- Категорія
- Новини
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Як не втратити право на спадщину: Мін'юст пояснив ключові ризики

Помилки при спадкуванні можуть коштувати втраченого майна для претендентів на спадщину.
Незнання законодавчих вимог може призвести до втрати права на спадкове майно або потреби звертатися до суду, наголосили в Міністерство юстиції України у роз’ясненнях ключових моментів, які необхідно враховувати при оформленні спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття справи і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
- особисті немайнові права;
- право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян;
- право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом;
- права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
- права та обов'язки особи як кредитора або боржника.
Також в коментарі Delo.ua юристи пояснили, за яких умов спадкоємець може бути позбавлений права на спадщину.
Де і коли відкривається спадщина
Згідно з Цивільним кодексом України, спадщина відкривається після смерті людини або в день, коли її оголошено померлою. У випадку, якщо протягом доби померли кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно щодо кожної з них. Те ж стосується ситуацій, коли вони загинули під час спільної небезпеки, наприклад, стихійного лиха чи аварії.
У випадку реабілітованих осіб часом відкриття спадщини вважається день, коли Комісія з питань поновлення прав реабілітованих ухвалила рішення про повернення майна їхнім спадкоємцям.
Основне правило, яке було запроваджене торік, — місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання померлого. Якщо воно невідоме, спадщину відкривають за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини. Якщо такої нерухомості кілька — спадкоємці можуть обрати один із об’єктів.
У разі відсутності нерухомого майна спадщину відкривають за місцезнаходженням основної частини рухомого майна. Це може бути транспорт, банківські рахунки, цінні папери тощо.
Для осіб, які на момент смерті перебували на військовій службі, навчанні, в інтернатах чи закладах соціального призначення, враховується місце проживання до вступу або призову. У випадку утримання в установі виконання покарань береться до уваги останнє місце проживання до арешту чи відбуття покарання.
Якщо особа проживала в культовій будівлі — монастирі чи храмі — спадщина відкривається за адресою будівлі. А коли останнє місце проживання було за кордоном, визначення місця відкриття спадщини здійснюється за Законом України «Про міжнародне приватне право».
Як оформити спадщину в умовах війни
Якщо спадщина відкривається на території, де органи влади тимчасово не працюють або не мають повного доступу до виконання повноважень — зокрема, внаслідок бойових дій чи окупації — у такому разі спадкову справу можна відкрити у будь-якого нотаріуса на території України.
Подати заяву про прийняття спадщини потрібно у визначений термін — як правило, протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини. Якщо цей строк пропущено без поважних причин, право на спадщину може бути втрачено.
Щоб дізнатися, чи відкрито спадкову справу і де саме, спадкоємець може звернутися до будь-якого нотаріуса зі свідоцтвом про смерть або іншим документом, що підтверджує факт смерті. Нотаріус перевірить інформацію через Спадковий реєстр.
Чи можна відмовитись від прийняття спадщини
Спадкоємець має право не приймати спадщину, подавши відповідну письмову заяву про відмову від її прийняття. Така заява також подається особисто нотаріусу. Важливо пам’ятати, що відмова від прийняття спадщини є безповоротною та не може бути відкликана після спливу строку, встановленого для її подання.
Заява про відмову від спадщини повинна бути оформлена в письмовій формі і подана не пізніше шести місяців із дня відкриття спадщини. Вона не може містити умов або застережень (наприклад, що спадкоємець відмовляється лише на користь певної особи або за умови виконання якихось дій).
Спадкоємець має право відмовитися на користь іншої особи з кола спадкоємців (за заповітом або за законом). В такому разі це оформлюється як "відмова на користь іншої особи". Така відмова також має бути нотаріально засвідчена.
Спадкування обов’язкової частки і за правом представлення
Окремим видом спадкування є право на обов’язкову частку у спадщині, яке мають:
- малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
- непрацездатна вдова (вдівець);
- непрацездатні батьки спадкодавця.
Ці особи мають право на половину частки, яка належала б їм при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту. Тобто навіть якщо їх не згадано в заповіті або їм не залишено нічого, вони все одно мають право отримати частину спадщини.
У разі, якщо спадкоємець помер раніше спадкодавця або одночасно з ним, його частка може перейти до його нащадків (до дітей, онуків). Це називається спадкуванням за правом представлення (ст. 1266 Кодексу). У такому разі частка спадщини, яка належала б спадкоємцю, що помер раніше, розподіляється порівну між його нащадками.
Спадкування і підтвердження родинних зв’язків
Для оформлення спадщини спадкоємцю необхідно підтвердити свій родинний зв’язок із померлим (у разі спадкування за законом), зокрема надати документи:
- свідоцтво про народження;
- свідоцтво про шлюб;
- рішення суду про встановлення факту родинних стосунків (у разі відсутності документального підтвердження).
Як оподаткується спадщина
Ставка податку на спадщину залежить від ступеня спорідненості. У деяких випадках передача спадку стає ризиковою. Згідно з законом вона становить:
- 0% – для спадкоємців першого ступеня спорідненості (батьки, діти, подружжя);
- 5% – для інших фізичних осіб;
- 18% (ПДФО) + 1,5% (військовий збір) – для нерезидентів України.
Звільнення від податку можливе у разі спадкування житла, яке було основним місцем проживання спадкодавця.
Кого можуть позбавити права на спадщину
Разом з тим, в Україні закон захищає спадкодавців від недобросовісних спадкоємців та запобігти тому, щоб вони недобросовісно підходили до виконання своїх обов‘язків.
Зокрема, це особи, які умисно позбавили життя спадкодавця, або когось з можливих спадкоємців або намагались це зробити, пояснила в коментарі Delo.ua адвокат Адвокатського бюро «Івана Хомича» Олена Воронкова.
Тобто якщо особа, бажаючи отримати спадок в обхід черги чи заповіту застососувала дії, незалежно від їх успішності, для позбавлення життя потенційних спадкоємців і це буде доведено, її усувають від права на спадкування.
"Однак власники мають першочергове право на визначення долі свого майна, тому в Цивільному Кодексі в ч. 1 ст. 1224 передбачено, що якщо особа вчинила замах на позбавлення життя майбутніх спадкоємців і спадкодавець про це знав, але все одно залишив заповіт на таку особу, то вона залишається у списках спадкоємців", - пояснила адвокатка.
По-друге, у ч. 2 ст. 1224 визначено, що від спадкування усуваються спадкоємці, які умисно заважали спадкодавцю скласти заповіт, або внести зміни, атакож ці дії були спрямовані на набуття ними або іншими особами спадку, або збільшення належної їм частини спадку.
По-третє, позбавленню спадку підлягають батьки відносно своїх дітей, якщо вони були позбавлені батьківських прав та такі права не були поновлені. Схожі норми було закріплено і щодо усиновлювачів або усиновлених. Якщо такі особи ухилялись від виконання обов‘язків щодо утримання спадкодавця, вони усуваються від права на спадок. Але обставини ухилення від обов‘язку утримання має бути встановлені судом. Такі положення закріплені у частині 3 ст. 1224 ЦК України.
По-четверте, може виникнути питання щодо усунення від спадкування один відносно іншого осіб, чий шлюб є недійсним або визнано недійсним за рішенням суду. Шлюби укладені всупереч вимог статей 22, 24, 25 та 26 Сімейного кодексу, тобто: між близькими родичами, якщо одна з осіб вже перебуває у зареєстрованому шлюбі, або якщо одна з осіб є недієздатною – автоматично вважаються недійсними.
Щоб анулювати такий шлюб, треба звернутись з відповідною заявою та документами до органів РАЦС. Є також судовий порядок визнання шлюбу недійсним. Він застосовується у випадку, якщо у однієї зі сторін не було вільної згоди на його укладання: особа страждала на психічний розлад, була у стані наркотичного або алкогольного сп‘яніння та не могла відповідати за свої дії, а також, якщо у шлюб особа вступила внаслідок примусу, або якщо було укладено фіктивний шлюб для досягнення інших цілей.
"Водночас якщо інша особа – спадкоємець не знав про існування обставин, які перешкоджали його подружжю – спадкодавцю вступати у шлюб, то така особа за рішенням суду може успадкувати частку у майні, яке ним було набуто під час шлюбу",- пояснила Воронкова.
По-п'яте, згідно з ч. 5 ст.1224 за рішенням суду може бути усунуто від спадкування спадкоємця за законом, який ухилявся від надання допомоги спадкодавцю, якщо такий він через хворобу, каліцтво, похилий вік був у безпорадному стані.
Загалом, за словами адвоката, керуючого партнер ЮК Winner Ігоря Ясько, право на спадщину можна втратити, коли особа зробила вчинок, який суперечить моральним і правовим засадам спадкування. "Наприклад, якщо людина тиснула на спадкодавця або обманом отримала вигоду і збільшила свою частку в спадщині, суд може позбавити її права на спадщину", - пояснив адвокат.