Чому не поспішають конфісковувати майно "Брокарду"

Чому не поспішають конфісковувати майно "Брокарду"

В умовах тривалої повномасштабної військової агресії, надзвичайно важливу роль у збереженні внутрішньої стійкості нашої держави грає забезпечення внутрішнього правопорядку та боротьби зі злочинністю. 

Нові виклики у вигляді військової агресії, фінансування ведення війни проти України, роботи російсько диверсійно-розвідувальних груп на території України, ставлять актуальні завдання перед правоохоронними органами у справі виявлення та припинення злочинної діяльності. 

На жаль, зараз ми маємо велику кількість зареєстрованих кримінальних проваджень, котрі провадяться за фактами можливого сприяння представниками політичних сил та українського бізнесу підготовці, планування та введення військової агресії проти українського народу. 

Так, за даними Офісу Генерального прокурора України, станом на 5 вересня 2022 року правоохоронці зареєстровали 31 946 злочинів агресії та воєнних злочинів, серед яких 30 746 – порушення законів та звичаїв війни, 73 – планування, підготовка або розв'язання та ведення агресивної війни, 30 – пропаганда війни тощо. Станом на вказану дату було зареєстровано 14 847 злочинів проти національної безпеки, серед яких 10 348 – це посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, 1 645 – державна зрада, 2 115 – колабораційна діяльність, 159 – посібництво державі-агресору, 64 – диверсія та інші.

Звісно, виявленим фактам сприяння та фінансування ведення агресивної війни проти України, повинна бути надана оцінка першочергово з боку правоохоронців і української Феміди. Але поки йде слідство, критично важливим для підтвердження згаданих фактів є збереження доказової бази, зокрема шляхом арешту майна, що унеможливить знищення слідів і виведення активів на користь бенефіціарних вигодонабувачів рф.

Арешт у кримінальному провадженні, як пояснюють представники правоохоронних органів, має сприяти збереженню речових доказів, забезпеченню конфіскації майна та відшкодуванню шкоди завданої злочинними діями. Нагадаємо, що в Україні діє Нацагенство з розшуку та менеджменту активів, яке за законодавством має право на здійснення управління та реалізацію переданого їй у межах кримінальних справ активів.

За даними АРМА, за період в військової агресії рф в управління АРМА передано понад 200 млн грн, 957 тис. дол. США та 1,2 млн євро. Ці арештовані грошові кошти, як і кошти, отримані від реалізації арештованого майна, розміщуються в банках на депозит і можуть бути потенційним доходом держави, у разі постановлення судових вироків про конфіскацію. 

Така робота є вкрай важливою не лише в аспекті притягнення до відповідальності осіб за злочини проти національної безпеки України, військові злочини на території України, але й для підтримки Збройних сил України. До прикладу, АРМА повідомляє, що за ініціативи Офісу Генерального прокурора на користь Сил оборони вилучено 304 мільйони гривень, які, за клопотанням прокурорів, суд постановив перерахувати Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. На початок вересня 2022 року, депозитний портфель АРМА становить 720 мільйонів у гривневому еквіваленті.

Втім, не у всіх кримінальних провадженнях вдається досягнути таких результатів. Так, цікава ситуація розгортається навколо мережі магазинів косметики в Україні ТОВ "Брокард". За повідомленням ЗМІ торговельна мережа «Брокард» через офшорну компанію пов'язана з громадянкою рф Тетяною Володіною. 

Відносно компанії ще в квітні цього року відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України за фактом діяльності організованої групи осіб, які забезпечували функціонування підконтрольних суб`єктів господарювання з метою здійснення протиправної діяльності, спрямовану у тому числі на привласнення коштів, а також на фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційної ладу або захоплення державної влади.

Незважаючи на те, що Подільський районний суд Києва наклав арешт на майно "Брокард-Україна" (серед якого є грошові кошти, які знаходяться на рахунку товариства, 100% корпоративних прав якого належать Інденон Холдингс Лімітед (Кіпр), кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянка рф), судді вказаного суду не поспішають передавати арештоване майно в управління АРМА. 

Так, 9 серпня суддя Подільського районного суду міста Києва Леся Будзан відмовила у задоволенні Подільській окружній прокуратурі м. Києва у визначенні порядку зберігання речових доказів, тобто у передачі в управління АРМА майна ТОВ "Брокард-Україна". 

Як зауважено в ухвалі, прокурор не підтвердив вартість майна. Це дозволило судді дійти висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника. Цікаво, що власником майна є російська громадянка. 

На жаль, подібні рішення, особливо у військовий час, суттєво підривають довіру до судової системи. Залишається сподіватися, що суддя керувалась чинним законодавством, а не зазнала стороннього тиску.