ЄСПЛ оголосив рішення щодо прийнятності справи "Україна та Нідерланди проти РФ"

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як повідомила у Facebook заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра, зазначене рішення є остаточним. Після нього Велика палата згодом винесе рішення по суті справи.

Справа стосується адміністративної практики порушень Росією прав людини на окупованих територіях Донецької та Луганської областей з 2014 року (заява №8019/16) та викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей на територію РФ (заява №43800/14).

Крім того, у вказаній справі Україною та Нідерландами були заявлені, серед іншого, скарги стосовно збиття над окупованою Донеччиною в липні 2014 року малайзійського "Боїнгу" рейсу МН17 (заява №28525/20). У 2020 році три міждержавні справи були об’єднані в одну "Україна та Нідерланди проти Росії".

Як ідеться у повідомленні самого ЄСПЛ, він, зокрема, визнав, що український уряд надав достатньо обґрунтовані докази повторення дій на Донбасі, що порушують Конвенцію з прав людини, посилаючись, зокрема, на докази моніторингових місій Організації з безпеки та співробітництва в Європі та Управління верховного комісара ООН з прав людини, свідчення свідків і звіти НУО.

Так, визнано прийнятними скарги на адміністративну практику:
- порушення статті 2 конвенції, що полягає в незаконних військових нападах на цивільних осіб і цивільні об'єкти, включаючи збиття рейсу MH17, розстріл цивільних осіб, позасудові страти і тортури, побиття до смерті цивільних осіб і українських військовополонених;
- порушення статті 3, що полягає у тортурах цивільних осіб та українських військовополонених, включаючи випадки сексуального насильства та зґвалтування, а також нелюдські та такі, що принижують гідність, умови утримання;
- порушення пункту 2 статті 4, що полягає у примусовій праці;
- порушення статті 5, що полягає у викраденні, незаконних арештах і тривалих незаконних затриманнях;
- порушення статті 9, що полягає в навмисних нападах і залякуванні представників різних релігійних конфесій, які не відповідають російській православній традиції;
- порушення статті 10, що полягає в переслідуванні незалежних журналістів і блокуванні українських мовників;
- порушення статті 1 протоколу №1 до конвенції, що полягає у знищенні приватної власності, включаючи цивільні будинки та транспортні засоби, крадіжці та розграбуванні приватної та комерційної власності та незаконному привласненні приватної власності без компенсації;
- порушення статті 2 протоколу №1, що полягає в забороні навчання українською мовою;
- порушення статті 14, взятої разом із вищезазначеними статтями, що полягає у нападах на цивільних осіб української етнічної приналежності або громадян, які підтримували територіальну цілісність України.

Решту ж скарг України на адміністративну практику підтримуваних Росією сепаратистів ЄСПЛ визнав неприйнятними, втім вказано, що вищезазначені прийнятні скарги становлять більшість від поданих.

Стосовно питання рейсу MH17 суд дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованих доказів, зокрема в матеріалах, зібраних спільною слідчою групою Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України, на підтримку тверджень уряду Нідерландів за статтями 2, 3 і 13, тому відповідні скарги були оголошені прийнятними.

Стосовно вивезення до Росії українських дітей ЄСПЛ вказує, що Росія подала заперечення, аргументуючи, що уряд України не вичерпав національних засобів правового захисту щодо цих скарг.

Однак суд все ж визнав, що три інциденти, які мали місце протягом короткого періоду часу і стосувалися 85 дітей, деякі з яких були особливо вразливими, можна розглядати як модель ("адміністративну практику") порушень.

"Оскільки не було необхідності вичерпати національні засоби правового захисту, коли стверджувалася адміністративна практика, і з огляду на докази в матеріалах справи, скарга уряду України на адміністративну практику в порушення статей 3, 5 і 8 Конвенції та статті 2 протоколу №4 до Конвенції було визнано прийнятним", - йдеться в повідомленні.

Натомість вказуються, що незважаючи на те, що Слідчий комітет РФ заперечує примусовість переміщення дітей, незмінна практика самого ЄСПЛ полягає в тому, щоб вимагати від заявників спершу оскаржити висновки слідчого органу в суді в Росії, перш ніж подавати заяву до ЄСПЛ.

"Таким чином, уряд України міг оскаржити цей висновок і надати російській владі свої власні докази у формі свідчень, які оскаржують висновки Слідчого комітету. Стосовно тверджень про окремі порушення, які випливають із трьох інцидентів, суд зазначив, що уряд України не довів, що засоби правового захисту в Росії не мали перспектив на успіх. Таким чином, індивідуальні скарги були оголошені неприйнятними", - дійшов висновку ЄСПЛ.

Як прокоментувала рішення Мудра, це рішення ЄСПЛ допоможе притягненню до відповідальності РФ за дії, які призвели до масових порушень прав людини на сході України, та зупинити ці порушення, наскільки це можливо.

Також це сприятиме підтримці індивідуальних позовів громадян та компаній проти РФ як в ЄСПЛ, так і в інвестиційних арбітражах та буде основою, на якій індивідуальні справи, справи в арбітражах рухатимуться далі, щоб заявники могли стягувати компенсації з Росії за порушення прав.

Крім того, за словаи чиновниці, це має "стати зброєю для подальших переговорів з РФ, коли буде з ким та про що", і з міжнародними партнерами України, адже такі рішення можуть бути використаними для дипломатичного тиску на Росію, запровадження додаткових санкцій різного рівня, а також доведення відповідальності РФ щодо порушень прав людини на окупованих нею територіях.