Міжнародний реєстр збитків від Росії: як податися і коли чекати результатів

• Міжнародний реєстр збитків: як він працює і на яких правових підставах 
• Реєстр збитків у Гаазі: хто може подаватися
• Які втрати від війни фіксує Міжнародний реєстр збитків
• Як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків
• Український та Міжнародний реєстр збитків: конфлікт чи співпраця
• Чи складно довести збитки від війни
• Реєстр збитків. Коли можна отримати виплати

Цього тижня у Гаазі запрацював міжнародний Реєстр збитків від російської агресії. Це перший з трьох компонентів Міжнародного компенсаційного механізму. Загалом до цифрової платформи може податися від 6 до 8 мільйонів потерпілих від війни. Проте як розподілятимуться компенсації і звідки це будуть кошти, - наразі невідомо. 

Міжнародний реєстр збитків: як він працює і на яких правових підставах 

Після підписання декларації у Рейк’явіку у травні 2023 року, яку підтримали 43 країни, а також Європейський союз, ГА ООН, 2 квітня 2024 року відбувся технічний запуск Реєстру.

Цифрова платформа для документування збитків від війни стала можливою після ухвалення у листопаді 2022-го Резолюції Генасамблеї ООН «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України». Документ підтримали майже 100 країн, проти виступили Китай, Північна Корея, Куба, Білорусь, ЦАР, Еритрея та ще кілька країн.

У документі Генасамблея визнала, що Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права, зокрема її агресію, а також міжнародного гуманітарного права і прав людини. Цей документ і став підставою для створення Міжнародного компенсаційного механізму для документування доказів та інформації щодо шкоди, втрати або каліцтва, заподіяних війною фізичним і юрособам, а також державі Україна.

Мета Реєстру – зібрати і облікувати всю шкоду, яку було завдано державі Україна, фізичним та юридичним особам у зв’язку з агресією РФ. 

Водночас, як зазначається на сайті реєстру, цифрова платформа не розглядатиме та не оцінюватиме отримані заяви по суті і не призначатиме будь-які виплати.  Наразі не створено органу, який розподілятиме компенсації, також невідомо, звідки надходитимуть кошти для погашення збитків.

Наступним етапом заявляється створення Компенсаційної комісії, яка й присуджуватиме виплати, зазначила під час конференції "Відновлення справедливості для України" заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра.

«Відбуваються консультації щодо наповнення Компенсаційного фонду за рахунок знерухомлених активів РФ, адже за страждання країни має заплатити агресор», – сказала Ірина Мудра.

Наразі держава заявляє мету – зібрати якомога більше заявок від постраждалих. Категорії для заявок постраждалих збільшуватимуться кожні наступні три місяці, обіцяють у реєстрі. 

Реєстр збитків у Гаазі: хто може подаватися

Пілотний проєкт реєстру стартував з прийому заяв для категорії А3 (фізичні особи) про «пошкодження або знищення житлового нерухомого майна».

Як наголосив в коментарі Delo.ua виконавчий директор реєстру Маркіян Ключковський, за першу добу подалося на пошкоджене чи знищене російською війною майно 510 осіб.  Це майже 3000 файлів з доказами руйнувань завантажили заявники – додатково до інформації, яка підтягується автоматично з українських реєстрів та баз даних.  

Подали документи протягом першої доби роботи реєстру

Загалом реєстр охопить 40 категорій постраждалих і прийматиме заяви від фізичних, юросіб та держави Україна. За попередніми розрахунками, лише за першою категорією про руйнування житла очікується отримання від 300 до 600 тисяч заяв на відшкодування.

"Єдина вимога, що визначається статутом реєстру, – те, що шкода має бути завдана на території України та в тимчасово окупованих населених пунктах після 24 лютого 2022-го і ця шкода має мати зв'язок із війною, вторгненням. Обмежень щодо громадянства чи національностей заявника немає. Можуть подаватися усі, хто володіє майном на нашій території, або ж зазнав інших втрат. Наприклад, в Україні на момент вторгнення було багато студентів-іноземців. Процедура навчання була перервана – вони змушені були втікати через війну, тому також можуть подаватись на компенсацію", - наголосив виконавчий директор реєстру.

Які втрати від війни фіксує Міжнародний реєстр збитків

Великим плюсом міжнародного реєстру збитків експерти називають те, що він, на відміну від українського, враховуватиме набагато ширший спектр втрат.

Мова йде не тільки про втрати майна та доходів, а й про загибель людей, катування, сексуальне насильство, а також тілесні ушкодження, каліцтво, примусове переміщення та примусове переселення осіб, пошкодження критичної інфраструктури та інших державних об'єктів, збитки, завдані історико-культурній спадщині, довкіллю.

На першому етапі можна фіксувати дані про пошкодження чи руйнування лише нерухомого майна:

• приватного будинку;
• квартири;
• дачного чи садового будинку; 
• іншого житлового приміщення.

Згодом заяви зможуть подати інші власники зруйнованого чи пошкодженого майна, зокрема ті, чия нерухомість розташована на тимчасово окупованих територіях.

Вже влітку, як наголосив виконавчий директор реєстру, "Дія" прийматиме повідомлення про шкоду життю, здоровʼю, випадки тортур та сексуальне насильство. Наступним етапом скарги зможе подавати бізнес і держава.

Наразі в реєстрі наголошують, що після етапу прийому майнових заяв в пріоритеті заяви, пов’язані з людськими втратами – втрата життя, втрата здоров’я, каліцтво, тортури, сексуальні насильства, а також розрахунки збитків, пов'язаних з критичною інфраструктурою.

"Це те, що відкриє нам дорогу до підрахунку збитків у представників бізнесу та держави. Наразі вирішуємо, як це прописати технологічно, адже юридичні особи поки що мало взаємодіють з "Дією" - це ускладнює процес інтеграції юридичних осіб до подачі заявок через цифрову платформу. До того ж, ці заяви будуть складними, об'ємними – це з технічної точки зору займе час, щоб належним чином підготувати систему", - пояснив Ключковський.

Як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків

Міжнародний Реєстр збитків – це цифрова платформа. Заяви прийматимуть через мобільний застосунок «Дія» або вебпортал державних послуг.

Для того, щоб заяву було внесено до реєстру, вона повинна відповідати трьом простим критеріям. Заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які були завдані:

• 24 лютого 2022 року або пізніше;
• на території України в її міжнародно-визнаних кордонах, включаючи територіальні води;
• міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України. 

Для подання заяви треба бути власником майна та мати акт про обстеження від місцевої влади. 

Необхідно також заповнити електронну форму, надати особисті дані та відповідні докази (документи, записи, заяви, фотографії, відео або інші матеріали, що підтверджують збитки).

Як пояснює Маркіян Ключковський,  «Дія» спрощує подання документів про ідентифікацію особи та підтягує велику кількість даних з різних реєстрів – про самого заявника, також про його власність. Право власності має бути зареєстровано в державному реєстрі речових прав. Якщо не зареєстровано, його треба оформити. 

"Ми розуміємо, що є випадки, особливо на окупованих територіях, коли БТІ згоріло, немає доступу до документів, або вони втрачені, і це зробити важко. Якщо заявник отримує відмову в реєстрації, у такому випадку в будь-який спосіб треба підтвердити, що він власник цього майна – це можуть бути навіть квитанції на комунальні послуги. Далі вже комісія розбиратиметься, наскільки це доказує, що майно справді належить заявнику", - наголосив Ключковський.

Важливою є інформація і про саме руйнування. Якщо інформація вже є в реєстрі пошкодженого і зруйнованого майна, вона також підтягнеться, якщо немає, заявник має обрати один із варіантів – повітряна атака, артилерійський обстріл, активні бойові дії, руйнування Каховської ГЕС, або вказати, що не знає, в який спосіб зруйноване майно.

Кожен постраждалий зможе навіть через телефон додати свої докази: фото, відео, документи. 

Реєстр оперуватиме виключно електронними документами і працюватиме на захищеній цифровій платформі для прийому, обробки та класифікації заяв і доказів. Процес подання заяв - виключно в електронному вигляді - буде максимально простим і впорядкованим.

Український та Міжнародний реєстр збитків: конфлікт чи співпраця

В Україні вже функціонує Реєстр пошкодженого та знищеного майна. Дані з цього реєстру будуть використані для міжнародного реєстру. Водночас, існує багато інших реєстрів щодо окремих категорій шкоди.

Наразі на розгляді ВРУ знаходиться законопроєкт щодо створення Єдиного реєстру (№10256), який буде обліковувати людей, особистим немайновим правам яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії росії. Інформація з цього реєстру буде використана і в цілях Міжнародного реєстру збитків.

Планується, що усі внутрішні реєстри будуть працювати на наповнення інформацією міжнародного Реєстру, а також запобігатимуть можливому шахрайству.

Як пояснив в коментарі Delo.ua партнер ТОВ "ЮКК Де-Юре", керівник судово-експертної та земельно-правової практики Артем Рипенко, кожен заявник, що подавався до українського реєстру пошкодженого чи втраченого майна, отримуючи сертифікат на купівлю нового житла, підписував договір про відступлення права вимоги.

Правник пояснює, що якщо потерпілий, наприклад, має доказ про пошкодження будинку під Києвом, ринкова вартість якого складала до 24 лютого 2022-го $1 млн, за формулами українського реєстру він може отримати ваучер на $200 тис. Заявник вносить дані в реєстр і отримує право на житло або відновлення будинку, водночас він відступає ці вимоги Україні, яка потім їх стягне з Росії як з винуватої держави.

"Отримавши ці кошти, це не значить, що не можна подаватись і в міжнародний реєстр і чекати компенсації ще $800 тисяч. Для цього варто замовити експертну оцінку про вартість будинку на момент руйнування і додати її до цифрової платформи. Важливо завантажити якомога більше доказів щодо пошкодження і вартості майна", - пояснив Артем Рипенко.

Юрист додав, що так може працювати реєстр, але реальні підходи до розподілу коштів буде напрацьовувати Компенсаційна комісія, яка поки що не створена.

Чи складно довести збитки від війни

За загальним правилом, тягар доказування певного факту покладається на того, хто ґрунтує на цьому факті свою правову позицію (заяву, вимогу, претензію чи заперечення), пояснили Delo.ua  в аналітичному центрі “Інститут законодавчих ідей”.

Світова практика показує, що в таких випадках застосовується спеціально пристосований, гнучкий й диференційований підхід до установлення «доказової планки», яку мають подолати заявники, аби отримати компенсацію.

Наразі, з практичної точки зору, заявникам радять подавати до реєстру найбільш повну інформацію про завдану шкоду. Тому, можна стверджувати, що “чим більше, тим краще”.

Водночас існує низка системних проблем через які є ризик, що постраждалі, які втратили житло, не зможуть потрапити до реєстру та претендувати на компенсацію.

Це труднощі пов’язані, наприклад, з підтвердженням права власності, коли даних немає в Реєстрі нерухомого майна, або коли спадкоємці не приймають спадщину у визначеному законом порядку, а просто продовжують жити в будинку, не перереєстровуючи його, зазначається в спільному дослідженні Інституту законодавчих ідей спільно та УГСПЛ. 

За останніми оцінками, внаслідок війни в Україні зруйновано чи пошкоджено понад 250 000 житлових будівель на загальну суму майже $60 млрд. Серед регіонів, де зафіксовано найбільше зруйнованих житлових будівель, — Донецька, Київська, Луганська, Харківська, Чернігівська та Херсонська. У більшості з них досі тривають активні бойові дії.

Реєстр збитків. Коли можна отримати виплати

Дані з Реєстру стануть основою для майбутніх репарацій, зазначає Маркіян Ключковський. Він наголошує, що процес буде досить тривалим.

Згідно з попередніми розрахунками, у реєстрі очікують отримати загалом заяви від 6 до 8 мільйонів потерпілих від війни, хоча керівництво реєстру попереджає, що "це дуже приблизні цифри, вони можуть бути і набагато більшими".

Щодо фінансового об'єму підрахунки щодо компенсації усіх завданих Росією збитків оцінити ще складніше.

"Ми відштовхуємось від зовнішніх оцінок – це, наприклад звіт про втрати від Світового банку. Згідно з останньою версією, що вийшла в лютому 2024-го, сума, необхідна для відбудови України, складає $486 млрд. Це не включає велику категорію збитків – усе що пов'язано з людськими втратами і бізнес-втратами. Тому виходимо з того, що цифра ймовірно буде більшою. Але треба зробити застереження, що поки що ми не знаємо, який буде підхід до компенсації, особливо в тих категоріях де заяв дуже багато і вони однакові. Наприклад щодо переміщених осіб", - пояснює Маркіян Ключковський.

Експерти наголошують, що створення такого реєстру - міжнародний прецедент, адже такої війни як в Україні, на території Європи не було вже десятки років. Тому Реєстр та загалом компенсаційний механізм є “ad hoc” інструментом.

З останніх прикладів світової практики, досвід яких теж буде врахований, - це діяльність Міжнародної компенсаційної комісії ООН за наслідками війни між Іраком та Кувейтом у 1990-1991 роках. 

Парадоксально, але закінчила комісія працювати лише у 2022 році, а фінальний звіт був представлений на початку 2022 року, за декілька днів до повномасштабного вторгнення в Україну. Були подані заяви, встановлено суми виплат залежно від категорій завданої шкоди, і відбувались самі виплати. Проте шкода, завдана під час російської агресії Україні та її громадянам - неспівмірно масштабніша.

За словами керівника проєктів аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей” Андрія Климосюка, міжнародний механізм компенсації - "найбільш реалістичний і перспективний шанс отримати відшкодування за рахунок того, хто завдав шкоду".

"Мета реєстру - зібрати в єдину базу дані щодо всієї шкоди від агресії РФ, яка в майбутньому може бути компенсована. Зібравши цю інформацію, можна буде розуміти реальну кількість жертв агресії та приблизні суми коштів, необхідних для виплат. Наразі виділяють понад 40 категорій шкоди, щодо якої прийматимуться заяви в реєстр", - пояснив експерт.

Заявлені оцінки збитків майже у 500 млрд від Світового банку, за словами Климосюка, це лише приблизні підрахунки матеріальної шкоди, вона не враховує загибель і каліцтва людей, переміщення ВПО, не враховує кількість коштів, які вже держава витратила на підтримку постраждалих.

"Ми ще не знаємо, у скільки майбутня компенсаційна комісія оцінить втрату життя, здоров`я чи завдану моральну шкоду внаслідок російської агресії", - наголосив експерт.

Водночас цих витрат ні Україна, ні жодна інша країна світу самостійно покрити не зможе, та й не повинна. Окрім країни-агресора, за рахунок якої й мають відбуватись компенсації. Важливо, що новий міжнародний інструмент об'єднує зусилля 40+ країн - це реальний шанс добитись відшкодування саме за рахунок росії та її пособників.