Зростання зарплат та скасування "чоловічих/жіночих" професій: якими будуть тренди ринку праці у 2023 році

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Кадровий портал Work.ua поспілкувався з HR-спеціалістами 37 компаній та виділив топ-10 трендів ринку праці у 2023 році.

1. Зростання зарплат

Попри невідомість, більшість роботодавців планують перегляд зарплат. Зростання може скласти від 8% до 30% залежно від ситуації в країні та конкуренції за спеціалістів. Компанії будуть уважно стежити за тим, щоб рівень зарплати їхніх працівників був конкурентоспроможним.

2. Роботодавці зі світлом, зв'язком і підтримкою

Компанії намагатимуться створювати для співробітників відчуття «сильного плеча». Зокрема, закриватимуть базові потреби (світло, інтернет, тепло), надаватимуть комфортні умови праці та чутимуть запити співробітників. Основні акценти будуть на корпоративних цінностях, громадській позиції та соціальній відповідальності. Люди залишатимуться лояльними до компаній, коли бачитимуть їхню підтримку України та відчуватимуть турботу про себе і свою сім’ю.

3. Дисбаланс і можлива нестача кваліфікованих кандидатів

За даними Work.ua, кількість вакансій у західних областях України майже досягла довоєнного рівня і складає понад 90% до лютого 2022. У Києві, центральних та південних областях ринок праці відновився приблизно на третину. Війна спричинила вимушене переселення на захід, що створило там перенасичення кадрами, а в інших регіонах може спостерігатися нестача.

Багато спеціалістів виїхали з країни або поки не бажають розглядати нові пропозиції через нестабільність. Коли ситуація в країні зміниться на краще, роботодавці будуть намагатися повернути в Україну своїх співробітників, які працюють віддалено з-за кордону. Якщо повернення спеціалістів з інших країн не відбудеться, може виникнути нестача кваліфікованих кадрів, за яких роботодавці будуть змагатися.

4. Ризик і кар'єра не на часі

Зміна роботи під час війни — це додатковий стрес, не тільки психологічний, а й фінансовий: якщо не знайдеш роботу, не матимеш на що жити. Частина кандидатів перестали розглядати нові пропозиції. Після повномасштабного вторгнення спостерігалися скорочення персоналу, закриття компаній, конкуренція шукачів зросла в п'ять разів і просто мати роботу було за успіх.

Тому кар’єрні та зарплатні амбіції можуть бути відкладені до кращих часів. Люди не готові ризикувати й навіть погоджуються працювати за меншу зарплату чи неповний день заради того, щоб залишитися у своїй компанії. Ще одна причина, чому люди не змінюють роботу, — це прояв лояльності співробітників і готовність разом з компанією долати перешкоди. 

5. Робота не по 8 годин, а на результат 

Ракетні обстріли, вимкнення електроенергії, перебої зі зв'язком — все це негативно впливає на бізнес. Але бізнес — це система, яка має працювати попри все. Компанії забезпечуватимуть підтримку і захист співробітникам, які своєю чергою підтримуватимуть бізнес і шукатимуть можливості працювати коли є змога — рано вранці, ввечері чи у вихідні. Процес переходить на другий план, першочерговим стає результат.

6. Більше можливостей матимуть ті, хто готові навчатися

Відбувається зміна рекрутингу: зі "знайти співробітника, який вже вміє" на «знайти співробітника, який має талант та готовність навчатися того, що треба». Враховуючи ситуацію з міграцією українців за кордон, переселенням на захід і дисбалансом кандидатів всередині країни, при пошуку співробітників компанії фокусуватимуться на особистих якостях людей та проводитимуть інтенсивне навчання всередині компанії. Роботодавці зосередяться на розвитку наявних співробітників та утриманні їх від переїзду.

7. Емоційна стійкість як конкурентна перевага 

Бути відкритим до змін та вміти швидко адаптуватися до ситуації, не втрачаючи ефективність, — важлива конкурентна перевага кандидата зараз і в майбутньому. Роботодавці почали звертати на емоційний стан кандидата більше уваги, ніж на його професійні навички.

Кожна людина сприймає війну по-різному, тож задача HR буде зрозуміти, який емоційний стан у кандидата, оскільки депресивний настрій працівників негативно впливає на ефективність виконання робочих процесів.

8. Скасування "чоловічих/жіночих" професій

Близько мільйона українців знаходяться в лавах ЗСУ і захищають країну, більшість з них чоловіки. У зв'язку з цим у роботодавців зміниться відношення до підбору співробітників з урахуванням статі. Тож все більше жінок почнуть опановувати "чоловічі" професії та досягнуть успіху. Роботодавці зрозуміють, що професійність не має гендеру, віку та будь-яких інших обмежень.

9. Компанії зважатимуть на потреби учасників бойових дій 

Компанії вчитимуться правильно взаємодіяти зі співробітниками, які постраждали від війни, були в окупації, брали участь в бойових діях та повернуться до мирного життя. Певний відсоток працівників становитимуть люди з інвалідністю. Тому потрібно буде облаштувати безбарʼєрні офіси та робочі місця відповідними умовами в більшій кількості: встановлювати пандуси, поручні та інше обладнання.

10. Психологічна підтримка усіх співробітників

Важливу роль в компаніях відіграватиме психологічна підтримка, опанування правил і навичок роботи зі стресом, посттравматичним синдромом, панічними атаками та емоційним вигоранням. Головна задача буде — не залишати людей наодинці з їхніми проблемами, допомагати, триматися командою, як єдиною родиною.

Велику частину часу будуть займати заходи задля підтримки психоемоційного стану працівників. Корпоративні розважальні заходи, оцінка продуктивності та інші звичайні для HR практики будуть не в пріоритеті. 

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що негативні наслідки кризи на ринку праці під час війни відчула на собі переважна більшість українців. Наразіпродовжують працюватиі отримувати заробітну плату у повному обсязі тільки 23%.