"Агенти російського впливу" у західних ЗМІ: як не втрапити на гачок пропаганди

"Агенти російського впливу" у західних ЗМІ: як не втрапити на гачок пропаганди

Російські наративи, які створені і поширюються росЗМІ та проросійськими телеграм-каналами, час від часу, на жаль, але знаходять своє відображення і на шпальтах західних медіа. Однак, якщо детально аналізувати таку інформацію, а особливо її авторів, то причетність "російського сліду" до появи негативних про Україну матеріалах в іноЗМІ стає очевидною.

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Днями, наприклад, поважне німецьке видання"Handelsblatt" опублікувало статтю із закидами на адресу українського президента. У чомусь конкретному Володимира Зеленського звинувачено не було. Але автор дещо маніпулював на тему атак Росії у День незалежності України, підкреслюючи що "попри заяви Зеленського, вони так і не відбулися", а також натякав на "розкол в рядах прибічників президента". Матеріал, вочевидь, прагне переконати читача, у тому, що Зеленський нібито часто вдається до "погроз, які не збуваються", а тому "довіра до нього має падати".

Зустрічаючи схожі публікації у західних ЗМІ, найперше варто зважати на їх авторів. У цьому випадку йдеться про німецького журналіста Матіаса Брюггманна. За дивним збігом обставин, його статті досить часто перекладаються російською мовою і цитуються росЗМІ, зокрема, й найбільш пропагандиським Russia Today.Та найцікавіше, що саме Брюггманн свого часу писав статті про те, чому Європі варто купувати у Росії вакцину від ковід "Спутнік V".

Ще один приклад стосується вже британського видання The Spectator. Один з його авторів - Росс Кларк - нещодавно опублікував колонку, яка переконує у тому, що західні санкції проти Росії нібито не працюють так, як мали б. Він натякає, що російська нафта продовжує потрапляти до Європи, і не виключає, що й до Британії (у вигляді реекспорту через треті країни) також. І хоч весь матеріал побудований на припущеннях, стаття цілком відповідає одному з найбільш популярних наративів російської пропаганди, а саме: "західний світ страждає від санкцій більше за Росію".

Цікаво, що в одному з попередніх своїх матеріалів, Росс Кларк робив дуже комплементарні заяви на адресу російського президента. Він писав, зокрема, що "Путін позбавив ЄС політичної волі", а його дії буцімто "призвели до краху політичної сили Європейського Союзу".

Публікації такого тону, які ще й слідують одна за одною, навряд чи можуть бути всього лише збігом.

Загалом, західні медіа, якби нам не хотілося в це вірити, але є досить вразливими до російського впливу. Низка кореспондентів західних ЗМІ працювали й продовжують працювати в офісах в Москві. А окремі з них можуть приховують свою фінансову чи іншу залежність від російських спецслужб.

Серед яскравих прикладів залежності західного журналіста, який свого часу стосувався України, був випадок з автором швейцарського видання L'Illustré. Такий собі Арно Беда публікував низку звинувачень на адресу Української асоціації футболу. А згодом аби презентувати своє "гучне розслідування" в єфірі 112-го телеканалу Віктора Медведчука особисто прибув в Україну. Ба більше, за даними українських ЗМІ, він прибув тоді ще й особистим літаком згаданого Медведчука.

Із плином часу ані НАБУ, ані САП не знайшли доказів вини керівництва асоціації  і президента УАФ Андрія Павелка, зокрема, у всьому, що їм приписував Арно Беда, але ж шуму наробив достатньо, і гонорар тоді точно був відпрацьований.

Тож, читаючи західні ЗМІ, особливо зараз, коли війна проти України розгортається на всіх фронтах, будьте пильними, уважними і критичними. Перевірити будь-якого автора того чи іншого матеріалу на наявність "ознак любові до Росії" чи на предмет зв’язків з політиками типу Медведчука - за допомогу Google не так вже й складно.