Це добре показує як потенціал, так і межі української стратегії. Україна вже здатна на кілька годин зупиняти окремі аеропорти без ударів по їхній цивільній інфраструктурі. Значно складніше перетворити такі перебої на тривалу блокаду московського авіавузла, а тим паче — всієї країни.

Dilo.ua проаналізувало, як пов'язане нове попередження з 40-денною операцією СБУ, що відомо про операцію "Килим", скільки далекобійних засобів має Україна та що на практиці означає "закрити" російське небо.

• Наскільки Україна здатна загрожувати аеропортам РФ 
• Що сталося у перші дні вересня
• Хто насправді може закрити російське небо
• Операція "Килим" і російський режим "Ковёр"
• Що дала 40-денна операція СБУ
• Чим Україна може підтримувати такий тиск
• Чому вся Росія не залишиться без авіації
• Головний ризик — не зіткнення з дроном

Наскільки Україна здатна загрожувати аеропортам РФ 

Україна вже може локально й тимчасово "закривати" російське небо. Поява дронів змушує Росавіацію на кілька годин зупиняти окремі аеропорти, затримувати рейси та перенаправляти літаки. Це відбувається регулярно і вже стало системною проблемою для найбільших авіавузлів РФ.

Наступний, значно складніший рівень — підтримувати хронічні перебої в Москві, Санкт-Петербурзі та інших містах протягом тижнів або місяців. Такий сценарій технічно можливий, однак Україна ще не продемонструвала здатності безперервно підтримувати необхідну кількість запусків.

Повністю закрити повітряний простір Росії Україна наразі не може. Юридично це залежить від самої РФ, національних регуляторів інших країн, авіакомпаній і страховиків. Навіть заявлена тисяча далекобійних дронів на добу не означатиме спроможності створити суцільну загрозу на території від Калінінграда до Владивостока.

Тому реалістична мета Києва — не створити суцільну безпольотну зону, а зробити роботу ключових російських аеропортів настільки нестабільною і дорогою, щоб іноземні перевізники почали відмовлятися від рейсів самі.

Що сталося у перші дні вересня

У вівторок, 1 вересня, президент України Володимир Зеленський попередив авіакомпанії, страховиків і партнерів, що через масштаб українських далекобійних операцій небо над РФ стає небезпечним. "Російське небо де-факто буде закриватися", — заявив він, наголосивши, що Україна не загрожує цивільним літакам і продовжить бити по військових об'єктах та інфраструктурі, яка забезпечує війну.

Наступного дня Київ перейшов від публічного попередження до дипломатичної процедури. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив ICAO (від англ. International Civil Aviation Organization — Міжнародна організація цивільної авіації), що повітряний простір РФ небезпечний для цивільної авіації. У листі генеральному секретарю організації міністр розвитку громад і територій Микола Калашник попросив ICAO сприяти тому, щоб держави-члени повністю забороняли своїм цивільним літакам працювати в російському небі, повідомило Reuters.

Увечері 2 вересня Зеленський заявив, що перші авіакомпанії почали відмовлятися від рейсів до російських аеропортів, але не назвав перевізників. Підтверджена реакція виявилася обмеженішою. Pegasus скасувала шість рейсів до московського Внукова і шість з нього, проте пояснила це "технічними та операційними причинами" і відновила програму того ж дня. Turkish Airlines здебільшого продовжила польоти, хоча скасувала чотири рейси, повідомляло Euronews.

За даними Flightradar24, які наводило Reuters, 2 вересня у Шереметьєво було 21 скасування і 235 затримок, у Внуково — 22 скасування та 94 затримки. Водночас нічні збої збіглися з атакою дронів і тимчасовими обмеженнями самих російських аеропортів. Тому відокремити вплив заяви Зеленського від фактичної повітряної загрози неможливо.

Flydubai повідомила лише про моніторинг ситуації та можливе коригування маршрутів. Turkish Airlines, Emirates, Etihad і Qatar Airways станом на кінець 2 вересня не оголошували про припинення польотів. Отже, перша реакція перевізників уже є, але масової відмови від Росії поки немає.

Фінансовий ринок також відреагував нервово. На вечірніх торгах 1 вересня акції "Аерофлоту" на мінімумі втрачали 5,34% — до 30,36 рубля, але завершили день із падінням на 4,52%, свідчать біржові дані. Часова близькість до звернення вказує на реакцію на новий ризик, але не доводить, що слова Зеленського були єдиною причиною падіння.

Хто насправді може закрити російське небо

У поняття "закрити небо" вкладають три різні сценарії. Перший — юридична заборона польотів. Другий — тимчасова зупинка окремих аеропортів через безпосередню загрозу. Третій — економічне витіснення, коли перевізники та страховики самі вирішують, що маршрут став занадто ризикованим і дорогим.

Україна не може юридично закрити повітряний простір іншої держави. За Чиказькою конвенцією кожна країна має повний суверенітет над власним небом, пояснює ICAO. Росія сама вводить обмеження і публікує NOTAM — оперативні повідомлення для пілотів та авіакомпаній про небезпеку або зміну правил польотів.

ICAO також не може одним рішенням приземлити всі літаки над РФ. Проте національні регулятори можуть заборонити такі рейси підконтрольним їм перевізникам, а авіакомпанії — відмовитися від маршруту самостійно. Саме на цей механізм і спрямоване звернення Києва.

Росавіація у відповідь заявила, що українські документи не мають юридичної сили, а російський транспорт продовжує працювати. Перша частина формально правильна лише в тому сенсі, що лист України сам собою не закриває небо РФ. Однак він створює офіційне повідомлення про ризик, яке можуть враховувати іноземні уряди, перевізники та страховики.

До того ж попередження виникло не на порожньому місці. Чинний бюлетень EASA уже рекомендує не літати на жодній висоті над Росією західніше 60-го меридіана. Він охоплює, зокрема, райони Москви, Санкт-Петербурга, Ростова-на-Дону, Самари та Єкатеринбурга і діє до 31 січня 2027 року. Тобто, Київ не створив новий статус небезпеки, а намагається змусити реагувати на ризик, який європейський регулятор визнав раніше.

Операція "Килим" і російський режим "Ковёр"

Для тимчасової зупинки аеропорту не потрібно руйнувати термінал або злітну смугу. Коли російські служби виявляють дрон поблизу маршруту цивільних літаків, вони можуть запровадити режим "Ковёр": заборонити злети й посадки, відправити літаки на запасні аеродроми або змусити їх чекати в повітрі.

Так запускається ефект доміно. Після кількох годин простою екіпажі можуть вичерпати дозволений робочий час, літаки опиняються не в тих аеропортах, а затримки одного вузла переходять на наступні рейси.

СБУ ще навесні 2025 року почала операцію "Килим", як з'ясувало видання Kyiv Independent. Безпілотники навмисно спрямовували в райони російських аеропортів, але не по самій інфраструктурі, щоб змушувати РФ обмежувати рух, за словами неназваних співрозмовників видання. Джерела також стверджують, що міжнародні партнери застерігали Київ від ударів по цивільних аеропортах. Існування та загальну мету операції згодом підтвердив Зеленський, але деталі її запуску і застереження партнерів походять від анонімних джерел Kyiv Independent.

Речник Української добровольчої армії "Південь" Сергій Братчук у коментарі виданню назвав нинішній задум "переходом до стратегічної авіаційної блокади РФ" і заявив про нарощування виробництва дронів. Однак Братчук, який не є речником СБУ або Міноборони, не назвав обсягів і строків, тому його слова — оцінка, а не оголошений державою план.

Масштаб проблеми для російської авіації вже можна виміряти. Від початку січня до середини травня 2025 року сталося щонайменше 217 епізодів тимчасового припинення роботи аеропортів, за підрахунком Новая Газета Европа на основі повідомлень Росавіації. Це не 217 різних аеропортів, а кількість окремих обмежень. Лише 6—7 травня збої зачепили понад 350 рейсів і щонайменше 60 тис. пасажирів, повідомляла російська Асоціація туроператорів.

У 2026 році обмеження стали майже повсякденними. Meduza підрахувала, що після 12 травня і до дати її дослідження не було дня, коли всі аеропорти РФ працювали штатно. У середньому за добу порушувався розклад семи аеропортів проти чотирьох роком раніше, а окремі обмеження тривали від восьми хвилин до 17 годин.

Це доводить здатність України створювати системні перебої. Але переважно йдеться про закриття на години, після яких аеропорти відновлюють роботу.

Що дала 40-денна операція СБУ

Публічна 40-денна кампанія тривала від 26 червня до 4 серпня 2026 року. Її не слід ототожнювати з операцією "Килим", яка, за даними Kyiv Independent, почалася раніше і мала вужчу мету.

За 40 днів, за офіційним звітом СБУ, служба здійснила понад 100 уражень стратегічних об'єктів у Росії та на окупованих територіях. Серед них — шість військових аеродромів, 14 нафтопереробних заводів, засоби ППО й РЕБ, військова логістика та судна "тіньового флоту". На фронті СБУ заявила про понад 21 тис. уражених одиниць техніки, озброєння й інфраструктури. Це дані сторони бойових дій, які неможливо повністю перевірити незалежно.

Кампанія продовжилася і після визначених 40 днів. За даними Міноборони, у серпні Сили оборони уразили 12 великих НПЗ із сукупною проєктною потужністю близько 100 млн тонн на рік, два газопереробні та нафтохімічні підприємства, три великі паливні термінали й нафтобази та два підприємства російського ОПК. Найдальша названа ціль розташована приблизно за 1900 км від кордону. Частина об'єктів могла зазнавати повторних ударів, тому ці 12 НПЗ не можна механічно додавати до 14 заводів із попереднього звіту СБУ.

Стратегічний результат скромніший за перелік уражених цілей. Росія не припинила війну і не змінила позицію на переговорах. Професор стратегічних досліджень Філліпс О'Браєн називав кампанію передусім "психологічною" — способом повернути Україні ініціативу та перенести відчуття війни в російський тил, писав The Guardian.

Отже, заява про російське небо — не частина вже завершених 40 днів, а можливий наступний етап ширшого тиску. Проте Зеленський не оголосив назву нової операції, дату її початку або конкретні аеропорти, роботу яких планують блокувати.

Чим Україна може підтримувати такий тиск

За роки повномасштабної війни Україна створила кілька далекобійних систем. Дрони FP-1 і "Лютий" мають заявлену дальність понад 1000 км, крилата ракета "Довгий Нептун" — до 1000 км, а FP-5 "Фламінго" — до 3000 км, зазначало Reuters. Ці показники свідчать, що Москва, Санкт-Петербург і значна частина європейської частини Росії географічно досяжні.

Але дальність окремого виробу не дорівнює здатності тримати аеропорти закритими цілодобово. Для цього потрібні сотні або тисячі ракет і дронів, різні маршрути й години запуску, розвідка, зв'язок, підготовлені команди та стабільне постачання комплектувальних.

Fire Point заявляє, що випускає близько 100 ракет "Фламінго" на місяць і сотні FP-1 та FP-2 на добу, писав The Guardian. Це дані виробника, а не незалежний аудит. Крім того, далеко не вся продукція однієї компанії може бути спрямована на дезорганізацію авіасполучення: пріоритетними залишаються військові заводи, нафтова інфраструктура, склади, аеродроми та логістика.

Зеленський 28 серпня описав нинішній середній темп як "300 плюс далекобійних санкцій" на добу і поставив мету довести його до 1000. Формулювання не пояснює, чи йдеться лише про ударні апарати, чи також про дешевші хибні цілі та інші засоби. Тому 1000 — це політична й виробнича мета, а не підтверджена наявна потужність.

Навіть суто арифметично перехід від 300 до 1000 означає збільшення темпу щонайменше у 3,3 раза — до 365 тис. застосувань на рік. Для реалізації такого плану потрібні не лише заводи, а й довгострокове фінансування. Українська рада зброярів раніше оцінювала потенційні спроможності далекобійного сегмента у 2026 році приблизно у $35 млрд. Потенціал галузі не означає, що весь цей обсяг уже законтрактований і оплачений.

Чому вся Росія не залишиться без авіації

Росія має величезну територію, десятки великих аеропортів і можливість переносити рейси на інші години та маршрути. Україна може одночасно дестабілізувати кілька ключових вузлів у західній частині країни, але не підтримувати однакову загрозу від Калінінграда до Владивостока.

Після скасування режиму "Ковёр" рух відновлюється, а авіакомпанії поступово розвозять пасажирів і повертають літаки до розкладу. Саме ця здатність адаптуватися поки не дозволяє перетворити регулярні атаки на параліч галузі.

За даними Росавіації, які наводив Interfax, у першому півріччі 2026 року російські авіакомпанії перевезли 49,15 млн пасажирів. Із них 36,34 млн, або майже 74%, припали на внутрішні рейси. Міжнародні перевезення навіть зросли на 0,6% — до 12,81 млн пасажирів. Отже, перебої вже стали системною проблемою, але ще не зламали ринок.

Зупинити всю внутрішню авіацію рішеннями іноземних регуляторів неможливо. Найбільш реалістична ціль Києва — зробити непередбачуваною роботу найбільших аеропортів Москви, Санкт-Петербурга та західних регіонів, а також витіснити з російського неба іноземних перевізників із Китаю, Туреччини, Індії та країн Перської затоки.

Для них відмова від маршрутів над Росією означає довший політ між Азією та Європою, більше пального, дорожчі квитки й меншу конкурентоспроможність. Саме тому одного попередження замало: остаточне рішення залежатиме від частоти збоїв, оцінок страховиків і національних заборон.

Головний ризик — не зіткнення з дроном

На крейсерській висоті головною загрозою для пасажирського літака є не обов'язково пряме зіткнення з невеликим безпілотником, а помилкова ідентифікація цілі російською ППО. Під час зльоту й посадки додаються ризики від самих дронів, роботи мобільних комплексів і падіння уламків.

EASA (Агентство з авіаційної безпеки ЄС) прямо вказує на слабку координацію між військовими та цивільними службами РФ, глушіння і підміну супутникової навігації, роботу зенітних комплексів на всіх висотах і можливе помилкове ураження літака. Консалтингова компанія Osprey Flight Solutions очікує кількох українських запусків по РФ щодня до кінця 2026 року. Більшість із них, за оцінкою компанії, відбуватиметься в межах 300 км від кордону, але щоденні атаки в глибині Росії, зокрема біля Москви й Санкт-Петербурга, є майже неминучими.

Небезпека не теоретична. У 2014 році російський "Бук" збив рейс MH17, унаслідок чого загинули 298 людей. У 2025 році Рада ICAO визнала Росію відповідальною за порушення міжнародних авіаційних правил. У грудні 2024 року літак Azerbaijan Airlines був пошкоджений під час роботи російської ППО проти українських дронів і розбився в Казахстані — загинули 38 людей. Згодом Путін визнав, що поблизу борту вибухнули дві російські зенітні ракети, повідомляло Reuters.

Попередження авіакомпаній зменшує ризик, але не знімає з України обов'язку захищати цивільних. За нормами міжнародного гуманітарного права цивільний аеропорт може стати законною ціллю лише в тій частині, в якій робить ефективний внесок у військові дії, і лише за дотримання принципів розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів, пояснює ICRC. Загибель пасажирів, особливо громадян Китаю, Туреччини або країн Перської затоки, створила б для Києва важкі дипломатичні наслідки незалежно від того, чия зброя безпосередньо спричинила катастрофу.