Кінець "католицькому Різдву". З 1 вересня українці почнуть святкувати низку празників по-новому – Інфографіка

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Йдеться про перехід з юліанського календаря на новоюліанський. Другий, попри деякі нюанси, відрізняється від першого тим, що нерухомі свята в ньому святкуються за григоріанським календарем.

При цьому новоюліанський календар досконаліший за юліанський і більш наближений до астрономічних подій, ніж григоріанський. Якщо йти від історії питання, то насправді проблема з календарями полягає в накопиченні протягом століть якихось хвилин.

Юліанський календар (від імені Юлія Цезаря) був запроваджений 1 січня 45 р. до н.е. Коли він встановлювався, тривалість року узгодили з сонячним календарем, але не врахували кількох хвилин, вважаючи, що тривалість року складає 365 днів і 6 годин, хоча насправді – 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Звичайно, стародавні римляни на такі точні обрахунки були неспроможні.

Однак, ця різниця призвела до того, що за півтора тисячоліття між юліанським і астрономічним календарями накопичилася різниця в десять днів (різниця рахується з орієнтацією на рівнодення). Накопичення розбіжності в одну добу відбувається кожні 128 років.

Саме тоді, більш ніж за півтора тисячоліття, в Римі 1582 року було проведено календарну реформу й запроваджено григоріанський календар (від імені папи Григорія ХІІІ), щоб якось "підтягнути" календарі: проблема розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призводить до того, що святкування всіх неперехідних свят церковного року поступово зсуваються вперед.

На сьогоднішній день розбіжність із сонячним роком по юліанському календарю збільшилась аж до тих самих 13 днів. Стосовно новоюліанського календаря, створеного 1923 року, то він був покликаний не тільки виправити неточності, які накопичилися по юліанському календарю, а й покращити точність щодо астрономічних подій календаря григоріанського.

Суттєво справу спрощує хоча б те, що до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар цілком збігається з григоріанським.

Що ж до України, то – з огляду на політичні причини – одна частина її населення після григоріанської реформи жила за григоріанським календарем, оскільки величезні території входили до складу католицької Речі Посполитої. Друга частина (православні та греко-католики після Брестської унії 1596 року) – за юліанським, святкуючи Різдво, до слова, 4 січня.

Релігійні свята за новим календарем:

• Різдво – 25 грудня;
• Щедрий вечір (Маланки) – 31 грудня;
• Василя – 1 січня;
• Водохреща – 6 січня;
• Благовіщення – 25 березня;
• Юрія (Юрій Весняний) – 23 квітня;
• Різдво Йоана Хрестителя (Купала) – 24 червня;
• Петра і Павла – 29 червня;
• Іллі – 20 липня;
• Маковія – 1 серпня;
• Преображення (Спаса) – 6 серпня;
• Перша Пречиста (Успіння) – 15 серпня;
• Друга Пречиста – (Різдво Пресвятої Богородиці) – 8 вересня;
• Воздвиження – 14 вересня;
• Покрова – 1 жовтня;
• Димитрія – 26 жовтня;
• Третя Пречиста (Введення) – 21 листопада;
• Юрія (Юрій Холодний) – 26 листопада;
• Андрія – 30 листопада;
• Миколая – 6 грудня.

Нагадаємо, що глава УГКЦ блаженніший Святослав повідомив про перехід Української греко-католицької церкви на новий стиль ще на початку лютого цього року. Відповідне рішення ухвалив Архієрейський синод УГКЦ в Україні. ПЦУ ж ухвалила перехід на новий календар 24 травня на архієрейському соборі у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври.

Верховна Рада з огляду на рішення конфесій проголосувала за відповідний законопроект №9431, згідно з яким змінюються дати деяких святкових днів, 14 липня. Втім, Рада перенесла святкування не тільки релігійних свят, а й державних, які до релігійних якось прив’язані.

Наприклад, перенесення Дня Української Державності, який святкувався 28 липня, в законі мотивується тим, що 15 липня вшановується пам'ять князя київського Володимира Великого. Тому в цей день будуть також святкувати і День Української Державності.

Конфесії та парламентарі пішли на таке рішення ще й з огляду на те, що, як показало тоді останнє соціологічне опитування, переходу на новий стиль чекали 44% громадян, коли проти були 31%, а 23% – взагалі байдуже.

В чомусь таке бажання, звісно, продиктоване наміром дистанціюватися від РПЦ та, звісно, УПЦ Московського патріархату, що живуть за юліанським календарем. По-друге, – бажанням конфесій доєднатися до більшості східних православних церков, які якраз користуються новоюліанський календарем.

Новоюліанський календар використовує 10 з 16 автокефальних східних православних церков.