Для вступу в ЄС: Верховна рада внесла зміни в закон про нацменшини

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За його словами, за зазначений законопроєкт проголосували 317 народних обранців.

Як наголосив Железняк, ухвалення цього документу було однією з вимог  Європейської Комісії для подальшої євроінтеграції України.

Цей законопроєкт передбачає, що:

• заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС (викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни;
• у класах (групах)з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою;
  
• особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 
• у порядку і на умовах, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України, допускається поширення матеріалів передвиборчої агітації, виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин (спільнот) України та дубльованих державною мовою; 
• вимога щодо обов’язку видавати державною мовою не менше 50% усіх виданих упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи нацменшин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС; 
• особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати базову середню освіту та профільну середню освіту відповідними мовами нацменшин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, а також Захисту України (для профільної середньої освіти), які вивчаються державною мовою;
• обмеження щодо мов нацменшин, що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України у тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок;
• для телемовників, які крім мовлення державною мовою здійснюють мовлення виключно мовами нацменшин України, які є офіційними мовами Євросоюзу, мовами нацменшин, до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, крім мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, незалежно від територіальної категорії — програми державною мовою мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).

Нагадаємо, у 2017 році в Україні набув чинності закон "Про освіту", який, зокрема, визначив, що мовою освітнього процесу у навчальних закладах є лише державна мова. Угорщина розкритикувала цей документ і заявила про порушення прав угорців на Закарпатті.

Верховна Рада ухвалила закон про нацменшини в грудні 2022 року. Цей документ є однією з вимог для початку перемовин про вступ України до Європейського Союзу.

Однак Венеційська комісія рекомендувала переглянути або уточнити низку положень закону. Зокрема, українським законодавцям порадили прибрати зобов'язання щодо перекладу інформації про публічні заходи українською мовою або, принаймні, переглянути його на основі принципу пропорційності.

Також комісія виступила за перегляд зобов'язань, пов'язаних із виданням книг мовами нацменшин й книгарнями, та за забезпечення більшої правової визначеності щодо можливості перекладу офіційних написів і загальної інформації мовою меншини.

Щоб виконати рекомендації "венеційки", у вересні поточного року Рада підтримала законопроєкт №9610, який вносить зміни до закону про нацменшини. 

Нещодавно президент України Володимир Зеленський вже підписав зміни до закону "Про національні меншини (спільноти) України". У проєкті було вказано, зокрема, що в населених пунктах, де більшість населення становлять нацменшини, внутрішня та зовнішня реклама, а також реклама в місцевих аудіовізуальних медіа може дублюватися мовою спільноти.

Джерело фото: ua.depositphotos.com