Головне слово — за пошукачем

Український ринок праці переживає найглибшу кадрову кризу за весь час повномасштабної війни. Якщо ще кілька років тому роботодавці диктували умови кандидатам, то сьогодні ситуація змінилася, бо дедалі частіше саме пошукач обирає компанію. Президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко каже, що наразі в Україні панує ринок працівника — саме кандидат визначає правила гри. У відповідь бізнес змушений конкурувати вже не лише зарплатою, а й можливостями розвитку, корпоративною культурою, гнучкими умовами праці та соціальними програмами.

Масштаби проблеми підтверджують дослідження. За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, у травні дефіцит кадрів став головною проблемою для українського бізнесу. Про нестачу працівників повідомили 69% із 469 опитаних підприємств, а це найвищий показник за весь період спостережень. Як зазначає старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел, кадровий дефіцит залишається найбільшим викликом для бізнесу вже понад півтора року, однак саме травневі результати стали рекордними.

Водночас змінюється і характер проблеми. Якщо знайти кваліфікованих працівників стало дещо простіше, бо рівень складності пошуку знизився з 62,3% до 60,6%, то ситуація з кандидатами без досвіду погіршується. За місяць цей показник зріс із 34,3% до 38,4%. Попри кадровий голод компанії не поспішають розширювати штати. Лише 2,4% підприємств планують збільшувати чисельність персоналу найближчими місяцями, тоді як понад 5% уже готуються до скорочення робочого часу або вимушених відпусток.

Схожі тенденції демонструє й дослідження OLX Робота. Так, понад 78% бізнесів мають труднощі із закриттям вакансій. Найчастіше роботодавці пояснюють це мобілізацією та складнощами з найманням чоловіків (69%), міграцією населення (61%) та браком кваліфікованих спеціалістів (37%).

Дефіцит кадрів виходить далеко за межі робітничих професій

Найгостріше кадровий голод сьогодні відчувають сфери, де працівника неможливо замінити дистанційною роботою. Насамперед це транспорт, логістика, торгівля, будівництво, енергетика, комунальне господарство та виробництво.

Дані платформи "Кваліфікаційна мапа України" свідчать, що роботодавцям найважче знайти електромонтерів, слюсарів, електрогазозварників, сантехніків, токарів, водіїв, трактористів, продавців та швачок. Опитування OLX Робота підтверджує цю тенденцію. Найактивніше сьогодні наймають компанії роздрібної торгівлі (27%), виробники товарів (15%), транспортні та логістичні компанії (14%), бізнес у сфері послуг (14%), заклади HoReCa (11%) і будівельні компанії (10%). Водночас 73% усіх кадрових потреб припадає на робітничі професії: касирів, кухарів, водіїв, будівельників і працівників виробництва.

За словами керівниці платформи OLX Робота Марії Абдулліної, майже половина роботодавців закриває дефіцитні вакансії понад два місяці, а кожен п’ятий витрачає на пошук працівника більше ніж пів року. Для бізнесу це означає втрату часу, продуктивності та додаткові витрати.

Як зазначає директорка Аналітичного центру "Ресторани України" Ольга Насонова, у сфері гостинності кадровий дефіцит уже став фізично відчутним: на окремі вакансії роботодавці взагалі не отримують відгуків кандидатів.

Водночас проблема уже давно вийшла за межі робітничих професій. Дедалі складніше знайти фахівців у державному секторі, медицині, освіті, інженерії, фармацевтиці, ветеринарії та сфері охорони праці. За словами Олексія Мірошниченка, державна служба часто не може конкурувати із приватним сектором через рівень оплати праці. Багато вакансій передбачають зарплату приблизно 16 тис. грн.

Складною залишається ситуація і в освіті. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, українським школам бракує близько 1700 учителів, насамперед викладачів математики, інформатики, англійської мови, української мови та природничих дисциплін. Водночас заступниця міністра освіти Надія Кузьмичова повідомляла, що лише за один навчальний рік систему освіти залишили близько 40 тисяч педагогів.

Проблема накопичувалася роками. За останнє десятиліття кількість учителів віком до 30 років скоротилася більш ніж удвічі: з майже 49 тисяч до 22 тисяч. Кількість педагогів до 40 років зменшилася на 20%, а загальна чисельність учителів-предметників скоротилася майже на п'яту частину.

Не менш гостро кадровий голод відчуває й медична сфера. Професійні асоціації регулярно повідомляють про дефіцит медичних сестер, який лише посилюється через низький рівень оплати праці та високе навантаження.

Робітничі професії виходять у лідери за зарплатами 

Дефіцит кадрів уже впливає на рівень зарплат. За даними OLX Робота, у більшості обласних центрів найвищі медіанні зарплати сьогодні пропонують саме представникам робітничих професій. Найчастіше до переліку найбільш оплачуваних вакансій входять штукатури, фасадники, муляри, плиточники, малярі, будівельники, автомаляри, рихтувальники, автоелектрики, далекобійники та трактористи.

Абсолютним рекордсменом стала вакансія тракториста в агросекторі у Черкасах із медіанною зарплатою 165 тис. грн. У низці міст понад 100 тис. грн готові платити також технологам на виробництві, стоматологам, керівникам відділів продажу та окремим IT-фахівцям. У Києві найвищі зарплати також переважно пропонують будівельникам. Штукатури та фасадники можуть розраховувати на 85 тис. грн, рихтувальники — на 77,5 тис. грн, плиточники — на 75 тис. грн. Водночас окремі вакансії для Lead AI/ML Engineer передбачають винагороду до 300 тис. грн.

У багатьох регіонах саме робітничі спеціальності демонструють найбільше зростання зарплат. Наприклад, у Черкасах винагорода трактористів за рік збільшилася у чотири рази, у Полтаві майже втричі зросли зарплати штукатурів, а у Чернівцях більш ніж утричі — мулярів. Це свідчить, що саме за кваліфікованих робітників сьогодні точиться найгостріша конкуренція. Таким чином, роботодавці дедалі частіше компенсують нестачу кадрів не лише підвищенням зарплат, а й переглядом підходів до наймання.

Як бізнес змінює правила гри 

У відповідь на кадровий голод компанії переглядають підходи до рекрутингу. Якщо раніше роботодавці шукали готових фахівців, то сьогодні дедалі частіше готові навчати людей уже після працевлаштування. За даними OLX Робота, найпоширенішими інструментами стали використання максимальної кількості каналів пошуку кандидатів, про що заявили 52% компаній, а також наймання людей без досвіду з подальшим навчанням, який уже практикує половина роботодавців. Бізнес також суттєво розширює коло потенційних кандидатів. Майже 37% компаній готові брати на роботу молодь до 25 років і навчати її безпосередньо на робочому місці. Майже третина відкриває вакансії для людей пенсійного віку, ще приблизно 30% посилюють мотиваційний пакет або підвищують зарплати, щоб залучити нових працівників.

Водночас бізнес поступово змінює і підходи до формування команд. Майже 27% роботодавців займаються бронюванням критично важливих працівників, 26% відкривають вакансії для людей з інвалідністю, 21% свідомо збільшують частку жінок у колективах, а майже кожна п’ята компанія вже працевлаштовує ветеранів.

Саме тому дедалі більше компаній інвестують в автоматизацію процесів, перекваліфікацію персоналу та підвищення продуктивності праці. При цьому Марія Абдулліна наголосила, що людей на ринку праці не бракує, бракує умов і збігу між тим, що пропонує роботодавець, і тим, що потрібно кандидату. Це підтверджують і результати опитування: 54,1% респондентів наразі не працюють, але активно шукають роботу. Водночас 38,8% вже працевлаштовані, а лише 7,2% не працюють і не перебувають у пошуку роботи.

Зарплата вже не єдиний аргумент

Попри те що рівень оплати праці залишається головною причиною зміни роботи, роботодавці дедалі частіше визнають: самими грошима людей уже не утримати. Практика великих компаній показує, що сьогодні значно дешевше зберегти наявного працівника, ніж шукати нового.

У мережі "Фокстрот" одним із ключових інструментів боротьби з кадровим дефіцитом називають диверсифікацію рекрутингу. Компанія знизила мінімальний вік працевлаштування до 16 років, активно розвиває програму "Приведи друга", використовує прямий пошук кандидатів і впроваджує програми адаптації ветеранів. Водночас основний акцент роблять на розвитку власних співробітників. Працівників без досвіду готові навчати всередині компанії, а понад 86% керівних посад закривають внутрішніми кандидатами. Ще одним інструментом утримання персоналу стала гнучкість: завдяки розгалуженій мережі магазинів компанія може запропонувати роботу поруч із домом або адаптувати графік до потреб співробітника. У "Фокстрот" наголошують, що саме можливості розвитку, навчання, корпоративна культура та комфортні умови роботи дедалі частіше стають визначальними для утримання команди.

Схожі тенденції спостерігаються і в ресторанному бізнесі. За словами директорки Аналітичного центру "Ресторани України" Ольги Насонової, дедалі більше закладів пропонують вакансії поруч із місцем проживання або гнучкі графіки роботи. Це допомагає утримувати персонал, хоча повністю проблему не вирішує.

Через дефіцит кадрів ресторани також активніше залучають людей старшого віку. Водночас, за словами експертки, працівники віком 50+ рідше погоджуються працювати безпосередньо у залі, натомість частіше обирають допоміжні посади: на кухні, у доставці чи господарському блоці.

Однією з головних причин кадрового дефіциту в OLX Робота називають не стільки нестачу людей, скільки розрив між очікуваннями кандидатів і потребами роботодавців. Шукачі дедалі частіше віддають перевагу вакансіям із віддаленим форматом роботи, гнучким графіком, можливістю працювати поруч із домом і чітко визначеними обов’язками. Водночас бізнес не завжди може запропонувати такі умови, хоча під тиском кадрової кризи дедалі частіше переглядає свої підходи до наймання.

Саме такий підхід уже поступово стає новою нормою. За даними дослідження, 72% роботодавців включають безкоштовне навчання до мотиваційного пакета. Компанії також дедалі активніше відкривають вакансії для молоді без досвіду, людей старшого віку, ветеранів та людей з інвалідністю, розширюючи традиційне коло кандидатів.

Чи допоможуть іноземні працівники 

Попри дедалі активніші дискусії щодо залучення іноземної робочої сили, бізнес поки що не розглядає цей інструмент як реальне рішення кадрової кризи. За даними OLX Робота, лише приблизно 4% компаній уже готові наймати іноземців.

Схожі результати демонструє і дослідження Європейської Бізнес Асоціації. Майже половина компаній узагалі не розглядає таку можливість, ще 41% допускають її теоретично. Лише 12% бізнесів активно вивчають цей варіант, а реальний досвід наймання іноземних працівників мають лише 2%.

За словами Олексія Мірошниченка, річ не лише у вартості такого рішення. Роботодавцям доведеться оплачувати міжнародний рекрутинг, оформлення документів, логістику, житло, адаптацію та мовну підготовку. Крім того, існують відмінності у професійних стандартах, вимогах до безпеки праці та культурні бар’єри.

Водночас понад половина компаній не вважає залучення іноземних працівників економічно вигіднішим за пошук персоналу всередині країни. Натомість 41% бізнесів переконані, що активніша державна підтримка працевлаштування ВПО могла б суттєво зменшити потребу в залученні працівників з-за кордону.

Конкуренція за людей лише посилюватиметься 

Кадровий голод уже давно перестав бути тимчасовим наслідком війни. Він змінює саму модель роботи компаній і, схоже, визначатиме український ринок праці ще багато років після завершення бойових дій. Бізнес дедалі активніше інвестує у навчання, автоматизацію, розвиток внутрішнього кадрового резерву та розширення аудиторії пошуку працівників.

Молодь, ветерани, люди старшого віку й кандидати без досвіду поступово стають не винятком, а повноцінною частиною кадрової стратегії. Водночас бізнес не очікує швидкого поліпшення ситуації. За даними дослідження, 68% роботодавців прогнозують, що кадровий дефіцит наступного року лише посилиться, а 29% не виключають скорочення персоналу або навіть закриття бізнесу. Це свідчить, що проблема нестачі кадрів виходить за межі HR і стає частиною ширших економічних викликів.

Головна зміна полягає в іншому. Якщо ще кілька років тому компанії конкурували вакансіями, то сьогодні вони конкурують за людей. І найближчими роками перевагу матимуть ті роботодавці, які зможуть запропонувати не лише конкурентну зарплату, а й можливості для розвитку, гнучкі умови роботи, стабільність і відчуття безпеки.