Бронювання військовозобовʼязаних співробітників за новими правилами: покрокова інструкція

Організація військового обліку на підприємстві

На вебінарі “Мобілізація, найм переселенців і ветеранів, права та обовʼязки роботодавців у 2023 році” від Work.ua радник, голова практики трудового права юридичної фірми INTEGRITES Інна Кострицька розповіла про нові правила організації військового обліку на підприємствах.

Так, згідно закону про військовий обов’язок та військову службу і нового правила персональний військовий облік (ВО) передбачає облік відомостей військовозобов'язаних, призовників та резервістів за місцем їх роботи, служби або навчання. Він покладається на керівників державних органів, місцевого самоврядування і також підприємств, установ та організацій. 

У новому порядку з’явилась нова вимога до осіб, які відповідальні за ведення військового обліку. Зокрема вони повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, які визначені інспектором з військового обліку відповідно до класифікатора професій.

“У багатьох виникає питання, а що ж це за кваліфікаційні вимоги, а таких вимог наразі немає. Кваліфікаційна характеристика для цієї посади ще не затверджена”, - каже голова практики трудового права юридичної фірми INTEGRITES Інна Кострицька. 

У семиденний строк з дати видання наказу про призначення або звільнення керівників та інших осіб, відповідальних за ведення обліку військовозобов’язаних осіб, підприємство має повідомити районні та міські ТЦК та СП. Также були запроваджені вимоги до підвищення кваліфікацій відповідальних за ведення ВО і має здійснюватись не рідше ніж раз за 5 років. 

Кількість осіб за ведення ВО в середньому залежить від кількості осіб, які повинні бути на обліку. 

Кого роботодавець повинен брати на ВО: 

1. Призовники віком від 16 років (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років.
2. Військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі, зокрема, жінки, які: 
   

• мають медичну або фармацевтичну спеціальність;
• мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю перелік, яких затверджується Міністерством оборони - за власним бажанням. 

Варто зазначити, що для жінок предбачено пом’якшення, які вже здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, але вони до затвердженного порядку не перебували на військовому обліку. Такі жінки можуть до 2026 року працевлаштовуватись як не військовозобов’язані. 

Прийняття громадянина України, що підлягає військовому обліку, на роботу та його взяття на персональний військовий облік у роботодавця здійснюється лише після взяття на військовий облік у ТЦК та СП, органах СБУ або підрозділах Служби зовнішньої розвідки (СЗР). 

Документи, що є підставою для військового обліку: 

1. Паспорт. 
2. Військово-обліковий документ: 
   

• для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
• для військовозобов’язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
• для резервістів - військовий квиток. 
  

Обов’язки підприємств

1. Перевірка у громадянина України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа або відображення відповідної інформації у додатку “Дія”.
2. Повідомлення ТЦК та СП, органів СБУ та СЗР про прийняття на роботу та звільнення з роботи (у семиденний строк з дати видання наказу). 
   
3. Доведення до призовників, військовозобов'язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання). 
   
4. Виготовлення правил військового обліку друкарським способом і вивішування їх у загальнодоступному місці. 
   
5. Подання до ТЦК та СП, органів СБУ та СЗР на їхню вимогу відомостей про осіб, військовий облік який вони ведуть. 
   
6. Складання і подання щороку до 1 грудня до ТЦК та СП списків громадян, що підлягають приписці до призовних дільниць. 
   
7. Забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку. 
   
8. Контроль за виконання працівниками правил військового обліку. 
   
9. Проведення роз’яснювальної роботи щодо виконання правил військового обліку. 
   
10. Інформування ТЦК та СП, органів СБУ та СЗР про порушників правил військового обліку для притягнення їх до відповідальності. 
    
11. Оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їхній виклик до ТЦК та СП, органів СБУ та СЗР (на вимогу зазначених органів) і забезпечення їхнього своєчасного прибуття.
    

Експерти зазаначають, що більшість цих правил існувало до прийняття нових. 

Вручення повісток за місцем роботи

У разі отримання розпоряджень ТЦК та СП (соціальної підтримки), органу СБУ та СЗР керівники зобов’язані: 

• Видати наказ про оповіщення призовників військовозобов'язаних та резервістів які зазначені у розпорядженні. 
• Довести цей наказ до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їхнього прибуття до відповідного ТЦК та СП, органу СБУ та СЗР у визначені ним строки. 
• Надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного ТЦК та СП, органу СБУ або СЗР (за наявністю). 
• Вручити відповідним працівникам повістки про явку за викликом ТЦК та СП, органу СБУ або СЗР (за наявністю). 
• Письмово повідомити з наданням витягів із наказів (розпоряджень) відповідним ТЦК та СП, органу СБУ та СЗР про працівників, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні.  
• Забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуття призовників, військовозобов’язаних та резервістів. 

В свою чергу призовники, військовозобов’язані та резервісти прибути за викликом ТЦК та СП, органу СБУ або СЗР у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках). 

Мета виклику: 

1. Взяття на військовий облік та визначення призначення на особистий період.
2. Оформлення військово-облікових документів. 
   
3. Проходження медичного огляду. 
   
4. Направлення на підготовку для здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності. 
   
5. Призов на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов’язаних та резервістів. 
   

Основна документація з військового обліку: 

• Наказ про призначення осіб, відповідальних за ведення військового обліку.
• Положення про підрозділ (у разі створення), посадові інструкції осіб, відповідальних за ведення військового обліку.  
• Повідомлення про призначення, звільнення (увільнення) керівника та осіб, відповідальних за ведення військового обліку. 
• Списки персонального військового обліку. 
• Відомість оперативного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. 
• Списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць. 
• Повідомлення про зміну облікових даних.  
• Журнал обліку результатів перевірки. 

Зазначимо, що списки персонального військового обліку складаються до 25 січня станом на 1 січня, їх не потрібно подавати до ТЦК та СП. 

Відповідальність за порушення у сфері військового обліку

Посадові особи підприємств несуть відповідальність, зокрема за: 

1. Неподання до районних (міських) ТЦК та СП списків громадян, які підлягають прописці до призовних дільниць. 
2. Прийняття на роботу призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку. 
3. Незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їхній виклик до районного (міського) ТЦК та СП, органу СБУ або СЗР, перешкоду їхній своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці. 
4. Несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. 
5. Неподання відомостей про таких осіб. 

Додаткові питання

Фізичні особи підприємці (ФОП) не зобов'язані вести військовий облік. Персональний військовий облік ведуть центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти та охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності. Ведення військового обліку ФОПами не передбачено. 

Також не потрібно вести військовий облік осіб, з якими укладено цивільноправовий договір. Порядком предбачено ведення персонального військового обліку лише за місцем роботи (працевлаштування). 

При цьому потрібно вести військовий облік сумісників. Порядок не містить конкретизації військового обліку лише за основним місцем роботи. 

Як оформити бронювання співробітників під час воєнного стану

31 січня 2023 року набрала чинності Постанова КМУ № 76 "Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час", згідно якої правила бронювання співробітників змінились. 

Процедура бронювання тепер більш чітко регламентована, що є очевидним позитивом. Також збільшено відсоток осіб, яких може бути заброньовано, з 40% до 50% працівників від загальної кількості військовозобов’язаних у компанії. Більше того, цей відсоток за обґрунтованої потреби може бути збільшено.

При цьому бронювати співробітників відтепер мають можливість не тільки держоргани та підприємства, що виробляють товари для потреб ЗСУ або ж виконують "мобілізаційні завдання", а й бізнес, що отримає статус "критично важливого для економіки та забезпечення життєдіяльності населення". Зазначене нововведення має розширити кількість суб’єктів, які відтепер зможуть бронювати працівників.

Бронювання працівників може бути здійснено:

1. Органами державної влади та місцевого самоврядування.
2. Підприємствами, яким встановлено мобілізаційні завдання, якщо це необхідно для виконання таких завдань.
3. Підприємствами, які здійснюють виробництво товарів та надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань.
4. Підприємствами, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Зосередимось на компаніях та підприємствах, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, оскільки це нова категорія, каже адвокат, заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова. Також вона є актуальною для більшості суб’єктів бізнесу, які хочуть бронювати працівників.

Щодо критеріїв для визначення бізнесу критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Новою Постановою КМУ №76 було чітко окреслено критерії критично важливих підприємств. При цьому, компанії не потрібно відповідати усім нижченаведеним критеріям, а достатньо буде відповідності лише трьом з них. Критеріями для отримання підприємством (установою, організацією) статусу критично важливого є:

• загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (окрім митних) протягом звітного податкового року перевищує суму 1,5 млн євро;
• сума надходжень в іноземній валюті (окрім кредитів і позик) перевищує 32 млн євро; 
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до Постанови КМУ від 4 березня 2015 року № 83; 
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА); 
• відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ; 
• розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб - працівників по підприємству за останній календарний квартал - не менше середньої заробітної плати по регіону за звітний період; 
• підприємство є резидентом "Дія Сіті".

Адвокат Вікторія Тютюнникова зазначає, що для підприємств паливно-енергетичного комплексу достатньо буде відповідності не трьом, а лише двом із зазначених критеріїв.

Як бізнесу отримати статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення

Щоб набути статусу суб'єкта підприємницької діяльності (установи, організації) критично важливими потрібно звернутися до одного з органів влади:

1. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері. Наприклад, якщо це бізнес у сфері IT, потрібно звертатися до Мінцифри.
   
2. Обласну, Київську та Севастопольську міську держадміністрацію.
   
3. Обласну, Київську та Севастопольську міську військову/військово-цивільну адміністрацію (за наявності).
   

До звернення додаються копії документів, що підтверджують відповідність критеріям, які було зазначено вище, а також інформація про подання компанією податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується документами, чіткий перелік яких наявний у Постанові КМУ №76.

Якщо після розгляду звернення та перевірки відомостей в ньому профільне міністерство у сфері, у якій бізнес провадить свою діяльність, або інший орган влади серед зазначених вище, дійде висновків про відповідність бізнесу заявленим критеріям, то компанія отримає відповідь у вигляді позитивного рішення. Проте, якщо буде виявлено невідповідність бізнесу заявленим критеріям, то орган влади має надати відповідь з обґрунтуванням невідповідності критеріям, що дозволить бізнесу виправити недоліки та повторно звернутися до владного суб’єкта. 

Яку кількість військовозобов’язаних працівників можна забронювати

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи й організації на дату подання списку. Проте, якщо у бізнесу, наявна обґрунтована потреба, то кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати ці 50%. При цьому, немає якихось чітких критеріїв для визначення "обґрунтованої потреби", тобто це оцінюватиметься та визначатиметься щодо кожного суб’єкта бізнесу індивідуально.

Який порядок бронювання працівників у компаніях

За словами адвоката Вікторії Тютюнникової можна сформувати наступний покроковий алгоритм:

Крок 1. Звернутися до владного суб’єкта зі зверненням про визнання підприємства "критично важливим" для отримання рішення про таке визнання. Процедура отримання такого статусу описана вище. 

Крок 2. Скласти списки найманих працівників, яких хоче забронювати бізнес. При формуванні цих списків варто враховувати важливість посади працівника для компанії. Форма таких списків, затверджена Додатком 1 до Постанови КМУ №76. Список заброньованих, зокрема, має містити найменування органу, якому подається список, ПІБ та рік народження працівника, займану ним посаду, військове звання та військово-облікова спеціальність працівника (профіль), назву та місцезнаходження компанії (підприємства), а також найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки (за місцем розташування компанії та місцем обліку військовозобов’язаного).

Крок 3. Скласти обґрунтування довільної форми, у якому зазначити дату прийняття і номер рішення про визначення підприємства, установи й організації критично важливими або рішення МЗС чи Секретаріату Кабінету Міністрів України про затвердження переліку таких підприємств та інформацію про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Також необхідно скласти довідку про кількість військовозобов’язаних за формою, яка наявна у Додатку 2 до Постанови КМУ №76. У цій Довідці вказуємо кількість працівників, кількість військовозобов’язаних (заброньованих та таких, що пропонуються до бронювання), а також відсоткове співвідношення кількості заброньованих військовозобов’язаних і тих, які пропонуються до бронювання, до загальної кількості військовозобов’язаних.

Крок 4. Подання списків на бронювання в паперовій та/або електронній формі разом з обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних до профільного міністерства, або до обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або до обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації, на території юрисдикції якої розташоване підприємство (компанія). 

Крок 5. Центральний орган виконавчої влади, адміністрація або військова адміністрація перевіряють повноту заповнення списків, кількість осіб, яких хочуть забронювати та передають на погодження із Генеральним штабом ЗСУ. Після перевірки Генштабом ЗСУ їх передають Мінекономіки, де і приймається рішення про бронювання. Якщо рішення Мінекономіки позитивне, то це рішення про бронювання надсилається компанії та Генштабу ЗСУ. 

Крок 6. Одразу після отримання рішення Мінекономіки компанія (підприємство) видає військовозобов’язаному працівнику витяг із цього рішення за формою в Додатку 3 до Постанови КМУ №76. При цьому, витяг, завіряється підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) і є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки. Витяг видається військовозобов’язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4 до Постанови КМУ №76.

Крок 7. Компанія протягом п’яти днів з дня видачі витягу військовозобов’язаному має надіслати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де така особа перебуває на військовому обліку повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою згідно з додатком 5 до Постанови КМУ №76 для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Крок 8. Підприємства мають щокварталу складати звіт про чисельність військовозобов’язаних, які ним заброньовані станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом.

Рішення Мінекономіки про бронювання покладає на керівників бізнесу відповідальність за включення військовозобов'язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Невірно подані дані, відображені у відповідному рішенні Мінекономіки щодо бронювання, можуть стати підставою для відмови в зарахуванні такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.

Висновки

Процедура бронювання працівників бізнесом регламентована Постановою КМУ №76 доволі детально, особливо враховуючи ряд додатків, якими закріплені форми документів, які мають подаватися роботодавцями. Окрім того, позитивним, на нашу думку, є розширення суб’єктів, які можуть бронювати працівників, шляхом надання такої можливості для "критично важливих" компаній. Проте, адвокат Вікторія Тютюнникова зазначила, що варто звернути увагу на окремі недоліки у процедурі бронювання серед яких наступні.

Адже не передбачено чітких термінів розгляду звернень про віднесення компанії до "критично важливих" та термінів розгляду поданих списків на бронювання, що може спричинити затягування такого розгляду та ухвалення відповідних рішень.

Не визначено базу для обрахунку 50% військовозобов’язаних, які підлягатимуть бронюванню, оскільки не зрозуміло, чи брати за основу середньооблікову, чи штатну чисельність.

Також проблемним моментом, який наразі активно обговорюється, є те, що переважна більшість IT-спеціалістів працюють за гіг-контрактами і фактично не мають статусу працівників, що може стати перешкодою для бронювання. Однак можливо це проблемне питання буде вирішено шляхом надання роз’яснень, що зробить бронювання таких спеціалістів можливим на практиці. 

Пры цьому, якщо сприймати норми буквально, то процедура бронювання так і не стала доступною для найманих працівників ФОП-ів, проте можливо ще будуть певні роз’яснення, що дозволять тлумачити норми так, щоб і для таких працівників була доступною процедура бронювання.

З усім тим, надати повну оцінку ефективності нового правового регулювання можна буде тільки після того, як новий порядок бронювання, запроваджений постановою, почне реалізовуватися на практиці.