- Категорія
- Резонансні справи
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Справу про продаж Полтавським ГЗК "щебеню" передали до суду: що кажуть на підприємстві
Прокурори Офісу генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох посадовців Полтавського гірничо-збагачувального комбінату та трьох службових осіб приватної структури, обвинувачених в заволодінні майном та відмиванні доходів. Про це повідомляють ОГП та Державне бюро розслідувань.
Згідно фабули справи, керівництво ПГЗК протягом 2019-2021 років налагодило схему заволодіння корисними копалинами загальнодержавного значення, реалізовуючи їх підконтрольним суб’єктам господарської діяльності за заниженими цінами без передбаченого на це відповідного спеціального дозволу на користування надрами.
За даними слідства, продаж щебеневої сировини, яка виготовлялася з відходів видобутих у кар’єрі корисних копалин, здійснювався "своїм" компаніям за ціною 30-50 гривень за тонну. Таким чином її було продано на майже 80 мільйонів гривень. В подальшому ж залучені до схеми підприємства перепродали цю ж мінеральну сировину, але в 10 разів дорожче. Сума оборудки становила понад 380 мільйонів гривень.
Обвинуваченим інкримінують частини 3 та 5 статті 27, частину 5 статті 191 (організація та пособництво в заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою), частини 3 та 5 статті 27, частину 3 статті 209 Кримінального кодексу (організація та пособництво в легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, організованою групою або в особливо великому розмірі).
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.uaПозиція Полтавського ГЗК
Як уточнюють на самому комбінаті, йдеться про справу, в якій трьом представникам топменеджменту та керівнику одного з департаментів інкримінували організацію злочинного угруповання з метою незаконного продажу нефракційного відсіву щебеневої сировини. Про завершенно цього розслідування, нагадаємо, ДБР оголосило в червні 2024 року.
Звинувачення ж, зокрема у привласненні коштів, ПГЗК називає неправдивими й такими, що не мають підґрунтя. Там наголошують, що працюють згідно з затвердженим держорганами проєктом розробки родовища та мають відповідні дозволи на видобуток саме залізної руди. Комбінат добуває, переробляє та збагачує саме руду, натомість інших корисних копалин, не зазначених у дозволі, не добуває і не продає.
На підприємстві пояснюють, що нефракційний відсів, який слідство називає щебенем, не є корисною копалиною, а є побічним продуктом процесу сухої магнітної сепарації при переробці руди.
Там зазначають, що ще з 1978 року збували нефракційний відсів, який використовувався для різноманітних цілей - від підсипки доріг у карʼєрах до засипки ям та облаштування паркових зон. Серед покупців були й державні підприємства.
Комбінат нагадує, що до 2021 року не мав жодних застережень щодо продажу відсіву третім сторонам, а щодо ціни збуту продукції зазначає, що вона "регулюється принципом свободи договору".
"Те, що, на думку слідства, ціна реалізації є нижчою, не є кримінальним правопорушенням. ПГЗК продавав нефракційний відсів підприємству, яке орендувало складські потужності на території комбінату. Також у цю ціну не входив чинник доставки. Це підприємство на своїх потужностях збагачувало відсів, фракціювало, виготовляло щебенево-піщані суміші, які збувало різноманітним споживачам в Україні", - пояснює ПГЗК.
Більш того, там стверджують, що у слідства відсутні факти особистого збагачення підозрюваних представників топменеджменту, а з отриманих за збут відсіву коштів підприємство сплачувало всі встановлені законодавством податки та збори.
Також на комбінаті не розуміють, чому ОГП називає його підконтрольним "підсанкційному мільярдеру-втікачу". Згідно позиції підприємства, таке формулювання не відповідає дійсності, оскільки воно належить групі Ferrexpo, акції якої розміщені на Лондонській фондовій біржі. Серед акціонерів групи є інвестиційні фонди, фізичні та юридичні особи, однак ніхто не має більше 50% акцій.
Зазначимо, що під бенефіціаром ПГЗК правоохоронці, очевидно, мають на увазі Костянтина Жеваго, проти якого Україна насправді санкцій не запроваджувала. Втім, в Україні бізнесмену вже неодноразово інкримінували заволодіння коштами банку "Фінанси та кредит", яким той володів і який з 2015 року знаходиться в процесі ліквідації.
Також його підозрюють у дачі в минулому році хабаря голові Верховного суду Всеволоду Князєву. Наразі Жеваго проживає у Франції, яка відмовляється його екстрадувати до України. В самій Україні ж його заарештували заочно.