RAU Expo-2023. Яким має бути партнерство між ритейлерами і державою під час війни і післявоєнного відновлення

За словами заступниці Міністра економіки України Надії Бігун, в минулому році ВВП країни впав на 29,2%. В цьому році падіння не спостерігається, а навіть є невеликий ріст - 2,2%. Для порівняння: у 2021 році ріст ВВП складав приблизно 3,5%. За словами Бігун, у рамках відновлення Україні потрібно буде десь 10 років, щоб повернутись до рівня до повномасштабного вторгнення. Однак такі показники ВВП все одно будуть означати, що Україна найбідніша серед європейських країн, тому входитии європейську родину буде дуже важко. Адже навіть найбільші європейські країні багатші за нашу. 

В середньому в європейських країнах ВВП зростає на 3% на рік. Таким чином, щоб ми могли вирости на 3% враховуючи всі обставини, які є, треба створювати продукт з доданою вартістю, адже Україна наразі сировинна країна.

"Наш найпотужніший бізнес, який таким був ще до війни, це аграрії. Тому ми повинні фокусуватись на створенні продукції з доданою вартістю. В свою чергу Міністерство економіки буде виділяти ресурси для створення такого продукту всередині країни. Також Міністерство буде фокусуватись на тому, щоб українські компанії розвивались на внутрішньому ринку, а потім виходили на зовнішні", - каже Бігун. 

У держави є стратегія на найближчі роки, адже в умовах війни складно розробляти стратегію на 10 років, тому вона періодична. Зокрема західні партнери нададуть Україні 50 млрд євро макрофінансової допомоги на наступні чотири роки і на базі цієї допомоги Україна створить план, в якому будуть визначені основні пріоритети, зокрема на реформи, а також з цієї суми 10 млрд буде виділено на розвиток бізнесу. Серед напрямів: аграрії, енергетика, IT, переробка тощо. 

Директор із зв'язків з урядом Fozzy Group Ірина Дячук розповіла, що саме бізнес приймає участь у формуванні державної політики. Коли держава чує бізнес та  співпрацює з ним, це дає результат. Для прикладу, коли почалось повномасштабне вторгнення саме тісна співпраця бізнеса з державою допомгли ритейлу вистояти. 

Gr-директор КОЛО Артур Мартиненко додав, що своєчасна та постійна комунікація держави і бізнесу допомогли налагодити логістичні маршрути та забезпечити подальшу роботу торговельних мереж, тому гравцям ринку вдалось забезпечити продовольчу безпеку. 

Ритейлери сподіваються, що плідна подальша співпраця бізнесу та держави продовжиться, зокрема будуть створені ефективні інструменти взаємодії. 

Ефективні інструменти взаємодії держави та бізнесу

За словами заступниці Міністра економіки України Надії Бігун, державні замовлення та закупівлі це один із інструментів співпраці з бізнесом, а також це підтримка ринку. Це такой підкреслює те, що Україна повинна виробляти більше продуктів з доданою вартістю і для цього держава надає гранти для запуску своєї справи.

Вона додала, що ще одним з викликів на майбутні роки є залучення людей і повернення людського капіталу в країну.

Зокрема, держава видає гранти для самозайнятих осіб, ветеранів та гранти на закупівлю обладнання для переробки. Загалом за рік видано 7 тис таких грантів на сумму 7 млрд гривень. Це допомогло згенерувати 20 тис робочих місць. Найбільше цією програмою скористались релоковані підприємства, але пізніше держава буде фокусуватись на видачі великої кількості таких грантів людям на територіях, які найбільше постраждали через війну. Адже на звільнених територіях потрібно відновлювати економіку. 

Щодо програми "5-7-9", вона буде надалі розвиватись, адже нею особливо користувался бізнес від початку повномасштабної війни. Зараз кредитування бізнесу дуже дороге, тому "5-7-9" стало майже єдиним спасінням, яке працювало.

"Ми бачимо, що з початку року 95% кредитів були видані в рамках програми "5-7-9". Надалі ця програма буде змінюватись та фокусуватись на переробку, зокрема на деокупованих територіях", - зазначає Бігун. 

Як зазначила Бігун, держава буде працювати над тим, щоб більше українських товарів були представлені на полках магазинах. Тому держава буде напрацьовувати інструменти, які дозволять ритейлу досягати домовленностей з українськими виробниками. 

В свою чергу ритейлери будуть розвивати співпрацю з українськими виробниками і створювати вигідні умови для співпраці, а також гарвці ринку сподіваються на те, що з боку держави буде більше закупівель, що дасть можливість бізнесу розвиватись. 

Директор із зв'язків з урядом Fozzy Group Ірина Дячук зауважила стосовно інших напрямів, які можна використовувати у співпраці держави з бізнесом. Вона зазначила, що в країні відбувається цифровізація, але вона не на тому рівні, як хочеться бізнесу. Є ще зони, які не покриті, зокрема цифровізація кадрових документів та повна синхронізація з додатком Дія. 

Як ритейл може залучити державу до своїх ініціатив

За словами Gr-директора КОЛО Артура Мартиненко, в компанії здебільшого працюють жінки і наразі бізнес намагається знайти додатковий персонал. Тому КОЛО звернулось до Центру зайнятості, але за їх інформацією, кількість реєстрацій безробітних знизилась у два рази, тому знайти персонал дуже важко, а це є проблемою. По висококваліфікованим працівникам такого дефіциту у КОЛО не відчувають, крім фінансових спеціальностей. 

Бігун погодилася з колегою, зазначивши, що людський капітал є одним із пріоритетних напрямків для розвитку, зокрема за допомогою кредитування бізнесу можна збільшувати кількість робочих місць.

Вона зазначила, що наразі в Україні один з найбільших показників безробітних за всю історію незалежності України. Зараз мало людей стають на облік, а чоловіки взагалі не хочуть ставати на облік і це означає, що Центр зайнятості не є помічником для бізнесу, яким міг би бути. 

При цьому представники влади готові вислухати пропозиції бізнесу, як покращити ситуацію на ринку праці. В свою чергу ритейлери хочуть, щоб держава вже напрацьовувала програми для працевлаштування людей з інвалідністю.