Внесення даних про майно в Реєстр речових прав: які це дає переваги та ризики

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРПП) — це єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про права людини на нерухоме майно.

Реєстрація речових прав на нерухоме майно - необхідна юридична процедура для облікування та захисту майна від шахрайства.

Реєстр створили у 2013 році і все житло, яке було побудоване з того часу, в ДРРП вноситься автоматично. У випадку, якщо йдеться про житло, побудоване до 2013 року,  до запуску реєстру, вносити у систему дані про нього власник повинен самостійно. 

Реєстрація речових прав на житло у ДРРП це, по суті, офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно.

Як наголошується у роз'ясненнях Мін'юсту, житло, збудоване до 2013 року, варто добровільно додати в реєстр речових прав. По-перше, це  значно спрощує отримання державних послуг з нерухомістю і захищає від низки шахрайських схем з майном.

По-друге, допоможе за потреби швидко і без проблем подати заяву на компенсацію єВідновлення, або у випадку втрати або пошкодження житла внаслідок російських обстрілів, власник не зможе подати заявку до Міжнародногореєстру збитків.

Проведення реєстраційних дій відбувається на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Які  переваги дає внесення відомостей про майно до реєстру речових прав

Якщо житло збудоване до 2013 року, і воно не обліковане у загальній державній цифровій системі речових прав, його не можна перевірити при купівлі, також ДРРП є перешкодою для проведення незаконних операцій з нерухомістю.  

Реєстрація в ДРРП загалом дозволить отримати низку переваг, а саме:

1. Юридичну захищеність – офіційна реєстрація підтверджує права на нерухомість, що захищає вас від можливих спроб оскарження права власності іншими особами.
2. Правову визначеність – реєстрація дає ясність у правовому статусі власності, що важливо при укладанні угод - купівлі-продажу, даруванні або спадкуванні.
3. Можливість здійснення угод – без реєстрації права власності власник не зможе законно продати, здати в оренду або передати нерухомість у спадок.
4. Доступ до кредитування – багато банків вимагають документальне підтвердження права власності для надання кредитів під заставу нерухомості.
5. Участь у державних програмах – реєстрація є необхідною для участі в  держпрограмах, пов’язаних з нерухомістю. Наприклад, щодо відновлення майна та отримання компенсації за зруйноване майно.
6. Офіційні дані – реєстрація забезпечує внесення інформації про право власності до Держреєстру, що є важливим для статистики та правозахисної діяльності.

Як зареєструвати речове право на нерухоме майно

Місце реєстрації речового права на нерухоме майно в Україні є диференційованим, тому громадяни мають право самостійно його обрати з існуючого переліку:

По-перше,через Державний реєстратор, який перебуває у трудових відносинах з виконавчим органом сільської, селищної та міської ради, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державною адміністрацією.

По-друге, дані також можна внести через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

По-третє, зареєструвати майно в ДРРП можна через портал "Дія" (у разі реєстрації прав на нерухоме майно). Послуга наразі доступна у 21 областях. Недоступна - в Донецькій, Луганській, Херсонській областях та Києві. 

По-четверте, внести дані можна через державну нотаріальну контору або ж приватного нотаріуса.

Які документи потрібні для реєстрації права на нерухомість в Україні

Щоб зареєструвати право власності на нерухомість в Україні необхідно мати:

1. Заяву на реєстрацію, яка має бути оформлена за встановленою формою в Державному реєстрі речових прав.
2. Документ, що підтверджує право власності. Це може бути договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про спадщину.
3. Технічний паспорт – документ, що містить характеристики нерухомого майна.
4. Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
5. Документ про оплату адміністративного збору (квитанція). Якщо майно зареєстровано до 01.01.2013, тоді процедура безкоштовна. 
6. Додаткові документи. Якщо нерухомість оформлена на кількох власників, можуть знадобитися їхні підписи та згоди, довідки та копії документів.

Які негативні наслідки можуть бути при реєстрації в ДРРП 

Неправильне оформлення документів при реєстрації права власності на нерухомість може призвести до таких негативних наслідків. Зокрема, це може бути:

1. Відмова у державній реєстрації. Причиною цього, зокрема може бути: відсутність необхідних документів; помилки у документах; майно вже зареєстроване на іншу особу; майно під забороною відчуження.
2. Судові спори – неправильне оформлення може викликати спори з іншими сторонами.
3. Фінансові втрати на виправлення помилок, судові збори та інше.
4. Невизначеність правового статусу – неправильне оформлення може призвести до юридичної невизначеності, що ускладнить подальші операції з нерухомістю (наприклад, продаж або оренда).

Скільки часу та  грошей коштуватиме реєстрація даних про майно в ДРРП

Реєстрація прав проводиться в день внесення відповідної заяви до Державного реєстру прав, за винятком випадків, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Загальний строк проведення процедури не перевищує п’яти робочих днів з моменту реєстрації заяви в реєстрі.

Надання інформації з Державного реєстру прав в електронному форматі здійснюється у режимі реального часу.

Якщо у реєстрі прав вже зареєстровані інші заяви щодо цього ж об’єкта нерухомості, строк реєстрації визначається від дня ухвалення державним реєстратором рішення про реєстрацію прав або про відмову у такій реєстрації щодо заяви, поданої раніше.

За державну реєстрацію права власності справляється адмінзбір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо громадяни бажають скоротити 5-денний строк очікування, то це буде коштувати:

• 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб – за строк у два робочі дні;
• 2 прожиткових мінімуму для працездатних осіб – за строк в один робочий день; 
• 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – за строк у 2 години.

Від сплати адміністративного збору за реєстраційні дії звільняються: фізичні та юрособи – під час проведення реєстрації прав, які оформлені до  1 січня 2013-го, громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників АТО, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів, які загинули чи пропали безвісти; особи з інвалідністю I та II груп; громадяни України, майнояких знищене внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.