- Категорія
- Ритейл
- Дата публікації
Доставка продуктів в Україні: чи вигідний цей бізнес у 2026 році?
Доставка продуктів в Україні у 2026 році вважається досить суперечливою темою в контексті бізнесу. Ринок пережив турбулентність, тож гравці шукають нові моделі. Наприклад, один із найбільших супермаркетів країни пішов іншим шляхом, вклавши $30 млн у власну технологічну платформу для доставки замість співпраці з готовими сервісами.
Чому компанія обрала саме такий підхід і чи виправдає він себе — з'ясувала це команда Delo.ua.
Звертаємо вашу увагу на те, що текст має ознайомчий характер і не є інвестиційною рекомендацією.
- Чому доставка продуктів стає окремим напрямом бізнесу
- Кейс Varus: як великий рітейлер трансформується у сервіс підписки
- Які моделі доставки продуктів існують
- Що потрібно для запуску бізнесу з доставки продуктів
- Чи вигідно заходити на ринок у 2026 році
Чому доставка продуктів стає окремим напрямом бізнесу
Доставка їжі та продуктів залишається одним із найдинамічніших сегментів українського рітейлу. Ще у 2024 році вартість ринку доставки їжі в Україні перевищила 50 млрд грн, а темпи зростання галузі оцінювалися на рівні 15–20% щорічно.
Пандемія та повномасштабна війна стали каталізаторами цифрової трансформації. Через такі виклики заклади харчування й продуктові мережі змушені були активно розвивати сервіси доставки, і ці звички залишилися актуальними навіть після зняття обмежень.
Якщо розглядати головні причини, чому напрям продовжує зростати то можна виділити декілька факторів:
- зміна способу життя, в якому городяни дедалі частіше обирають готові рішення без походу в магазин;
- економія часу, адже доставка дозволяє уникати черг і зайвих поїздок;
- розвиток технологій, де мобільні застосунки, GPS-відстеження та онлайн-оплата спростили процес замовлення до кількох кліків.
Водночас сегмент доставки продуктів розвивається в умовах висококонцентрованого ринку онлайн-доставки їжі, на якому, за даними дослідження «Еволюція ринку онлайн-доставки їжі в Україні: виклики та можливості», домінують платформи Glovo та Bolt Food. Індекс Герфіндаля—Гіршмана (HHI) у 2023 році становив 4655 пунктів, що відповідає олігополістичній структурі ринку.
Водночас великі продуктові мережі дедалі активніше розвивають власні сервіси доставки та цифрові платформи, доповнюючи співпрацю з агрегаторами власними омніканальними рішеннями.
Кейс Varus: як великий рітейлер трансформується у сервіс підписки
Показовим прикладом того, куди рухається ринок, є нещодавнє рішення мережі супермаркетів Varus. Компанія протягом найближчих трьох років планує вкласти $30 млн у створення окремої технологічної платформи для доставки продуктових наборів за підпискою.
За словами співвласника Varus Руслана Шостака, мета такої інвестиції — трансформуватися з класичного рітейлера у сервіс, де клієнт зможе за кілька кліків замовити все необхідне: від готової вечері до комплексних рішень на кшталт «гості за годину» чи «здоровий тиждень».
«Ми у Varus хочемо створити місце, де наші клієнти зможуть закривати свої щоденні потреби у два кліки – від набору на вечерю до комплексного рішення "гості за годину" або "здоровий тиждень". Упродовж наступних трьох років Varus інвестує $30 млн у трансформацію з класичного ритейлера у технологічну платформу», – так звучить його заява у Facebook.
Для реалізації проєкту Varus створює окрему структуру з власною IT-командою, маркетингом, кур'єрською службою та продуктовим маркетплейсом. У межах ініціативи компанія планує:
- запустити сервіс підписки на продуктові набори;
- інтегрувати замовлення з календарем користувача та системами «розумного будинку»;
- розробити разом зі стартапом Neomi AI-агента — цифрового помічника для планування покупок;
- відкрити автоматизовані dark store у Києві та поступово замінити аутсорсингову доставку власною;
- налагодити партнерства з локальними постачальниками та крафтовими брендами.
Varus — національна мережа супермаркетів, яку представляє компанія «Омега» (перший магазин відкрився у Дніпрі у 2003 році).
Нині мережа налічує 114 супермаркетів у різних містах України, включно з DarkStore у Києві, і працює у форматах класичних супермаркетів, магазинів To Go та інтернет-магазину varus.ua.
За даними Opendatabot, у 2024 році дохід ТОВ «Омега» зріс на 14,3% і перевищив 20 млрд грн, тоді як чистий прибуток становив 35,2 млн грн. У 2025 році цей показник вже становив 20,33%. Також наразі відомо, що кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Омега» є Валерій Кіптик і Руслан Шостак. Засновником компанії є кіпрська WEYGANT ENTERPRISES LIMITED.
Які моделі доставки продуктів існують
Для тих, хто розглядає вихід у цю нішу, ключове рішення починається з правильного вибору моделі роботи. Основні варіанти можна порівняти так:
| Модель доставки | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|
| Власна служба доставки | Повний контроль, персоналізація сервісу | Витрати на транспорт і персонал |
| Аутсорсинг (Glovo, Bolt Food) | Мала інвестиція, швидкий старт | Висока комісія, обмежений контроль |
| Власна кухня/збірка наборів | Контроль якості, унікальна пропозиція | Потрібні інвестиції в приміщення та обладнання |
| Співпраця з постачальниками | Менші стартові витрати, швидкий вихід на ринок | Залежність від якості партнерів |
Вибір моделі часто залежить від масштабу міста: у великих містах з високою конкуренцією вигіднішою може бути власна служба доставки, яка дозволяє контролювати витрати. А от на старті або в невеликих містах підприємці частіше обирають аутсорсинг через великі платформи.
Що потрібно для запуску бізнесу з доставки продуктів
Перед стартом важливо дослідити попит у своєму регіоні. Тобто для початку є сенс проаналізувати запити в інтернеті, вивчити конкурентів і зрозуміти, яких послуг чи товарних категорій людям бракує.
Не менш важливим фактором залишається транспорт:
- власний автомобіль чи автопарк,
- оренда,
- особистий транспорт кур'єра,
- або електросамокати й велосипеди для доставки в межах міста,
в цілому усе залежить від обсягу замовлень і географії доставки.
Із формальної точки зору бізнес можна зареєструвати як ФОП (простіший і дешевший варіант для старту невеликої служби) або ТОВ (якщо є кілька засновників або плани на масштабування).
Далі йде побудова команди: від кур'єрів до менеджерів і маркетологів. І не забуваймо про налаштування бізнес-процесів: мобільного зв'язку, контакт-центру для приймання замовлень. Для великих автопарків не завадить впровадження систем відстеження на основі IoT, які дозволяють контролювати маршрути, витрату палива та стан транспорту в реальному часі.
Чи вигідно заходити на ринок у 2026 році
Приклад Varus показує загальний тренд, де великі гравці більше не сприймають доставку як допоміжну послугу. Тепер десятки мільйонів доларів вкладають у побудову окремих технологічних платформ, підписочні моделі та AI-інструменти. Для нових і невеликих гравців це означає посилення конкуренції з боку системних операторів, які вже мають логістику, впізнаваність бренду та фінансовий ресурс.
Водночас ринок ще далекий від насичення. Так, зростання кількості нових ФОП у сфері доставки після 2022 року та щорічне зростання самого ринку в середньому на 15–20% свідчать про те, що попит продовжує розширюватися швидше, ніж його встигають закривати наявні гравці.
Найбільш реалістичний шлях для нових компаній у 2026 році напевно зводиться до пошуку вужчих ніш. Наприклад, локальна доставка в конкретному районі, спеціалізація на певній категорії товарів чи партнерство з дрібними постачальниками, які поки залишаються поза увагою великих операторів.