- Категорія
- Політика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Кулеба виступив за можливість множинного громадянства для українців, але "недружніх" країн це не стосується
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що запровадження множинного громадянства має стати елементом державної політики, спрямованої на збереження і розвиток всесвітньої української спільноти. Про це, як передає "Укрінформ", він сказав у промові до Світового конгресу українців.
"Конче необхідно зберегти їхній зв’язок з Батьківщиною. Це - про майбутнє України та українства. Тому одним з елементів державної політики, спрямованої на збереження і розвиток всесвітньої української спільноти, має стати множинне громадянство", – заявив він.
Кулеба підкреслив, що він переконаний в необхідності запровадження множинного громадянства, адже "потрібно керуватися не страхом роздачі чужих паспортів в Україні, а силою українського паспорта в Україні та у світі".
На думку дипломата, держава має відкрити для мільйонів українців за кордоном можливість зберігати свій український паспорт або отримати його, а також прийняти як доконаний факт, що зі вступом України до Євросоюзу паспорти України матимуть такий самий статус, як і паспорти сусідніх європейських держав.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua"Звісно, ця політика має втілюватися розумно, поступово, починаючи з дружніх країн-союзниць. І, звісно, будь-яке подвійне громадянство з державою-агресором чи недружніми країнами має бути заборонене", – додав міністр.
Нагадаємо, що згідно статті 4 Конституції, в Україні "існує єдине громадянство". Закон про громадянство України визначає, що якщо громадянин України набув громадянство іншої держави чи держав (або якщо іноземець набув українського громадянства), то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Жодного покарання для громадян України за отримання іншого громадянства українське законодавство не встановлює, однак набуття іншого громадянства визначено як одна з законних підстав для втрати громадянства України.
Наприкінці квітня цього року Конституційний суд розпочав розгляд справи щодо офіційного тлумачення статті 4 Конституції, відкритої за поданням 99 депутатів Верховної Ради. Наразі рішення у ній ще не приймалося.