Постачальники продуктів vs ритейл: важкий пошук компромісу між саморегулюванням та адміністративним втручанням

В Україні вже не перший рік триває протистояння між національними торговими мережами з однієї сторони, та виробниками і постачальниками продовольчих продуктів з іншої. Загалом, грошовий еквівалент суперечки постачальників і продавців станом на початок серпня 2022 року становив 4,83 млрд грн, її називають "заборгованістю" мереж. Цифра може вражати уяву пересічного громадянина. Але насправді — це не настільки значна цифра в масштабах роздрібної торгівлі: 15 найбільших мережевих брендових рітейлерів України у рік до ковідної кризи та війни мали загальний виторг в 427 млрд грн, що становить 18,5% від сукупного виторгу 100 найбільших приватних компаній України. Економічна ситуація внаслідок війни негативно позначилась на роздрібній торгівлі: її масштаби, за оцінками самих рітейл-операторів знизились від 20% до 30% у порівнянні з довоєнним рівнем. Але навіть враховуючи це ритейлери намагаються балансувати в даній ситуації та відновлювати ринок збуту для постачальників.

Для врегулювання проблем, які виникають в галузі, представники рітейлу взяли на себе добровільно зобов’язання підтримати виробників соціально важливих і критичних продуктів: зафіксували галузевим меморандумом широкий перелік товарів вітчизняного виробництва, термін розрахунків за які не може перевищувати 30 днів. Але і такий підхід ринкового саморегулювання виробників не влаштовує, вони наполягають на адміністративному втручанні держави.

Чи буде це добре? Закон встановить чіткі рамки, а це втрата гнучкості умов взаємодії торгівця з постачальником, звуження можливостей для нових товарів і брендів заходити до мереж на лояльних стартових умовах. Що добре для виробника-гіганта, те може бути поганим для локального невеликого постачальника чи навпаки. І саме договірне регулювання дозволяє виробнику знайти вигідного йому партнера-рітейлера, а останньому врахувати запити свого постачальника. Зрештою, закон не може врахувати всі особливості бізнес-моделей операторів ринку роздрібної торгівлі та динамічні зміни їх операційного середовища. Адже саме завдяки гнучкості відносин торгівець-постачальник Україна пройшла найгострішу фазу війни та зимових блекаутів без дефіциту продуктів. Законодавчі обмеження зробили б неможливою оперативну реакцію виробників та продавців, які забезпечили заповнення полиць магазинів продуктами.

Нині головним предметом суперечки стали терміни оплати за поставлені продритейлерам товари. Постачальників не влаштовують терміни відтермінування оплати мережами за отриманий товар на 60 і більше днів. Хоча ці умови можуть бути зафіксовані в договорах, які постачальники багато років підписують з рітейлом. Рітейлери висувають свої аргументи: скорочення товарообороту в умовах війни та брак обігових коштів — ці фактори не завжди дозволяють оперативно розрахуватись за поставки, хоча під час війни терміни розрахунків на значну кількість товарів і так скоротились. Але головне: є велика категорія продуктів харчування з довгими термінами зберігання, які можуть продаватись доволі довго.

Відтак рітейл зробив спробу врегулювати ситуацію для підтримки виробників та покупців в умовах воєнного часу. Представники найбільших роздрібних торговельних мереж України, зокрема, АТБ, Сільпо, Ашан, Novus, Varus і КОЛО, зафіксували галузевий стандарт — підписали 14 квітня меморандум, в якому домовились терміни розрахунків з постачальниками базових харчових продуктів вітчизняного виробництва 30-ма календарними днями. Фотокопію документу у той же день оприлюднили у соцмережах голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та голова ради директорів "Корпорації "АТБ" Борис Марков. 

Появі документа передувала публічна робота над ним з кінця 2022 року та обговорення за участю депутатів, урядовців, представників асоціацій рітейлу та виробників в рамках спеціальної робочої групи.

Про що йдеться в документі? 

• Продуктові торговельні мережі АТБ, Сільпо, Ашан, Novus, Varus і Коло підписали меморандум, згідно з яким строк оплати за поставки базових харчових продуктів  не перевищуватиме 30 календарних днів.
• Дія документу поширюватиметься на так звані "базові товари" вітчизняного виробництва: крупи (гречана, пшенична, ячна, горохова, перлова, цукор-пісок (буряковий), борошно пшеничне, хліб, батон, макаронні вироби з м’яких сортів, вермішель з борошна пшеничного вищого сорту, молоко (окрім тривалого зберігання), сир кисломолочний, кефір у плівці, масло вершкове жирністю 72,5%, сметана у плівці, яйця курячі (нефасовані) або категорії С1; олія соняшникова рафінована, м’ясо курятини, м’ясо свинини, овочі нефасовані "борщового набору" (картопля, морква, буряк, цибуля ріпчаста, капуста білокачанна), вода мінеральна негазована.
  
• Щоб документ набрав чинності, його ще має розглянути Антимонопольний комітет України (АМКУ) на предмет відповідності Закону України "Про захист економічної конкуренції" і надати свій висновок. Наразі АМКУ ще не схвалив меморандум.
• Ритейлери переконані, що закріплений меморандумом підхід дозволить збалансувати торгівельні взаємовідносини між мережами та постачальниками для широкого кола вітчизняних виробників харчових продуктів. За їх даними, документ покликаний забезпечити певну підтримку вітчизняних виробників та стабілізацію ланцюгу постачання базових продуктів харчування.
• Під час підписання меморандуму були проведені консультації з Офісом Президента України, Мінекономіки і Мінагрополітики. Ініціатива щодо підписання Меморандуму попередньо обговорювалася в рамках робочих зустрічей з Данилом Гетманцевим, головою Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку України Дмитром Наталухою та головою підкомітету з питань регуляторної політики Ганною Лічман. 
• Зазначається, що меморандум залишається відкритим для підписання іншими компаніями, що працюють на продовольчому ринку України, в тому числі виробниками, переробниками і постачальниками продовольчих продуктів.

Гендиректор "Корпорації "АТБ" уточнює, що підписання документу свідчить про готовність мереж продуктового ритейлу об’єднуватися задля підтримки економіки держави та забезпечення її продовольчої безпеки, навіть в складних умовах воєнного стану.

В свою чергу, голова Комітету Гетманцев написав, що завдяки перемовинам між сторонами досягнуто певного компромісу без регуляторного втручання держави, хоча обом сторонам він може і не подобатись. 

Чому виробники і постачальники виступають проти?

Представники галузевого об’єднання виробників харчової промисловості "Укрхарчопром", куди входить 18 профільних асоціацій, виступили категорично проти меморандуму. Згідно з спільною заявою об'єднання, наданого виданню Delo.ua, оприлюднений в документі текст є лише односторонньою позицією продовольчого ритейлу, і наполягає на врегулюванні відносин між рітейлом та виробниками окремим законом, посилаючись практики ЕС.

Об'єднання підкреслює, що в Україні торговельні мережі отримують за допомогою механізму встановлення невиправдано тривалих термінів розрахунків за товар, по суті, безвідсотковий товарний кредит за рахунок товаровиробників. Окрім того, багатомільярдна заборгованість ритейлу перед постачальниками підтверджує, що торгмережі порушують навіть власні терміни розрахунків. Це позбавляє українських виробників оборотних коштів, необхідних їм для забезпечення безперервної виробничої діяльності, закупівлі сировини, вчасного виконання фінансових зобов’язань та оновлення виробничих потужностей.

Але спеціальна постанова уряду встановлює для групи важливих продтоварів терміни розрахунків не більше 10 днів. А меморандум представників рітейлу розширює цей перелік продуктів та встановлює 30-денний термін — тобто на час війни рітейл добровільно відмовився на користь виробників від усталеної багаторічної ринкової практики більш тривалого відтермінування платежів. 

Натомість "Укрхарчопром" твердить, що меморандум — це не вирішення проблеми, а її консервування. Більше того, для багатьох галузей харчопрому, продукція яких не включена в цей меморандум, ситуація лише погіршиться в разі вступу документу в силу. Далі асоціація у своєму листі зазначає, що за рахунок скорочення термінів розрахунків за окремі "базові" товари, як зафіксовано у меморандумі, ритейлери намагатимуться збільшити терміни платежів за ті, які не є продуктами першої необхідності. Таким чином, немає жодного сенсу регулювати взаємовідносини між постачальниками та торгмережами лише в межах вузького переліку соціально значимих продуктів, зазначають в об'єднанні. "Укрхарчопром" вважає, що регулювання має поширюватись і на базові харчі, і на ті продукти, без яких голод людям не загрожує.

"Укрхарчопром" нагадує, що ще 17 лютого 2022 року 28 українських бізнес-асоціацій підписали інший документ, "Меморандум між громадськими організаціями та представниками бізнесу про взаєморозуміння та спільну роботу у сфері торговельної діяльності харчовими продуктами". Документ не пропонує ринкового впорядкування відносин між рітейлом та виробниками, а закликає профільні комітети ВРУ впровадити адміністративне — врегулювати їх окремим законом.

"Укрхарчопром" наполягає, що більш ніж за рік позиція виробників продовольства почута не була, хоча в стінах парламенту  вже справжній законодавчий спам-бум — п’ять альтернативних законопроектів. І кожний із них посилається на європейські практики та директиви.

Погляд на суперечку з боку хлібопекарської галузі

Українські пекарі знаходиться чи не в найважчих умовах з точки зору повернення коштів за поставлену продукцію, наголошує співбесідник видання Юрій Дученко, перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП). За його словами, поставки хлібобулочних виробів на полки магазинів відбуваються майже щодня, і за декілька днів товар розпродається, тоді як оплата за наданий для реалізації товар здійснюється в рази довше. 

Він нагадує, що одразу після повномасштабного російського вторгнення в Україну уряд обмежив до 10 календарних днів строк розрахунку за продовольчі товари вітчизняного виробництва з істотною соціальною значимістю, до яких не відноситься більша частина номенклатури хлібобулочних виробів. Тобто, для розрахунку за хліб і батон ритейлери зобов'язані вкладатись в 10-денний термін, тоді як прийняте ними в меморандумі 30-денне самообмеження ніяк не прискорить розрахунки за поставлену пекарями продукцію, котра все одно розпродається за декілька днів.     

Натомість він стверджує, що меморандум від 14 квітня підписаний одноосібно торгівельними мережами без представників постачальників, не є компромісним, не має достатньої юридичної сили для захисту постачальників продовольства від недоброчесних торгівельних практик.

На його думку, меморандум від 14 квітня взагалі не вирішує питання прострочки заборгованості за поставлений товар. Хоча врегулювання боргів між господарюючими суб’єктами детально розписане у господарському законодавстві, зрештою, є процедура переговорів.

Які контраргументи наводять ритейлери?

Щодо контролю за виконанням торговими закладами взятих зобов'язань: 

Меморандум ритейлерів від 14 квітня - це перший крок до саморегулювання галузі, наголошує Асоціація ритейлерів України (RAU) в коментарі для Delo.ua. Таким чином, кожен із підписантів розуміє свою відповідальність за дотримання взятих на себе зобов’язань не тільки перед контрагентами, але й перед партнерами, з якими була укладена така угода. 

Чому меморандум підписаний лише для базових продуктів? 

Мережа магазинів NOVUS в коментарі для видання уточнює, що перелік "базових" товарів визначений Постановою КМУ №341, і є коротшим, ніж перелік базових продуктів харчування, який регулюється меморандумом від 14 квітня. 

За словами компанії, головною метою підписання меморандуму було врегулювання відносин щодо поставки саме критично важливих базових продтоварів національних виробників в умовах воєнного стану і форс-мажорних обставин. Як показав досвід перших місяців російського вторгнення, це дає можливість забезпечити покупців найнеобхіднішими групами продтоварів і гарантувати стабільність роботи вітчизняного виробника. Таким чином, меморандум є саме тим дієвим механізмом самоорганізації та саморегуляції, що на період воєнного часу дозволить швидко та ефективно вирішити питання таких поставок шляхом ринкового саморегулювання соціально відповідального бізнесу без втручання держави.

Чи не загрожує це плутаниною при розрахунках за продукцію за різними умовами?

NOVUS стверджує, що жодної плутанини з розрахунками чи проблем при постачанні товарів з різних груп не відбуватиметься, оскільки на сьогодні кожна торгова мережа має різні умови співпраці з постачальниками по різним категоріям товарів, і це цілком відповідає засадам ринкових відносин.

Чи розглядали торгові мережі підписання меморандуму спільно з постачальниками продуктів харчування?

Корпорація "АТБ" уточнює, що ідея меморандуму полягає саме у тому, що рітейл публічно взяв на себе додаткові обмеження і встановив галузеві правила для формування взаємовідносин з постачальниками. Тоді як укладені компаніями договори з постачальниками — це непублічні документи з конфіденційною інформацію, зокрема про умови постачання продукції. Таким чином, підписання меморандуму з конкретними постачальниками чи їх об’єднаннями залишив би інших партнерів мереж поза межами дії даного документу. Натомість він встановлює єдиний стандарт для всіх без винятку виробників, незалежно від причетності чи непричетності до окремих об’єднань чи асоціацій, чия продукція підпадає під регулювання галузевого меморандуму.

Чи розглядався варіант підписання документу з асоціаціями харчовиків?

Невідомо, чи всі контрагенти торгових мереж є учасниками профільних асоціацій постачальників (виробників), та чи не змусило б їх підписання такого документу приєднуватися до асоціацій харчопрому, пояснює RAU. Згідно з меморандумом,  зобов`язання на себе беруть окремі мережі ритейлу, тоді як Асоціація рітейлерів також не є стороною даного документу.

Укладення угод між асоціаціями чи об’єднаннями могло стати штучним бар’єром для компаній, які не входять до їх складу.

Щодо постанови КМУ №160 про 10-денний строк розрахунку за базові продукти і роздрібну надбавку на них не вище 10% 

RAU наголошує, що в умовах воєнного стану уряд України не готовий відміняти 10%-ну роздрібну надбавку на базові продукти, і ритейл з розумінням відноситься до даної позиції, хоча на сьогодні така націнка не покриває всіх витрат бізнесу. 

"Незважаючи на поширені упередження, що саме магазини підвищують ціни, це не так, оскільки часто ритейл є стримуючою ланкою зростання цін, на що періодично скаржаться деякі постачальники (наприклад, якщо ритейл не так часто приймає підвищення цін від постачальників, як просять останні). Водночас, будь-яке поглиблення втручання у господарські відносини суб’єктів державою не матиме позитивного впливу ні для самих учасників ринку, ні для споживачів", - уточнює асоціація.

Також в RAU називають постанову КМУ №160 економічно необґрунтованою, та такою, що створює додаткове фінансове навантаження на бізнес роздрібної торгівлі, сприяє вимиванню коштів та ускладненню розрахунків за інші товари. Наприклад, вода негазована, олія та деякі інші товари мають значно більший за 10 к.д. строк оборотності, тому така норма вимиває ліквідність торгівельних мереж, адже вони вимушені викуповувати такий товар наперед в умовах обмежених фінансових ресурсів.

В свою чергу, гендиректор мережі магазинів "КОЛО" Марина Сергієнко розповіла виданню, що одним із прикладів неефективності втручання держави в господарські відносини є регулювання роздрібної націнки на базові товари. Попри те, що роздрібний ринок притримується 10%-ї надбавки, у 2022 році ціни на продукти харчування значно зросли у виробників, і в більшості випадків – з об’єктивних причин. Отже, будь-яке поглиблення втручання у господарські відносини суб’єктів державою не матиме позитивного впливу ні для самих учасників ринку, ні для споживачів.

Щодо пропозиції виробників законодавчо закріпити правила гри

"Корпорація "АТБ" підкреслює, що деякі асоціації виробників (постачальників) продтоварів намагались вирішити проблему взаємовідносин з ритейлом шляхом просування законодавчого регулювання ринку роздрібної торгівлі під виглядом начебто євроінтеграційної адаптації законодавства, без жодних розрахунків та мінімального розуміння моделі роботи роздрібних мереж, що могло призвести до непередбачуваних наслідків для всієї ланки постачання "виробник-переробник-ритейл" та економіки країни під час війни. При цьому, для просування такого регулювання використовувався як конфіденційний характер взаємовідносин ритейлу із постачальниками, так і дійсно надскладний період перших місяців повномасштабного вторгнення для ліквідності ритейлу, а також сам факт війни в Україні. 

Крім того, Марина Сергієнко розповідає, що протягом 2022 року представники ланцюгу постачання продуктів харчування знаходились в активному діалозі у рамках робочої групи при Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку, зокрема питання недопоставок товару, взаєморозрахунків, падіння ліквідності компаній, кредитування за програмою "5-7-9" тощо. 

Вона уточнює, що в рамках цієї робочої групи вперше було презентовано меморандум торгових мереж з обмеженням термінів розрахунків на соціально значущі продукти, який 14 квітня підписали суб’єкти роздрібної торгівлі. Мережа "КОЛО" вважає, що саме такий шлях самоорганізації бізнесу є найефективнішим.

Разом з тим, поки зарано говорити про реальний вплив меморандуму на торгівлю, треба почекати рішення АМКУ, каже Олександр Ямпольський, керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції міжнародної компанії Deloitte в Україні. Він уточнює, що вірогідність імплементації документу є досить високою, оскільки до його підготовки були залучені представники влади.

Як регулюють відносини виробника і ритейлера в ЕС?  

Представник ВАП Юрій Дученко зазначає, що в Україні національні мережі продовольчого ритейлу продовжують застосовувати недобросовісні торговельні практики, користуючись наявною у них значною ринковою владою у відносинах із виробниками. Через це, згідно з оцінками експертів хлібобулочної галузі, в країні існує значний дисбаланс при розподілі маржі від продажу харчових продуктів: 60% – на користь торгової мережі, і до 10% – на користь виробника.

На противагу такому твердженню постає запитання: а чому, рахуючи маржу у кишенях рітейл-операторів, виробники інвестують потужний лобістський ресурс у законодавчі зміни правил роботи рітейлу, та не інвестують у створення та розвиток власного рітейлу? Там можна не лише встановлювати власні правила, але й забирати собі всю маржу. Очевидно, в рітейлі вона далека від 60%, як твердять виробники.

Він нагадує, що Євросоюз з 2019 року регламентує дані торгові відносини за допомогою Директиви 2019/633 про недобросовісні торговельні практики між підприємствами у сфері с/г та продовольства. Документ встановлює у країнах ЄС законодавчі рамки для протидії таким видам співробітництва та передбачає мінімальний список із 10 заборонених торгових практик ("чорний список") та 6 умовно заборонених торгових практик ("сірий список").

Віце-президент ВАП констатував, що впровадження евроінтеграційних ініціатив, передбачених в Директиві ЄС 2019/633, є надзвичайно важливим для збереження цивілізованого продовольчого ринку в Україні. При цьому у питанні боротьби з несумлінними торговими практиками та підходами не може існувати якась "українська" специфіка, відмінна від європейської, ці питання мають вирішуватися аналогічно вже прийнятим в ЕС рішенням.

Аналогічно "Укрхарчопром" в своїй заяві підкреслює, що Україні на рівні законодавства потрібно впровадити прийняті у Європі обмеження на недобросовісні торгові практики. Крім того, там нагадують, що застосування відповідної Директиви ЕС поширюється на всі сільськогосподарські та харчові продукти, а не лише на базові.

Що далі робитимуть сторони?

Постачальники: "Укрхарчопром" повідомив видання Delo.ua, що продовжить відстоювати позицію виробників і постачальників продовольчих товарів. Учасники об'єднання стверджують, що для урегулювання суперечки ВРУ повинна ухвалити законопроекти, розроблені на основі норм директиви ЄС 2019/633 - законопроект №6155 і законопроект №6068 (або його альтернативи - №6068-1, №6068-2, №6068-3). Лише законодавче врегулювання цього питання може дозволити чітко визначити правила торгової взаємодії, і головне –  встановити відповідальність за їхнє порушення. 

Для урегулювання взаємодії на рівні постачальник-торгмережа голова "Укрхарчопрому" Родіон Рибчинський 17 квітня звернувся до першого віцепрем’єра, міністра економіки Юлії Свириденко з відповідним листом. В документі вказується, що всі представники галузевих асоціацій виробників харчопрому України наполягають, як і раніше, на цивілізованому врегулюванні вищевказаної суперечки шляхом прийняття законопроекту про внутрішню торгівлю на основі норм Директиви ЄС 2019/633. Також учасники об'єднання просять Мінекономіки повідомити про свою позицію щодо меморандуму від 14 квітня.

Але комітет ВРУ з євроінтеграції, який проаналізував подані законопроекти, чітко вказує на лукавство його ініціаторів: наполягаючи на необхідності прийняття документу як "євроінтеграційного" вони лише частково та вибірково переносять норми директив Євросоюзу до українського законодавства, а окремі обмеження просто вигадують, посилаючись на директиви ЄС.

"Директива 2019/633 врегульовує відносини між постачальниками та покупцями сільськогосподарської продукції та харчових продуктів на всьому ланцюжку їх постачання. Натомість, законопроектом пропонується врегулювати відносини винятково між постачальниками харчових продуктів та покупцями – суб'єктами торгівельної діяльності. Таким чином, коло відносин, які пропонується врегулювати законопроектом, є набагато вужчим ніж те, що врегульоване Директивою", — вказує комітет ВРУ з євроінтеграції, та додатково зазначає: "В Угоді про асоціацію Україна-ЄС відсутнє пряме зобов’язання щодо імплементації положень Директиви 2011/7 та Директиви 2019/633 в національне законодавство".

Також у зареєстрованих законопроектах є невідповідності  в частині регулювання маркетингових платежів при роботі з торгівельними мережамив порівнянні з  європейським досвідом та директивою ЄС. І тут комітет з євроінтеграції знову чітко вказує на такі невідповідності: «Вимога надавати постачальнику рекламні, маркетингові, логістичні послуги, послуги з підготовки, обробки, пакування харчових продуктів, інші послуги, пов’язані із реалізацією харчових продуктів кінцевому споживачу винятково на підставі договору про торгівельне співробітництво загалом, відповідає вимогам встановленим Директивою 2019/633, разом з цим Директива не містить обмежень щодо змісту умов договору щодо зазначених послуг крім обов’язку надати попередній розрахунок вартості таких послуг. Зокрема, Директивою не встановлюється максимальний розмір плати за такі послуги, що пропонується закріпити законопроектом».

Слід додати, що Директива лише 2021 року була імплементована країнами-членами ЄС, і наразі не проведений всебічний аналіз впливу Директиви на ринки. Підготовка відповідного аналітичного звіту запланована Європейською комісією у листопаді 2025. З огляду на це, неможливо говорити про те, що Директива 2019/633 – усталене регулювання на рівні ЄС.

Не дивлячись на такі висновки Юрій Дученко наполягає, що позицією ВАП є продовження руху по вже затвердженій  "дорожній карті" для законодавчої імплементації в Україні норм євродирективи 2019/633, без урахування підписаного ритейлерами меморандуму. Він нагадав, що в лютому 2022 року, ще до початку війни, представники 28 профільних українських асоціацій та громадянських об'єднань підписали власний меморандум про спільну роботу у сфері торгівлі харчовими продуктами, і будуть надалі працювати згідно з ним. 

В разі ж неприйняття законопроектів, Дученко нагадує про можливу кризу у сфері виробництва українських продуктів харчування, та загрозу інтересам покупців і продовольчій безпеці країни.

Варто відзначити, що Директива 2019/633 діє лише з кінця 2021 року: відтак ще у самому Євросоюзі немає широкої практики її застосування та аналізу результативності такого регулювання. Крім того, проблематикою регулювання відносин між виробниками, постачальниками та рітейлом там опікуються зовсім різні структури — від центральних урядів до антимонопольних агентств та навість специфічних вузькоспеціалізованих структур, як Офіс Омбудсмена з продовольчих ринків у Фінляндії, чи Відділ безпеки та якості продуктів харчування в Угорщині.

Ритейлери:

Як стверджує RAU, сторони-підписанти меморандуму надалі напрацьовуватимуть інструменти взаємного контролю виконання цього документу, який буде врахувати вимоги та обмеження законодавства про захист економічної конкуренції. Деталі про ці інструменти будуть повідомлені трохи згодом.

Асоціація уточнює, що підписанти документу будуть враховувати положення меморандуму одразу після його вступу в дію, та на виконання умов меморандуму забезпечуватимуть оплату в межах 30 к.д. як поточним, так і новим партнерам, що поставляють базові продукти харчування. Після висновку Комітету, меморандум буде також відкритий до підписання іншими суб’єктами роздрібної торгівлі без необхідності додаткового звернення до АМКУ.

В свою чергу, мережа супермаркетів Сільпо також підтверджує для видання, що строки розрахунків за визначені базові продукти харчування після набуття чинності документу  становитимуть не більше 30 к.д. від дати поставки товарів. Також сторони меморандуму продовжать виконувати постанову №160 КМУ від 26 лютого 2022 року до моменту її скасування.

"Корпорація АТБ" уточнює, що в 2022 році взяла участь у численних обговореннях та зустрічах з питання законодавчого урегулювання суперечки виробників і ритейлерів, на яких вдалося переконати всіх ключових стейкхолдерів, що відповідне регулювання по-перше не на часі (точно не має впроваджуватися під час війни), а по-друге, поки не виправдало очікувань і завдань, які ставилися при ухваленні відповідних законодавчих ініціатив на рівні ЄС. 

Продуктовий ритейлер зазначає, що всі законопроекти, які просувалися в парламенті і поза ним, навіть близько не відповідають законодавству ЄС, про що є відповідні висновки профільного Комітету ВР.

"Отже, в результаті непростого діалогу, розуміючи певний рівень напруги та необхідність підтримки постачальників від перекосів у розрахунках та кінцевого споживача, ми разом з іншими торговими мережами пройшли непростий шлях виходу із кризи ліквідності на рівень пошуку потенціалу взяття на себе додаткових зобов’язань в частині граничних строків розрахунків в умовах воєнного часу", - коментує "АТБ".