- Категорія
- Політика
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Мінкульт закликає місцеву владу підтримувати меморіали загиблим у Другій світовій, але замінити рік початку війни
Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму закликає органи місцевої влади підтримувати в належному стані монументи та меморіали, встановлені для увічнення пам’яті учасників та жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
При цьому, як ідеться у повідомленні міністерства, варто вписувати у локальний контекст та використовувати з просвітницькою метою об'єкти, що мають історичну цінність і підкреслюють героїзм українського народу в історичній ретроспективі, його приналежність до кола націй-переможниць Другої світової війни, "адже внаслідок цього Україна стала однією з країн-засновниць ООН".
"Водночас існує потреба усунути маркери радянської та російської мілітаристської пропаганди на частині пам’ятників і монументів та замінити написи на історично коректні. Зокрема, потребує заміни термін "Велика вітчизняна війна" на "Друга світова війна", дати "1941–1945" на "1939–1945", - сказано в ньому.
Крім того, за висновками експертної ради, потребують усунення написи "радянська батьківщина", "радянський народ" та їм подібні на історично коректні, що увічнюють пам’ять тих, хто загинув у Другій світовій війні, наприклад "пам’яті полеглих", "полеглим у Другій світовій війні" тощо.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua"Одним із провідних наративів російської війни проти України є відродження "тріумфу великої перемоги". Попри визначну роль українського народу в героїчній боротьбі та перемозі над нацизмом у Другій світовій війні, його участь системно применшується офіційним російським дискурсом і саме такий підхід популяризується у світі засобами російської пропаганди. Як наслідок, подвиг та перемога у Другій світовій війні приписується лише росіянам", - пояснюють у міністерстві.
На думку його експертів, розвінчання російського ідеологічного міфу та "демонополізація героїчної слави переможців" у Другій світовій війні неможливі без просвітницької роботи та дипломатичних зусиль з боку України, а також збереження в публічних просторах населених пунктів України пам'яток, які вшановують та засвідчують участь українського народу у Другій світовій війні та його внесок у світову перемогу над нацизмом.
В Мінкульті нагадують, що основним нормативно-правовим актом, що врегульовує питання збереження пам’яті та пам’яток про перемогу над нацизмом і фашизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років є відповідний закон.
Він передбачає, що шанобливе ставлення до пам’яті про перемогу, про ветеранів тієї війни, учасників українського визвольного руху та жертв нацизму є обов’язком держави та громадян України, а наруга над пам’ятниками війні, їх руйнування або знищення передбачають відповідальність.
Натомість у відомстві наголошують на неприпустимостиі наявності у публічному просторі українських населених пунктів пам’ятників особам, які брали участь у пропаганді та реалізації російської імперської та радянської тоталітарної політики, спрямованої на підкорення України, переслідування учасників боротьби за незалежність, здійснення політичних репресій та інших злочинів імперського та тоталітарного режимів.
"Якщо такі пам’ятники мають художню та історичну цінність, їх варто цілісно представляти у музейних просторах із відповідними супровідними матеріалами. За умови, коли цілісне переміщення технічно неможливе, рекомендуємо закрити ці об'єкти тимчасовими конструкціями до подальшого розв'язання питання задля уникнення актів вандалізму", - зазначають в Мінкульті.
При цьому там вказують, що одним з варіантів тимчасового експонування артоб'єкта в міському публічному просторі може бути контекстуалізація та критичне осмислення за допомогою мистецьких засобів, інформаційних табличок, що має відбуватись із залученням професійної художньої спільноти на конкурсній основі.
Нагадаємо також, що експертна рада Мінкульту раніше рекомендувала демонтувати у Полтаві пам’ятники, встановлених у часи Російської імперії та пов’язані з її перемогою у Полтавській битві 8 липня 1709 року над шведськими військами Карла XII.