Я вже не вивожу! Або коли шукати підтримки у психолога?

Можна сказати, що на другому році війни більшість людей в Україні можуть потребувати психологічної допомоги. Це в рівній мірі стосується як цивільних, так і військових. Як же визначити час, коли варто шукати підтримки психолога?

Адаптуйте бізнес-стратегію до сучасних викликів разом з управлінцями «Біосфера», Ajax, Bolt, Prom.ua, Uklon та ще понад 60 топових компаній
13 грудня на GET Business Festival отримайте перевірені стратегії залучення інвестицій для бізнесу, просування продукту онлайн та цифровізації бізнесу.
Забронювати участь

Виходячи з мого досвіду роботи, психологічної підтримки можуть потребувати абсолютно різні групи людей. Звісно, загальним знаменником буде війна. Це і люди, які пережили окупацію, які втратили все і змінили місце проживання, близькі військових, волонтери, соціальні працівники і, звісно, їхні діти.

Чому? Варто лише поглянути на найпоширеніші ситуації, які викликають необхідність психологічної підтримки. В цьому списку: втрата близької людини, зміна місця проживання, загроза життю та здоров’ю близьких, переживання травматичних подій. Щодо останнього – то травматичні події не обов’язково переживати особисто. Про них можна просто чути, або переглядати відео: зруйновані міста, жорстокі страти інші жахливі кадри. Такий підхід розширює потенційну аудиторію, що потребує психологічної підтримки, до аудиторії найбільших телеграм-каналів.

Як бачите, майже кожен з нас може обрати для себе одразу декілька пунктів. Втім, кожна особистість опановує стрес та його виклики по своєму. Комусь це вдається самостійно, спираючись на себе і за рахунок внутрішнього ресурсу, хтось шукає допомоги у близьких, друзів, знайомих, а дехто – звертається до зовнішньої підтримки. 

Основним сигналом можна вважати момент, коли ви починаєте розуміти, що самостійно не можете впоратись з ситуацією, в якій опинились. Є також ціла низка симптомів, які свідчать про те, що ви "не вивозите". До них відносять відчуття тривоги, дратівливість, зниження концентрації і уваги, апатію, постійну втому або зайву активність, головні, серцеві, м'язові болі, зловживання алкоголем, ліками, проблеми в навчанні або на роботі у виконанні завдань. 

Все це сигнали, на які варто звернути увагу. Ви почуваєтесь суб’єктивно погано і це вас не влаштовує, до того ж відбувається довгий час. Якщо ж ви йдете за підтримкою до інших людей, вашого ресурсу вам не вистачає, тоді вам потрібна професійна допомога.

Шлях психологічної підтримки дуже індивідуальний. Тут, як з пігулками чи антибіотиками, немає стандартного фіксованого курсу. Для загальної консультації може вистачити однієї зустрічі. Якщо ж говорити про психокорекцію, то залежно від запиту клієнта, тривалість складатиме від 10-15 консультацій. Але треба зауважити, що все дуже індивідуально. 

Зараз в Україні вже зрозуміли важливість питань ментального здоров’я та психосоціальної підтримки населення. Соціальні працівники і психологи вже отримують навички для роботи з людьми, які зазнали впливу кризових подій або надзвичайних ситуацій у контексті війни Росії проти України.

Однією з таких програм є "Психосоціальна підтримка в громадах під час криз і надзвичайних ситуацій" розроблена національним університетом Києво-Могилянська академія за підтримки GIZ Ukraine (проект Developing service structures and training capacities for psychosocial support in Eastern Ukraine). Тому кількість сертифікованих фахівців з відповідними навичками буде поступово зростати. 

Важливо розуміти, що психічне здоров’я – це емоційне, психологічне та соціальне благополуччя людини. Воно охоплює різні аспекти її життя, включаючи думки, почуття, поведінку та стосунки з іншими людьми. А підтримка психологічного здоров'я, забезпечує повноцінне функціонування людини в цих сферах.

Якщо ж ви не можете або не маєте змоги звернутися до психолога у вашому населеному пункті або місцевості, то для самостійної боротьби зі стресом використовують наступні техніки: "заземлення", "безпечне місце", "дихання квадратом", "думати по-іншому", "поміркуй та проаналізуй", "наповни себе позитивом". Їх опис можна знайти самостійно онлайн.

І звісно ж, все це не відміняє щоденної турботи про себе: 

  • Знаходити час на відпочинок: спати 7-8 годин, присвячувати вихідні звичним улюбленим заняттям.
  • Прогулюватись на свіжому повітрі.
  • Знаходити ресурси для себе. Йдеться про заняття, які дають почуття радості і задоволення: музика, читання, перегляд фільмів, прoгулянка тощо.
  • Займатися спортом та іншими активностями: танцями, релаксацією, дихальною гімнастикою, йогою, медитацією, масаж.
  • Звертатися за підтримкою до близьких, друзів, людей, з якими можна обговорити різні речі.
  • Говорити про свої почуття, проявляти їх.

І пам’ятайте, що зворотній шлях з депресії і пригніченого стану є набагато складнішим і довшим, ніж вище перелічена рутина, яка може здаватися вам банальщиною.