- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Компенсації бізнесу та масштабування програм. Як держава намагається вирішити проблему із зайнятістю вразливих груп населення
Наразі кількість осіб з інвалідністю в Україні сягає майже 2,7 млн. Через війну кількість українців, які частково втрачають функціональність, щоденно збільшується, тому державі необхідно створити можливості для повноцінного залучення осіб з інвалідністю в суспільне життя, зокрема допомогти з працевлаштуванням та професійною реалізацією. Як держава хоче вирішити проблему із зайнятості уразливих груп населення в Україні, розповідає Delo.ua.
За даними дослідження "Ринок праці в Україні 2022-2023: стан, тенденції та перспективи" частка в структурі зайнятості осіб з інвалідністю в Україні складає 6%, а ветеранів війни - 2%.
Війна призводить до інвалідизації як цивільних громадян, так і захисників та захисниць держави. Тому внаслідок повномасштабної війни значна кількість ветеранів з інвалідністю поповнять ринок праці.
Результати дослідження також вказують на ряд інших проблем, а саме:
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua-
Чисельність уразливих груп на ринку праці буде зростати.
-
Більшість роботодавців не сприймає масштабів проблеми інвалідізації.
-
Частка уразливих груп на підприємствах є незначною.
-
Найбільш значуща перешкода до зайнятості уразливих груп на думку роботодавців, є те що вони не звертаються за роботою.
-
Більшість роботодавців готові “підлаштовувати” працівника під умови але не створювати умови для працівника.
-
Значна частина роботодавців потребуватимуть допомоги для працевлаштування осіб уразливих груп.
-
Найбільш дієвим вважаються стимули для зайнятості осіб уразливих груп (дотації на заробітні плати тощо).
Також роботодавці в ході дослідження виділили ризики для ринку праці в Україні через війну:
- Скорочення кількості працездатних та зростання кількості непрацездатних.
- Зростання рівня інвалідизації населення.
- Зростання дефіциту працівників професій ПТО (у т. ч. через мобілізацію).
- Нестача робочої сили для реалізації програм відбудови та відновлення (особливо професійного-технічного напряму).
- Структурні диспропорції попиту та пропозиції робочої сили та збільшення структурного безробіття.
- Поширення явища посттравматичних стресових розладів.
- Несприйняття масштабів та важливості соціальної та професійної реабілітації ветеранів.
Важливими кроками для надання можливості соціалізуватись та працевлаштовуватись людям з інвалідністю як для держави, так і для роботодавців є:
- Створення сприятливих умов для освіти та професійної підготовки людей з інвалідністю, а також забезпечення доступності та інклюзивності у всіх сферах життєдіяльності.
- Створення зручної інфраструктури, приміщень та обладнання для людей з інвалідністю.
- Розробка спеціальних програм та ініціатив для підтримки працевлаштування людей з інвалідністю.
- Висвітлення питання на загальнонаціональному рівні, початок діалогу та створення платформи для дискусій між державою й роботодавцями щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Такі кроки можуть сприяти підвищенню обізнаності щодо соціальної інтеграції та прийняттю усвідомленого ставлення до людей з інвалідністю в суспільстві.
Що пропонує держава для працевлаштування осіб з інвалідністю
На сьогодні рівень працевлаштування осіб з інвалідністю є низьким. Так, протягом 2022 року за сприяння Державної служби зайнятості було працевлаштовано 8,9 тисяч осіб з інвалідністю (у 2021 році – 14,0 тисяч осіб).
Служба зайнятості намагається сприяти працевлаштуванню безробітних осіб з інвалідністю на новостворені робочі місця з компенсацією витрат роботодавцю єдиного внеску. У 2022 році на нові робочі місця, з компенсацією ЄСВ, було працевлаштовано за направленням служби зайнятості 104 безробітні особи з інвалідністю. У 2021 році кількість сягнула 180 осіб.
Наразі Мінекономіки розглядає можливості масштабування діючих програм, зокрема щодо збільшення компенсації роботодавцям частини ЄСВ та витрат на оплату праці за працевлаштування ветеранів, осіб з інвалідністю, отриманою внаслідок війни.
За словами заступниці міністра економіки України Тетяни Бережної, мова йде про компенсацію суми у розмірі до 15 тис грн протягом шести місяців, яка включає витрати на заробітну плату, податки і ЄСВ. Нова програма буде стосуватися всіх осіб з інвалідністю, а не лише тих, що зареєстровані у службі зайнятості.
Також обговорюється можливість надання роботодавцю компенсації витрат на облаштування робочого місця для особи з інвалідністю. За підсумками 2022 року Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю створено для осіб з інвалідністю лише 143 робочих місць, а у 2021 році — 321. Такі цифри свідчать про неефективність наявної системи інтеграції осіб з інвалідністю на ринок праці.
Як зазначила Тетяна Бережна, є напрацьований порядок компенсації за облаштування робочого місця для осіб із І та ІІ групою інвалідності. Так, за облаштоване робоче місце для людей з інвалідністю першої групи пропонується повертати до 15 розмірів мінімальних заробітних плат, а це трохи більше 100 тис грн. Щодо другої групи, йдеться про розмір компенсації у 10 розмірів мінімальної заробітної плати.
Водночас Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував Верховній Раді України розглянути у повторному першому читанні євроінтеграційний проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю за реєстр. № 5344-д.
Що передбачає законопроєкт № 5344-д
Відповідно до пояснювальної записки основною метою цього законопроєкту є створення умов для реалізації особами з інвалідністю права на працю. Окрім того, ратифікувавши Конвенцію ООН "Про права інвалідів" та Конвенцію МОП № 142 "Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів", Україна взяла на себе зобов’язання забезпечувати право осіб з інвалідністю на самостійність і повну участь у житті суспільства, вживати заходів для реалізації права на освіту й професійну підготовку, сприяти їх доступу до відкритого ринку праці.
Кого стосуватимуться зміни, у разі прийняття законопроєкту № 5344-д. У законопроєкті запроваджується нове визначення поняття “особа з інвалідністю”. Відповідно до визначення поняття “особа з інвалідністю”, то це особа зі стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар'єрами можуть заважати їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
За словами адвоката, ніяких зазначень щодо того, що інвалідність має бути встановлена, у зв’язку пораненням або хворобою, пов’язаними із військовою службою немає. Таким чином, зміни стосуватимуться усіх без виключення осіб з інвалідністю, а не тільки військових, які були учасниками бойових дій.
Порядок працевлаштування осіб з інвалідністю згідно з законопроєкту. Буде деталізовано перелік прав осіб з інвалідністю у сфері працевлаштування, серед яких:
- "розумне" пристосування робочого місця;
- професійний розвиток;
- соціальні послуги відповідно до законодавства про зайнятість населення та соціальний захист на випадок безробіття;
- соціальні послуги персонального асистента;
- супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці;
- соціально-трудової адаптації.
Зазначені права особи з інвалідністю фактично мають і зараз, проте таке узагальнення і закріплення прав осіб з інвалідністю в одній статті є позитивним нововведенням, вважає адвокат.
Також деталізовано та вдосконалено процедуру облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю та порядок отримання дотацій/компенсацій роботодавцями на таке облаштування. Таким чином роботодавці можуть здійснювати заходи "розумного" пристосування за рахунок коштів державного цільового фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рахунок власних коштів та інших джерел, не заборонених законодавством. Роботодавець може звернутися за компенсацією / дотацією витрат на “розумне” пристосування до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
- Відповідність робочого місця нормам техніки безпеки та гігієни праці, що стосуються осіб з інвалідністю.
- Доступність робочого місця та приміщення для людей з різними видами інвалідності, зокрема для осіб з обмеженим рухом.
- Наявність спеціальних засобів роботи, що відповідають можливостям працівника з інвалідністю.
- Доступність необхідної інфраструктури, наприклад, пандусів, ліфтів тощо.
- Можливість забезпечення додаткової підтримки та адаптації робочого місця для конкретної особи з інвалідністю.
Запровадження щомісячного внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Пропонується встановити розмір внеску, який "дорівнює добутку 40% середньої місячної заробітної плати, яку отримують всі працівники платника внеску, та різниці між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і кількістю робочих місць, на яких фактично працевлаштовані особи з інвалідністю. Цей внесок за своєю правовою природою схожий на адміністративно-господарські санкції, які і зараз сплачують роботодавці у разі невиконання нормативу щодо кількості найманих працівників, які є особами з інвалідністю.
Таким чином, після внесення змін сплата адміністративно-господарських санкцій фактично буде замінена зазначеним вище внеском. І якщо зараз роботодавці замість працевлаштування особи з інвалідністю часто обирають сплатити штраф як санкцію за невиконання нормативу, то після зміни вони просто зможуть сплатити спеціальний внесок і не наймати особу з інвалідністю. З одного боку, ці внески будуть спрямовані на працевлаштування осіб з інвалідністю, проте, з іншого, запровадження таких внесків навряд призведе до збільшення кількості осіб з інвалідністю, які працюють за трудовим договором.
Також пропонується передбачити, що "інвалідність встановлюється шляхом проходження медико-соціального експертного обстеження відповідно до законодавства в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України". В той час як в чинній редакції також міститься застереження про те, що положення про органи медико-соціальної експертизи, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об’єднань осіб з інвалідністю.
Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування не тільки відповідної кількості осіб з інвалідністю, а й оплата їх праці в розмірі, не меншому, ніж мінімальна зарплата, навіть якщо особа працевлаштована на неповний робочий день. Таким чином, працевлаштування осіб з інвалідністю на ставку, що становить половину від мінімальної заробітної плати не буде вважатися виконанням нормативу. Зазначені нововведення мають сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю та отримання ними як мінімум мінімального розміру заробітної плати. Запроваджено відповідальність роботодавця за нецільове використання коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у подвійному розмірі, що має служити превенцією для такого нецільового використання.
Запровадження можливості набуття роботодавцем статусу підприємства захищеного працевлаштування або статусу підприємства /підприємця трудової інтеграції осіб з інвалідністю, у разі працевлаштування певної кількості осіб з інвалідністю. Нововведення сприятимуть розвитку соціального орієнтованого бізнесу в Україні, оскільки для таких підприємств передбачено право на пільги із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Залучення до механізму сприяння зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю приватних агенцій працевлаштування, що також прогнозовано сприятиме працевлаштуванню значно більшої кількості осіб з інвалідністю.
Адвокат Максим Тютюнников резюмував, що законопроєкт №5344-д цілком на часі, враховуючи низьку статистику працевлаштування осіб з інвалідністю в Україні та загальну кількість таких осіб, яка до того ж зростає. При цьому, законопроєктом враховуються інтереси роботодавців і його норми більшою мірою мають заохочувальний характер для підприємств.
Основна ставка робиться на те, що для роботодавців запроваджується сприятливе правове регулювання, щоб вони самі стали більш зацікавленими в укладенні трудових договорів з особами з інвалідністю. Більше того, дещо вдосконалено правове регулювання в частині соціально орієнтованого бізнесу.
Адвокат додав, що є надія на те, що заохочувальні норми матимуть результат, якого очікують автори зазначеного законопроєкту. Звісно ж питома частка успішної реалізації зазначеного законопроєкту в частині збільшення кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю залежить і від самих роботодавців. Оскільки, як вже неодноразово зазначалось норми носять заохочувальний характер і остаточний вибір укласти трудовий договір з особою з інвалідністю або сплатити внесок робить саме роботодавець.
Зазначимо, що за даними сайту для пошуку роботи Work.ua, кількість вакансій в Україні збільшується, у тому числі для людей з інвалідністю. Так, створюючи вакансію, роботодавці вказують, що готові взяти людей з інвалідністю і розглядають таких кандидатів на посаду. Для прикладу: станом на кінець квітня 2023 року на сайті Work.ua у розділі "Робота для людей з інвалідністю" розміщено понад 5 тисяч вакансій.