Профільний комітет Ради закликав уряд скасувати реорганізацію Довженко-Центру

Як ідеться в повідомленні комітету, рішення було ухвалене одноголосно на засіданні 26 серпня. На початку засідання заступник голови комітету, голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами Павло Сушко акцентував, що будь-які рішення у сфері кіно мають бути обговорені у профільному комітеті та спільно з експертами галузі, і таку позицію підтримали всі нардепи.

Також комітет порушив питання про те, чим обумовлена необхідність реорганізації Довженко-Центру саме під час дії воєнного стану. Надати відповідь на ці запитання запросили очільницю Держагентства з питань кіно Марину Кудерчук.

"Державне підприємство - це все ж таки про комерційну діяльність. Чому виникло питання про переведення саме архіву? Як повноцінний архів Центр Довженка не має права функціонувати лише як тимчасовий. Для того, щоб мати бюджетну дотацію, потрібен статус установи, некомерційної організації", - сказала вона у відповідь.

Також голова відомства наголосила, що розуміє цінність плівок та іншого майна в Центрі Довженка, але вказала, що вони зберігаються "не в підвальних приміщеннях, не в бомбосховищах".

"І в перший же день війни шматок ракети, яку збила ППО, впав саме на дах Центру Довженка, тому збереження надважливе, але наразі там є не найбезпечніші умови", - заявила очільниця Держкіно.

В свою чергу голова УКФ, фахівець в архівній сфері Владислав Берковський представив своє бачення можливих шляхів збереження архівної спадщини Довженко-Центру.

"Перший варіант - прийняти рішення про зміну статусу цього підприємства і перетворити його на державну архівну, музейну або наукову установу. Це дасть право Довженко-Центру на постійне зберігання архівів, що належать до складу Національного архівного фонду. Другий варіант - передати архівні фонди до профільного державного архіву", - зазначив він.

Третій варіант, за його словами, - створити окрему установу, яка матиме статус державного архіву чи державної наукової установи для зберігання архівів та фільмофонд, а обирати з цих варіантів вже має центральний орган влади, "який керує цією ситуацією".

Виконуюча обов'язки генерального директора Центру Довженка Олена Гончарук вказала, що відокремлення з нього частини колекції кіноспадщини і передача її на зберігання в будь-який архів зруйнує колекцію, яка дає можливість створити уявлення про українське мистецтво взагалі, і послалася на поради міжнародних організацій, що закликають докладати всіх зусиль, аби колекції були збережені в цілісності.

"Якраз нами йдеться про те, щоб не інституцію зруйнувати, яка цим займається, а привести у відповідність нормативну базу. Нам близька ідея, що організаційно-правова форма Довженко-Центру мала би бути змінена. Зі статусу державного підприємства ми можемо перейти в статус державного неприбуткового підприємства", - зазначила вона.

В свою чергу, як повідомили у Міністерстві культури й інформаційної політики, голова відомства Олександр Ткаченко заявив, що воно вже протягом двох років ставило керівництву Довженко-Центру питання про визначення, чи хочуть вони мати функцію музею, чи комерційного підприємства.

"Оскільки рішення керівництво Довженко-Центру так і не ухвалило, нинішня ситуація – це частково наслідки їхнього бажання з одного боку заробляти гроші на непрофільній активності зі здачі в оренду майна, з іншого – бути промоцентром, музеєм", - вказав міністр.

В дискусіях про необхідність збереження Довженко-Центру, за його словам, цей аспект "чомусь замовчується", хоча він також актуальний.

"Не може музейна установа 50-60% свого бюджету заробляти на оренді офісів, ще й просити у держави гроші на ремонт прибудови, в якій мають перебувати незрозумілі комерційні підприємства", - вказав чиновник.

При цьому МКІП запевняє, що зробить все можливе, щоб зберегти Довженко-Центр. Тиждень тому там також обурювалися тим, що рішення Держкіно про реорганізацію держпідприємства було ухвалено без консультацій з ним, хоча центр вже і не знаходиться у сфері відповідальності Мінкульту.