Парламентська асамблея НАТО визнала РФ терористичним режимом: що означає ухвалена резолюція

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Для початку зазначимо, що хоча Парламентська асамблея НАТО містить у своїй назві слово "НАТО", не потрібно ототожнювати її з Північноатлантичним альянсом. Асамблея – це міжпарламентська організація, яка об’єднує парламентарів з країн-членів НАТО для розгляду безпекових питань, що становлять спільний інтерес і стурбованість трансатлантичного партнерства.

Будучи незалежною від НАТО, Асамблея не має прямого нагляду за її політикою. Тим не менш, ПА НАТО виступає додатковою платформою для парламентів країн-членів НАТО, впливаючи на прийняття рішень у сферах, що стосуються НАТО, як на національному, так і на міжнародному рівнях. Таким чином, Асамблея формально не залежить від НАТО, але забезпечує зв'язок між НАТО та парламентами країн-членів.

21 листопада 2022 року Асамблея прийняла представлену Політичним комітетом резолюцію № 479 "Відповідність для нової стратегічної епохи". Вона присвячена не виключно українським питанням (також стосується вступу Фінляндії та Швеції в НАТО, наростаючої конкуренції Китаю, підтримки Боснії та Герцеговини, Грузії та Молдови), проте вони, безумовно, займають у ній центральне місце.

Резолюція Асамблеї нагадує про непохитну солідарність та підтримку України, схвалює зобов’язання НАТО допомогти Україні перейти на сучасне обладнання, підвищити оперативну сумісність і зміцнити українські оборонні та безпекові інституції та, класично, засуджує російську агресію, наголошуючи на тому, що в даний час РФ є найбільш значною і прямою загрозою для євроатлантичної безпеки. 

Власне, найважливішою частиною резолюції є заклики Асамблеї до урядів і парламентів країн-членів Північноатлантичного альянсу.

Найважливішими є такі заклики:

• збільшити військову, розвідувальну, фінансову, навчальну та гуманітарну підтримку України, включаючи прискорення поставок зброї, яка потрібна Україні для самозахисту та відновлення територіальної цілісності, і зберігати цю підтримку доти, доки це необхідно Україні для перемоги, забезпечуючи при цьому можливість відстеження зброї, що поставляється;
• повністю визнати цінність євроатлантичної інтеграції України для колективної оборони НАТО, продовжувати активну підтримку інтеграції України до євроатлантичних інститутів та узгодити наступні кроки на шляху до членства України в НАТО, яке обрав український народ і яке закріплене у Конституції України;
• вжити колективних дій щодо створення міжнародного трибуналу для судового переслідування злочинів агресії, вчинених Росією у війні проти України, а також накласти зобов'язання щодо повного відшкодування збитків або шкоди в рамках міжнародного механізму компенсації;
• чітко заявити, що російська держава за нинішнього режиму є терористичною;

Таким чином, Асамблея закликає створити спеціальний Міжнародний трибунал щодо агресії Росії, зобов'язати її повністю відшкодувати шкоду та збитки, визнати російський режим терористичним, збільшити поставки озброєння Україні, розробити конкретні кроки для вступу України в НАТО та ін. 

Нагадаємо, що питання створення механізму стягнення репарацій з РФ за завдані Україні збитки нещодавно було предметом резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 листопада 2022 року "Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України", яку підтримало 94 країни. 

Більше того, 23 листопада 2022 року Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму і закликав Єврокомісію та членів ЄС працювати над створенням комплексного міжнародного механізму компенсації, завершити правовий режим для конфіскації заморожених в ЄС російських активів, розробити правову базу для визнання держав спонсорами тероризму, що спричинить низку суттєвих обмежувальних заходів проти цих країн та матиме глибокі обмежувальні наслідки для відносин ЄС з цими країнами та інше. Практика прийняття найбільшими міжнародними організаціями та союзами подібних рішень, безумовно, тішить та вказує на те, що українську позицію чують, приймають на неодмінно втілюватимуть.

Як наголошує Єгор Чернєв, трибунал для судового переслідування злочину агресії дасть змогу засудити не тільки безпосередніх виконавців військових злочинів, але і вище керівництво російської федерації. Таку пропозицію підтримали всі 30 країн НАТО. Також за ініціативи української делегації в резолюції було закріплено принцип про те, що НАТО буде підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

Важливо розуміти, що дана резолюція є політичним кроком і не створює юридичного обов'язку для держав-членів НАТО. Проте вона транслює настрої європейських політиків, що впливає на прийняття керівництвом держав рішень. Реального значення задекларовані заклики набудуть тоді, коли уряди та парламенти кожного члена НАТО приймуть відповідні рішення.

Підсумовуючи, прийняття Асамблеєю резолюції є свідченням того, що найбільші світові спільноти все активніше висловлюють свою проукраїнську позицію, не просто декларуючи "глибокі занепокоєння", а закликаючи до конкретики від держав-союзників України. Очікуємо на подібні рішення від решти організацій і країн, а також, що найголовніше, на прикладне втілення їх у життя.