — спільні виробництва на території іноземних партнерів. Наприклад, Данія фінансує спільне підприємство: 50% продукції залишається в Данії, 50% повертається в Україну. Ми ведемо переговори з потенційними партнерами і плануємо запустити перші проєкти у 2026 році.

Попередні домовленості більше джентльменські, ніж рамкові, але вони показують готовність до співпраці. Наприклад, Quantum Systems і Frontline Україна підписали меморандум про СП у Берліні — це сигнал, що міжнародний ринок готовий.

Ринок РЕБ в Україні зростає, але бракує кадрів і новацій 

Виробники дронів зазначають, що деякі їхні спеціалісти отримують до 14 тис. доларів. Яка ситуація зі зарплатами у виробників РЕБ?

— Понад 2 мільйони дронів виготовлено за рік, і ми таких обсягів не маємо. На ринку праці зараз цікава ситуація: дронарі "накручують" зарплати, повторюючи шлях розвитку IT-ринку в Україні.

Високі зарплати отримують головним чином керівники та інженери, а нам конкурувати з дронарями складно. Вони відбирають найкваліфікованіших спеціалістів. При цьому ми масштабували виробництво: частина команди пішла до дронарів, а решта розвиває нові напрямки та навички всередині компанії.

Наскільки конкурентним є ринок РЕБ і радіорозвідки в Україні зараз?

— На початку 2022 року таких виробників було до десяти. Сьогодні — близько 300. Це компанії дуже різного масштабу: від гаражних проєктів до великих виробництв. Саме така масова поява рішень на базі "білого шуму" і підштовхнула нас до переходу в системні, високотехнологічні рішення.

Ефективність "Білого шуму" зменшується через заходи протидії РЕБ, до яких вдаються ворожі оператори дронів. Також на це впливає здешевлення компонентів і масове копіювання. Використовують найдешевші модулі, антени, аби хоч якось працювало. 

Тож, ефективність білого шуму стрімко падає. Якщо раніше мова йшла про захист на 300–400 метрів, то зараз — 40–50 метрів. Фактично він залишився лише для автомобілів.

Як виробники намагаються компенсувати падіння ефективності?

— Збільшують потужність. Але це тягне за собою зростання енергоспоживання, більші акумулятори, довше заряджання. В умовах проблем з електропостачанням це замкнене коло, яке не вирішує кореневу проблему. Приблизно 90% — це все ще "білий шум". І близько 10% — так званий smart РЕБ. Таких рішень небагато, до п’яти. Але навіть вони різні: кожен має власний софт і архітектуру.

Ми ж працюємо на рівні транспортного каналу — нас не цікавлять прошивки дронів і їх оновлення. У нас в єдину мережу об’єднані радіоелектронна розвідка, РЕБ, перехоплення відео, повітряна розвідка, управління з одного робочого місця. Уся інформація через сервер потрапляє в базу даних, працює автоматичне виявлення та знешкодження. Подібної концепції в Україні зараз ніхто не пропонує.

Як швидко Kvertus вносить інженерні зміни після зворотного зв’язку з фронту?

— Усе залежить від складності запиту. Простi речі — корпуси, кріплення, ергономіка — ми змінюємо за лічені тижні: швидко замовляємо нові зразки, тестуємо й запускаємо в роботу.

Але більшість запитів — це не зауваження, а ідеї, які потребують серйозної інженерної роботи. Наприклад, у засобі радіоелектронної розвідки "Азимут" функція перехоплення відео з дрона з’явилася після прямої пропозиції фахівця РЕБ під час тестувань. Від ідеї до повністю інтегрованого рішення з софтом і керуванням нам знадобився приблизно місяць.

Зараз ми працюємо над окремою завадою саме проти дронів DJI Mavic — на це є чіткий запит із фронту. Їхній зв’язок став значно стійкішим, і стандартний «білий шум» уже неефективний, тож ми розробляємо спеціалізоване рішення.

Цикл змін у Kvertus може тривати від одного тижня до кількох місяців — залежно від завдання.

Постійні зміни апаратної частини та покращення прошивки, наприклад через падіння ефективності білого шуму, впливають на ціну?

— Так, особливо у сегменті аналогових рішень. Потужніші модулі та акумулятори дорожчі, зміни курсу гривні та долара теж впливають. Але у нас великий штат і власна інфраструктура: понад 150 співробітників, 5 тис. м², усі комплектуючі завозимо легально, платимо податки. До того ж із 2025 року ми почали самі виробляти антени, відмовившись від Китаю.

Попри здорожчання компонентів, наші продукти, наприклад "Азимут", зберігають стабільну ціну. Ми намагаємося балансувати: підвищуємо ефективність і розширюємо функціонал, але підвищення ціни робимо лише за обґрунтованих причин.

— Наступне покоління "Азимут", назване "Рейнджер", зможе виявляти цілі до 18 тис. метрів (поточний "Азимут" — до 115 км), і, звісно, його ціна буде вищою через покращені антенно-фідерні системи.

Ви казали, що у Kvertus працює близько 150 співробітників. Як ця цифра змінилася за останні роки?

— Кількість команди постійно змінюється й залежить від ринку та проєктів. Цілком можливо, що у 2026 році нас буде близько 100 людей, адже ми майже повністю переходимо на смарт-РЕБ. А це вже інші вимоги — НВЧ та ВЧ-інженери, спеціалісти з антен, радіочастотних трактів, технологів. Таких кадрів на ринку мало, тому оцінювати компанію лише за кількістю співробітників немає сенсу.

Ринок праці складний: терміни закриття вакансій зросли втричі — з кількох тижнів до 2–3 місяців. Спеціалістів дуже часто переманюють, іноді пропонують удвічі вищі зарплати, але це реальність ринку. 

Працюємо з тим, хто є: мотивуємо, навчаємо, створюємо умови, щоб люди залишалися. Паралельно шукаємо нових — через університети, хакатони, команди.

 "Залізні куполи" для міст України: як працює та де обмежена радіоелектронна боротьба

В Україні проблеми з енергетикою й постійні обстріли. Якщо взяти умовний Київ, чи можна порахувати, скільки РЕБ-систем потрібно для захисту міста — на кшталт "залізного купола" в Ізраїлі?

— Важливо розуміти: сам по собі РЕБ не є універсальним рішенням. Ефективний захист працює лише в комплексі — з ППО, мобільними вогневими групами, радіотехнічною розвідкою та іншими засобами. Варто також враховувати, що технології боротьби з дронами швидко змінюються. Те, що закуповували у 2023 році, вже через рік могло втратити ефективність.

Друге ключове питання — що саме ми захищаємо. В Україні понад 10 тисяч об’єктів критичної інфраструктури, і фізично та фінансово неможливо закрити їх усі одночасно. Тому йдеться про пріоритизацію — визначення, які об’єкти і в яких регіонах потребують захисту в першу чергу.

Це завдання кожного міста й області. Наразі ми працюємо з кількома містами — зокрема з Дніпром, Миколаєвом і Львовом — і поступово розширюємо цю співпрацю. Умовні "залізні куполи" над окремими містами — реальна концепція. Але не над усією Україною: країна надто велика, а Ізраїль у рази менший за територією.

Окрема проблема — дрони на оптоволокні, які не пригнічує РЕБ. Чого очікувати у 2026 році?

— На війні завжди перемагає баланс ціни й якості. Надто дороге рішення не буде масовим, надто дешеве — неефективне. Саме тому основною загрозою залишаються дрони на радіозв’язку.

Оптоволоконні дрони дорожчі, повільніші, менш маневрені й мають обмежене застосування. Їх використовують на конкретних напрямках — зокрема для виявлення або прориву РЕБ-захисту перед атаками радіокерованих дронів. Але масовим інструментом вони не стануть.

FPV-дрони на радіозв’язку вже літають на відстань до 40 км і обмежені переважно ємністю батареї. З появою ефективніших акумуляторів ця дистанція може зрости до 80 км — і це вже новий рівень загрози. РЕБ не працює проти дронів на оптоволокні, бо там немає радіоканалу. Проти них застосовують виключно фізичні засоби — рушниці, сіткомети тощо.

Багато хто каже, що російський РЕБ — один із найкращих у світі. Як він порівнюється з українським?

— Якщо порівнювати російсько-китайський і українсько-китайський РЕБ, технології приблизно схожі. Їхня перевага — масштаби та фінансування: вони можуть швидко масштабувати рішення.

Щодо технологічності — у нових розробках ми часто перевершуємо. Радянська школа РЕБ була сильною, і вони залишаються потужними на дальніх дистанціях. Загалом, технологічно перевага за Україною, за кількістю — за Росією.

Чи може в 2026 році з’явитися геймченджер у галузі РЕБ?

— Прориву у вигляді «супербластера» не очікую. Але наша екосистема, яка автоматизує роботу й переводить ручні процеси у системні, дає ефективний захист на дистанції.

Це значно спрощує роботу військових: замість того, щоб бігати з рюкзаком, оператор отримує ешелон оборони, який захищає передові позиції та кілл-зону. Чи стане це геймченджером — побачимо, але потенціал великий.