Українці із статусом ВПО є лідерами за середнім чеком при купівлі товарів, - дослідження

Незважаючи на те, що згідно з офіційною статистикою ціни в 2022 році зросли на понад 25%, середній чек українців зменшився на продукти харчування – на 8%, на електроніку та побутову техніку – на 11%, на дитячі товари – на третину. 

Загалом після повномасштабного вторгнення Росії українці почали менше витрачати коштів та рідше купувати товари. Про скорочення частоти покупок в категорії "Лікарські засоби та медичні послуги" повідомили від 25% респондентів та до 63% опитаних в категорії "Відвідування закладів харчування". 

Витрати на продукти харчування зросли у 33% українців, а у 35% – знизились. Щодо решти категорій товарів – понад 42%–55% респондентів повідомили про зниження своїх витрат.

Про зростання активності покупок повідомила значно більша за середню частина українців із статусом ВПО. Так, частота покупок зросла на товари харчування, алкоголь, готову їжу, побутову хімію, електроніку, меблі і товари для дому та ремонту.

Категорії товарів, на яких українці заощаджували

Після 24 лютого 2022 року більшість українців намагаються економити під час придбання будь-яких товарів. Залежно від категорії товарів економити схильні від 47% до 86% опитаних українців, які здійснюють відповідні покупки.

Найменше економлять на лікарських засобах, дитячих товарах та товарах подвійного призначення.

На продуктах харчування та готовій їжі економлять найбільше жителі північних областей (80% та 85% відповідно), найменше – західних (65% та 78%).

Менше за середні показники економлять респонденти із статусом ВПО в таких категоріях, як "Продукти харчування", "Косметичні засоби", "Товари домашнього вжитку та побутова хімія", "Готова їжа", "Тактичне спорядження або товари подвійного призначення".

Споживацька поведінка під час придбання продуктів харчування та алкогольних напоїв

У 2022 році середня частота придбання продуктів українцями в традиційних магазинах становила 15,3 рази протягом місяця, знизившись на 10% порівняно з минулим роком (17 разів у 2021 році). Крім того, знизилась і середня вартість покупок українців – зараз вони витрачають на одну покупку в середньому 798 грн, що на 8% менше, ніж у 2021 році.

Попри те, що респонденти всіх вікових категорій однаково схильні відвідувати офлайн-магазини, частота здійснення покупок продуктів харчування серед них дещо відрізняється. Українці віком 18–27 років відвідують офлайн-магазини в середньому з частотою 13 разів на місяць, тоді як у людей старших вікових категорій цей показник становить 15–16 разів на місяць.

Суттєва відмінність серед різних вікових категорій існує щодо середнього чека за один похід до магазину. Найбільше витрачають респонденти віком 18–27 років, їхній середній чек становить 1380 грн, що на 16% більше, ніж у 2021 році. Водночас минулорічна тенденція на зменшення середнього чека зі збільшенням віку респондентів зберіглася. Українці молодшого віку витрачають на одну покупку на 42% більше, ніж середньостатистичний українець, і в 3,1 раза більше, ніж люди похилого віку.

Середній чек українців, які виїхали за кордон, вищий, ніж у внутрішньо переміщених осіб і у тих, хто не змінював місце проживання, та перевищує середній серед усіх опитаних на 14%. Однак ця категорія респондентів найрідше купує продукти – майже на 19% рідше, ніж ВПО.

Стосовно алкогольних напоїв, переважна більшість українців (майже 81%) купують алкогольні напої у традиційних магазинах, однак, якщо порівняти з 2021 роком (88%), цей показник суттєво зменшився, майже досягнувши рівня часів локдауну 2020 року (78%).

У середньому респонденти купують алкогольну продукцію в традиційних магазинах із частотою 3,3 раза протягом місяця та витрачають на одну покупку 488 грн. Порівнюючи з 2021 роком середня частота покупок алкогольної продукції в офлайн-магазинах зменшилася на 38% (з 5,3 до 3,3 раза на місяць). Водночас сума, яку в середньому витрачають українці за один раз, майже не змінилася (у 2021 році – 498 грн).

Частка покупців алкогольної продукції найбільша серед представників вікової категорії 28–42 роки (82%). Також ця категорія респондентів найчастіше здійснює покупки протягом місяця (4 рази), проте витрачає на окрему покупку приблизно на 20% менше, ніж респонденти віком 18–27 років (533 грн проти 682 грн). Також після досягнення віку 28–42 роки спостерігається тенденція поступового зниження схильності до купівлі алкоголю за всіма показниками.

Внутрішньо переміщені особи більше за інших схильні купувати алкогольні напої офлайн (так чинить 89% з них). Також ця категорія українців у середньому найчастіше здійснює такі покупки (приблизно 4 рази на місяць), витрачаючи більше коштів (500 грн).

Жителі міст-мільйонників – рекордсмени як за частотою, так і за середньою вартістю покупок цієї категорії товарів. Вони на третину частіше здійснюють такі покупки (більш ніж 4,4 раза на місяць), витрачаючи в півтора раза більше коштів (723 грн), аніж усі українці в середньому. 

При цьому українців, які купують алкогольну продукцію в онлайн-магазинах, значно менше, ніж відвідувачів офлайн-магазинів: у середньому 26% повнолітніх українців купують алкогольну продукцію онлайн. У 2021 році цей показник становив 41%, тобто з минулого року частка зменшилася більш ніж у півтора раза.

Особливості купівельної активності залежно від зміни місця проживання

Українці із статусом ВПО є лідерами за середнім чеком у 13 категоріях із 21 досліджених. Здебільшого онлайн купують продукти харчування, одяг та взуття, побутова хімія, ліки. А в традиційних магазинах здебільшого купують готову їжу, відвідують заклади харчування, косметичні засоби, дитячі товари, меблі.

Незалежно від формату магазину ВПО є лідерами середнього чека в категорії "Алкогольні напої" та "Будівельні матеріали, товари для ремонту, будівництва та DIY".

Найвища частота здійснення покупок – в українців із статусом ВПО. Вони є беззаперечними лідерами за частотою покупок в усіх категоріях товарів, окрім товарів для дітей у традиційних магазинах, де лідерство за українцями, які виїхали за кордон.