- Тип
- Спецпроєкт
- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Мапи, тренінги та шоу: як громадські організації та бізнеси привертають увагу до теми безбар'єрності
Тема безбар'єрності в Україні набуває дедалі більшого значення. У країні нараховується близько трьох мільйонів людей з інвалідністю, але відповідних умов також потребують люди старшого віку, молоді батьки, вагітні жінки, люди з тимчасовими травмами. Створення середовища, де кожен почувається частиною спільноти незалежно від фізичних, когнітивних та інших відмінностей, стає одним із найважливіших завдань суспільства. Близько 83% українців вважають безбарʼєрність новою цінністю для України, а чверть – самостійно долучаються до усунення бар’єрів.
Такі зміни на рівні свідомості не були б можливі без проактивної позиції держави, громадських організацій, бізнесу та свідомих громадян. У спецпроєкті “Моя безбарʼєрність”, створеному за підтримки Ощадбанку та спільноти “Бізнес без бар’єрів”, delo.ua розповідає, як компанії та організації надихають прикладом, формують обізнаність та привертають увагу до суспільно важливої теми.
Як бізнес ділиться досвідом
Однією з найбільших спільнот, що просуває створення суспільства без обмежень, є ком'юніті “Бізнес без барʼєрів”. Це великі українські та міжнародні компанії, які об'єдналися навколо ініціативи першої леді Олени Зеленської "Без бар'єрів". Метою спільноти є не лише розвиток безбар'єрності у своїх компаніях, але й поширення власного досвіду. У “Бізнесі без барʼєрів” ніхто не конкурує, тут заохочують обмін практиками впровадження безбарʼєрності. Про найкращі кейси вони розповідають іншим компаніям та суспільству в цілому.
Щоб масштабувати позитивний досвід на якнайбільшу кількість компаній, комунікацію проводять з партнерами, постачальниками, клієнтами, співробітниками тощо. Спільнота ініціює робочі зустрічі та вебінари з доступності, розробляє і випускає спеціальні гайди з безбарʼєрності. І це дає результати – якщо чотири роки тому об'єднання включало лише десять компаній, то вже сьогодні ініціатива налічує більше 20 соціально-відповідальних бізнесів.
Одним з учасників спільноти є Ощадбанк. Установа активно обмінюється досвідом з іншими бізнесами та системно бере участь в інформаційній кампанії з запровадження безбар’єрності: організовує відповідні конференції, регулярно співпрацює зі ЗМІ з метою привернення уваги українського суспільства до інклюзії.
У межах програми "Моя безбар’єрність", що покликана зробити послуги Ощадбанку максимально доступними, впроваджується напрям “Комунікаційна підтримка”. Реалізуючи його, банк організовує тренінги зі спілкування з людьми з інвалідністю, привертає увагу до проблем людей із порушеннями зору та слуху. Банк взяв участь у фінансуванні створення спеціальних версій фільмів для таких людей – так, було адаптовано кіно “Поводир” та “Пульс”, а ще фестиваль Docudays.
Також Ощадбанк спільно з Visa ініціює суспільну дискусію на тему інклюзивності. Навесні компанії організували велику конференцію з безбар'єрності. На ній були присутні близько 350 учасників з понад 160 компаній – Нової Пошти, Укрзалізниці, Fozzy Group, Novus, McDonald's тощо. Крім представників бізнесу на форум завітали голова НБУ Андрій Пишний та заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний, а також представники громадських організацій – “Безбар'єрність” та “Відчуй”.
На форумі провели панельні дискусії, де обговорили методологічні та практичні аспекти того, як має розвиватись безбар'єрність в Україні. Крім того, Ощадбанк облаштував власну велику зону, де можна було спробувати подолати на кріслі колісному різні перешкоди: неправильні пандуси, бордюри, ділянки з нахилом, бруківку тощо. Таким чином кожен мав можливість відчути, із якими викликами доводиться стикатись людям з інвалідністю.
На рівні бізнесу форум став найбільшою подією з безбар'єрності за останні роки.
“Конференція стала великою історією для цієї спільноти. Ще кілька років тому ця тема була менш популярною, тож таких масштабних заходів ніколи не проводилось. Ми вклались у цей захід, адже вважаємо правильним активно комунікувати тему безбар'єрності. І це має практичний результат – після форуму деякі компанії почали відкривати спеціально облаштовані відділення та впроваджувати відповідні зміни”, – розповідає директор депатамету маркетингу Ощадбанку Сергій Грабчак.
Іншим активним учасником спільноти “Бізнес без бар'єрів” є Visa. Компанія активно підтримує проєкти, головною метою яких є розширення знань про принципи безбарʼєрності та інклюзивності, створення доступного для всіх середовища та інтеграцію ветеранів та людей з інвалідністю в активне суспільне життя.
Visa сприяла випуску розділу про правильну комунікацію з ветеранами в "Довіднику Безбар'єрності" – гайді з коректного спілкування та нових норм безбар’єрної мови, створеному за ініціативи першої леді Олени Зеленської, проведенню навчання зі взаємодії з ветеранами для тренерів та фасилітаторів. Компанія в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я також підтримала спеціальний сезон подкасту “Простими словами” – “Ти як?”.
“Компанія Visa й надалі підтримуватиме соціально вагомі проєкти та буде спрямовувати зусилля на розбудову суспільства, де люди мають однакові можливості вести повноцінне та активне життя, тим самим підсилюючи вітчизняну економіку”, –говорить віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні та Молдові Світлана Чирва.
Програми з розвитку безбар'єрності має і МХП. Компанія впроваджує проєкт реінтеграції ветеранів “МХП Поруч” та активно розповідає про нього, щоб формувати обізнаність суспільства та ділитися досвідом з іншими бізнесами.
“Ринок має знати про вдалі практики. Це особливо корисно для тих компаній, які пізніше стали на цей шлях, чи мають менше ресурсів для розробки таких ініціатив “з нуля”. Тож замість того щоб робити власний проєкт, вони можуть скористатись нашим досвідом”, – впевнена директорка департаменту комунікацій компанії МХП Анастасія Зражевська.
Заради цієї мети компанія розповідає про програму в медіа, співпрацює з державою, бізнес-спільнотами та недержавним сектором, бере участь у робочих групах, а співробітники МХП допомагають розробляти посібники із практичними порадами.
Для всіх працівників компанії передбачено обов’язкове навчання на тему інклюзії, щоб прибирати барʼєри в колективі. Курс складається з трьох модулів: перший – про стрес та адаптацію під час війни, другий – про спілкування з ветеранами, третій – про інклюзивність.
“Усі працівники компанії проходитимуть цей курс, щоб покращити свої навички комунікації з людьми з інвалідністю та розуміти їхні потреби. Співробітники протягом навчання опановують конкретні стратегії та техніки, які допоможуть ефективно взаємодіяти з людьми з інвалідністю. Це включає адаптацію мовлення, подолання стереотипів та забезпечення комфортного спілкування”, – пояснює директор департаменту корпоративної соціальної відповідальності МХП Павло Мороз.
За його словами, проводять навчання і для керівників: вже відбулось 33 тренінги “Об’єднані сили: новий рівень професійних відносин з ветеранами”, які охопили 540 співробітників. Після проведення тренінгу з керівниками місцеві психологи передають цей досвід бригадам та “синім комірцям”. Таким чином іде психологічна підготовка всього складу працівників МХП.
Як громадські організації залучають спільноту до дій
Левова частка досягнень у сфері безбар'єрності належить діяльності громадських організацій. Так, ГО “ЛУН Місто” запустила інтерактивну мапу “Місто без меж”, де кожен може позначати, які локації, заклади та будинки мають комфортні умови для людей з інвалідністю.
Для більш ефективного заповнення мапи ЛУН Місто співпрацює з міськими радами, адміністраціями та іншими державними установами, а також закликає долучитись до ініціативи бізнеси та великі організації, які опікуються доступністю. Одним із перших доєднався Ощадбанк, надавши детальні дані про інклюзивні відділення, наразі долучаються й інші компанії.
У ГО підкреслюють, що мапа – тривалий проєкт, і прагнуть більшого рівня заповненості та детальності.
“Ми хочемо, щоб людина, що має інвалідність або певну тимчасову травму, батьки з малими дітьми могли легко знайти кав'ярню чи житло, що відповідають їхнім вимогам щодо комфорту”, – говорить кураторка центру міських досліджень ЛУН Місто Анна Денисенко.
Але карта має й інше завдання: зібраний масив даних може допомогти міським радам та районним адміністраціям приймати рішення щодо облаштування певних локацій тактильною плиткою, пандусами, вбиральнями тощо. Ще одна важлива мета проєкту – просвітницька, щоб люди, які раніше взагалі не замислювались щодо доступності й безбар'єрності, заповнюючи анкети, звернули увагу на обмеження біля них. Заради інформування про проєкт ЛУН Місто намагається максимально використовувати всі канали комунікації – партнерів, соцмережі, медіа.
ГО “Доступно.UA” організовує моніторинги та консультації стосовно створення безбар’єрного середовища, запустила рейтинг доступності українських міст “Тостер”, а також регулярно проводить Форум інклюзивності для громадського сектору, влади та бізнесу. Організація вже багато років формує обізнаність суспільства щодо необхідності безбарʼєрного простору, знімаючи власний відеоблог та спілкуючись з місцевими активістами. Заради популяризації ідеї доступності міст для маломобільних груп людей організація разом із реп-співачкою alyona alyona створила кліп про відбудову.
Veteran Hub привернув увагу компаній до необхідності подбати про комфорт ветеранів, що мають інвалідність, на роботі. Організація розробила та випустила унікальний посібник “Praktyka. Виробництво”, що детально пояснює, як бізнесам облаштувати робоче місце для людей з інвалідністю, зокрема ветеранів.
Як медійні проєкти змінюють ситуацію
Зміни в суспільній свідомості відбуваються і завдяки ініціативам активних громадян. За сприяння Ощадбанку та Visa протезований військовий Олександр Будько з позивним “Терен” створив перше інклюзивне тревел-шоу “Відвал ніг або All inclusive”, в якому досліджував безбар’єрність українських міст. За два сезони проєкту Олександр протестував на доступність Вінницю, Львів, Буковель, Київ, Дніпро, Луцьк, Житомир, Чернівці та Одесу.
“Мало хто вірив, що “Відвал ніг” буде успішним, але ми з Visa повірили та інвестували в нього, оскільки в Ощадбанку вважають цю тему важливою для суспільства. Ми хочемо пояснити українцям, що люди з інвалідністю повинні мати такий самий доступ до всіх продуктів та послуг, як і будь-які інші громадяни”, – коментує Сергій Грабчак.
За півроку шоу військового на YouTube зібрало понад 4 млн переглядів, досягло 30 млн охоплення, 635 годин переглядів та 60 тисяч підписників. В Ощадбанку говорять, що після запуску шоу побачили позитивні зміни щодо безбар’єрності.
“Цей проєкт мав вплив не лише на бізнеси, а й на суспільство в цілому. Через великий публічний резонанс сьогодні змінюються міста, бізнеси, інфраструктура. Наприклад, у Львові після відповідного випуску місцеві бізнеси намагаються відповідати вимогам доступності, а мер Львова Андрій Садовий написав пост про те, що місто почало облаштування площі Ринок інклюзивною плиткою, що пристосована для пересування на кріслі колісному. У Вінниці міська рада розглядає можливість запровадження інклюзивного транспорту, а в Києві мер міста Віталій Кличко запропонував Олександру співпрацю в питаннях безбар'єрності”, – розповідає Сергій Грабчак.
1+1 media є ще одним учасником спільноти “Бізнес без бар'єрів”. Компанія системно ініціює і впроваджує суспільно важливі зовнішні та внутрішні проєкти, що мають на меті розвʼязання тих чи інших соціальних питань і сприяють формуванню безбарʼєрного суспільства.
“У наших медійних проєктах, новинних ресурсах та ініціативах корпоративної соціальної відповідальності тема створення інклюзивного середовища в Україні є однією з найважливіших, її зафіксовано у нашій комунікаційній стратегії. Сьогодні ми продовжуємо підтримувати проєкти, спрямовані на поширення безбарʼєрності як нової суспільної норми, а також запускаємо нові ініціативи”, – говорить директорка зі стратегічного маркетингу 1+1 media та генеральна продюсерка телеканалу 1+1 Україна Ольга Захарова.
Наприклад, минулого року разом з Mastercard і ГО “Безбар’єрність” 1+1 реалізували проєкт “Долати бар’єри”. В межах рубрики в ефірі ранкового шоу Єгор Гордєєв і ветеран війни Олександр Терен говорили з людьми з інвалідністю, щоби бачити, чути, відчувати одне одного, долати будь-які бар’єри у спілкуванні й будувати безбар’єрну країну разом. Нещодавно медіа анонсувало масштабний проєкт з розбудови суспільства без барʼєрів – “Життя після шрамів”. Програма покликана допомогти ветеранам на шляху повернення до цивільного життя, а також систематизувати унікальний досвід українських роботодавців у взаємодії з цією цільовою аудиторією.
“Медіа забезпечує інклюзивність і доступність до найважливіших новин, випускаючи підсумкові випуски новинної програми з перекладом жестовою мовою – його отримують і деякі загальнонаціонально важливі проєкти. 1+1 media ініціює та втілює різноманітні програми та ініціативи, що націлені на різні авдиторії – як зовнішню, так і внутрішню. Але всі вони обʼєднані метою створення людиноцентричного суспільства, де всі без винятку мають право на гідне життя, творчу реалізацію, освіту, дозвілля, участь в суспільному житті”, – підкреслює Ольга Захарова.
Новий розділ на Дія.Освіта: освітні продукти про безбар’єрність
На платформі Дія.Освіта з’явився спеціальний розділ, присвячений темі безбар’єрності. Там зібрано освітні серіали та інструменти, спрямовані на розбудову суспільства рівних можливостей. Їх розроблено в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської "Без бар’єрів".
Одним із ключових продуктів є освітній серіал "Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія", доповнений симулятором, що допоможе навчитись правильно та з повагою спілкуватися з військовими та ветеранами на основі реальних життєвих ситуацій.
Також у розділі представлено серіали "Держава без бар’єрів" і "Безбар’єрна грамотність". Вони розкривають поняття безбар’єрності, пояснюють, з якими викликами стикаються люди з інвалідністю, та як долати упередження і запобігати дискримінації. Крім того, користувачі дізнаються, як люди з порушенням зору, слуху чи моторики використовують сучасні технології та пристосовуються до простору навколо.
Для дітей створено анімований комікс "Ден і Рора проти корпорації С.", який через пригоди двох підлітків презентує техніки самодопомоги та рекомендації з підтримки оточуючих.