Як пише Dilo, про це повідомляє Судово-юридична газета.

Разом із відключеннями світла люди стикаються ще й з перепадами напруги. Проте сам факт, що прилад зламався після повернення електроенергії, ще не доводить провини енергетиків, зазначає видання. 

Головний документ у цій сфері – Закон "Про ринок електричної енергії". Крім нього, у таких спорах спираються на Цивільний кодекс, Правила роздрібного ринку електроенергії, Кодекс систем розподілу та постанову НКРЕКП № 375 про стандарти якості електропостачання, йдеться у матеріалі.

Якою має бути напруга і хто за це відповідає

За роз'ясненням НКРЕКП, номінальна напруга в побутовій мережі становить 230 В. Протягом тижня 95% усереднених показників мають триматися в межах ±10%, тобто від 207 до 253 В. Водночас коротке перевищення 253 В саме собою ще не означає порушення, адже норму перевіряють за окремою методикою вимірювань.

Електропостачальник продає електроенергію за договором, а розподіл мережами та якість струму забезпечує оператор системи розподілу, тобто обленерго. Згідно з Правилами роздрібного ринку, він несе відповідальність за збитки, яких завдав споживачеві, порушивши договір чи правила.

Проте, як пояснює видання, винне не завжди обленерго. Якщо аварія сталася у внутрішньобудинкових мережах багатоповерхівки, відповідати може управитель, ОСББ чи інша особа, яка утримує спільне майно будинку.

За роз'ясненням НКРЕКП, якщо споживач не згоден із тим, як обленерго розглянуло його скаргу, він може звернутися до Регулятора. Однак це не замінює суду і не гарантує, що вам присудять конкретну суму компенсації.

Технічним станом мереж опікується Держенергонагляд. Його акти перевірок, як і результати вимірювань, можуть стати доказами в суді. Якщо ж перепад спричинив пожежу, знадобляться документи ДСНС та висновки експертиз.

Чи мусить обленерго платити

НКРЕКП прямо дозволяє вимагати від оператора системи розподілу відшкодування, якщо майно зіпсувалося через неякісну електроенергію. У претензії треба вказати, що саме пошкоджено, і суму збитків, а розглянути її мають протягом 30 днів.

Утім, як зауважує видання, обов'язок розглянути претензію ще не означає обов'язку виплатити всю суму. Якщо обленерго не погоджується, спір вирішує суд.

Окремо існує компенсація за неякісну напругу. Вона становить 25% плати за послуги з розподілу електроенергії. Її нараховують щомісяця від дня скарги до усунення проблеми, якщо виконані встановлені умови. Проте, за даними видання, ці гроші не покривають вартості зламаного холодильника, телевізора чи котла. Тож стверджувати, що за будь-який стрибок напруги вам гарантовано повернуть повну ціну техніки, неправильно.

Постанова № 375 не передбачає компенсацій, якщо порушення спричинили доведені форс-мажорні обставини, певні дії споживачів чи третіх осіб, а також законні графіки відключень.

Водночас, як пояснює видання, перерва у світлі і зіпсована техніка – це різні речі. 

Як довести, що винна напруга

За Цивільним процесуальним кодексом кожна сторона мусить доводити те, на що посилається. Споживачеві треба показати, що прилад справді зіпсований, скільки коштують збитки, що відповідач порушив свої обов'язки і що саме це спричинило поломку. Коли ж факт шкоди та обставини її заподіяння встановлено, діє презумпція вини: тоді вже відповідач має доводити, що не винен.

У пригоді стануть акти аварійних служб, висновки сервісних центрів, чеки на техніку й ремонт, фото та відео. Видання радить зафіксувати дату й час аварії, зберегти зламані прилади для огляду, повідомити обленерго і дізнатися, чи скаржилися сусіди.

Скаргу на якість електроенергії обленерго розглядає 15 днів. Якщо потрібні вимірювання, строк становить 30 днів, а для колективної скарги – 45 днів. Заміри тривають щонайменше сім днів і проводяться коштом оператора. Однак, як наголошують автори матеріалу, пізніші вимірювання не покажуть разового стрибка, який уже минув. Тому докази варто збирати одразу після інциденту.

Що вирішують суди

У Києві в липні 2024 року в багатоповерхівці сталася пожежа. Як встановили суди, через неналежне утримання внутрішньобудинкових мереж у квартиру потрапила напруга близько 380 В, і загорілися електроприлади. Оболонський районний суд стягнув із районної керуючої компанії 454 577,46 грн майнової шкоди та по 5000 грн моральної кожному з двох співвласників.

У селі Біла Чернівецької області після несправності трансформатора напруга підскочила до 350–400 В, і техніка зламалася в кількох домівках. До енергетиків звернулися 26 мешканців. Один із них подав позов до "Чернівціобленерго" і відсудив 1850 грн за ремонт холодильника та 5000 грн моральної шкоди. Щодо інших приладів суд відмовив, бо витрати на них не підтвердили доказами. Протокол вимірювань, на який посилалося обленерго, склали лише наступного дня після аварії.

Житомирянка, яка через систематично нестабільну напругу купувала стабілізатори, домоглася, щоб суд зобов'язав "Житомиробленерго" забезпечити якісне електропостачання та виплатити їй 10 000 грн моральної шкоди. Апеляція це рішення підтримала, а Верховний Суд у грудні 2025 року відмовив енергетикам у відкритті касаційного провадження.

Не вдалося виграти позивачу, який вимагав від "Хмельницькобленерго" понад 1,7 млн грн через неналежну напругу в житловому будинку. Держенергонагляд зафіксував відхилення до 257,08 В. Проте договір з обленерго уклала власниця будинку, а позивач не довів свого права на виплати. Верховний Суд 3 березня 2026 року залишив відмову без змін.

Натомість власниця будинку, де сталася пожежа, відсудила 1 934 912 грн. Пожежу пов'язували з можливим коротким замиканням в електролічильнику, що був на балансі обленерго. Рівненський апеляційний суд підтримав це рішення.

Зауважимо, в Україні через російські атаки на енергетичну інфраструктуру окремі невеликі міста можуть залишатися без електроенергії до трьох днів. Найбільші ризики виникають у населених пунктах, де електропостачання залежить від однієї підстанції.