МЗС фактично ввело в дію положення закону про мобілізацію: роз'яснення адвокатів щодо призупинення консульських послуг

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

23 квітня поточного року українським чоловікам призовного віку за кордоном тимчасово перестали надавати консульські послуги. Таке рішення викликало багато обговорень з боку українців, які знаходяться за кордоном. 

У МЗС України прокоментували це рішення, назвавши ці дії тимчасовим кроком для вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном, а також розв’язання технічних питань разом з іншими державними установами.

"Нещодавно був ухвалений і підписаний новий закон про мобілізацію, і чимало нормативних актів, якими регламентується консульська робота, потребуватимуть оновлень. Так само зміни торкнуться систем МЗС, які використовуються для виконання консульських функцій. Враховуючи це, 23 квітня цього року МЗС тимчасово припинило прийом нових заяв на вчинення консульських дій для визначеної новим законом категорії громадян України — чоловіків 18-60 років (за винятком заяв про оформлення посвідчень особи на повернення в Україну). Це — тимчасовий крок для вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном, а також розв’язання технічних питань разом з іншими державними установами", - йдеться в повідомленні МЗС. 

Також Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що коли чоловік призовного віку показує державі, що його не цікавить питання її виживання, то і вимагати від держави послуг права він не має.

Кулеба додав, що обов'язок оновлювати свої документи в ТЦК існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію, а перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною.

Що не так із забороною на консульські послуги за кордоном

Співрозмовник Delo.ua адвокат Ігор Тетеря розповів, що саме Закон України №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який більше відомий серед громадян, як закон про мобілізацію, передбачає особливості для вчинення консульських дій у закордонних дипломатичних установах України в умовах воєнного стану для чоловіків віком від 18 до 60 років.

Зокрема, він встановлює, що консульські дії за кордоном чоловікам вказаного віку, які не оновили персональні дані в ТЦК у строки, визначені цим законом, здійснюється за умови одночасного їх оновлення. Однак, цей закон на сьогодні не діє, а набрання ним чинності відбудеться 18 травня цього року.

Відповідно до п. 6 Положення про закордонні дипломатичні установи України затвердженого Указом президента України від 15 березня 2021 року № 99/2021 до основних функцій закордонних дипломатичних установ України, серед іншого, віднесено виконання консульських функцій у державі перебування та державах зони відповідальності закордонної дипломатичної установи України.

При цьому, відповідно до п. 4 того ж Положення у своїй діяльності закордонні дипломатичні установи України керуються:

• Конституцією України;
• міжнародними договорами України;
• Законом України "Про дипломатичну службу";
• іншими законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України;
• наказами Міністерства закордонних справ України, іншими актами законодавства України та цим Положенням.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 443, яку прийнято 23 квітня 2024 році Урядом передбачено, що отримання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років (з виключеннями для певних категорій чоловіків) здійснюється у територіальному органі чи територіальному підрозділі ДМС. Пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється.

Він додав, що доручення МЗС про припинення консульських дій для чоловіків віком від 18-60 років було видано у формі звичайного листа, а не наказу, що відповідно до п. 4 Положення про закордонні дипломатичні установи України могло би надати формально-юридичні підстави закордонним дипломатичним установам України припинити виконання таких дій.

Отже, МЗС своїм дорученням фактично ввело в дію положення Закону про мобілізацію №3633-IX щодо обмеження виконання консульських дій для чоловіків віком від 18-60 років до набрання чинності цим законом. При цьому вказаний закон не позбавляє можливості чоловіків віком від 18-60 років отримати консульські послуги за кордоном, натомість передбачає таку можливість за умови одночасного оновлення персональних даних в ТЦК. Однак, на сьогодні державою не розроблено порядок, як це зробити.

В таких діях може вбачатися порушення ряду конституційних прав громадян, а також інших положень Конституції, наприклад, ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а також ст. 24 Конституції, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками тощо.

Адвокат Тетеря підкреслив, що також, в таких діях може вбачатися порушення ряду положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, що може бути підставою для звернення громадян України до Європейського суду з прав людини.

Адвокат юридичної компанії “Riyako&partners”, заступник голови військового комітету Асоціації правників України Катерина Аніщенко розповіла виданню, що обмеження громадян на отримання чи оновлення паспорту прописано у законі про посилення мобілізації, але сам закон ще не вступив в силу.

"Ми зараз бачимо обмеження громадян на елементарне право підтвердження свого громадянства або на отримання паспорту. Станом на сьогодні такі дії не є законими", - каже вона. 

Адвокат Катерина Аніщенко підкреслила, що в такому випадку українці можуть звернутися до суду, щоб такі дії були визнані неправомірними і домогтися відшкодування моральної шкоди. Проте це дуже довгий процес, результат якого не зобов'яже Україну видати паспорт громадянину, який подає в суд. 

Водночас, якщо громадянин України не може підтвердити законні підстави перебуття в тій чи іншій країні, то такую особу можуть повернути до України. Це не буде депортацією чи екстрадицією, а повернення до своєї країни, каже Аніщенко. 

В результаті громадянин повинен сам вирішувати, як йому діяти в подальшому, наприклад, не звертатися в консульські установи, відмовившись від будь-яких соціальних послуг в країні, де він перебуває, починаючи від медичної допомоги до дотацій. Або легалізувати себе, як біженець в країні, де він перебуває, або отримати інший статус. Від громадянства у класичному вигляді особа не зможе відмовитися, адже це дуже довга за часом процедура, резюмувала Катерина Аніщенко. 

Реакція ЄС

У Єврокомісії відмовилися коментувати це рішення уряду України і зазначили, що візьмуть його до відома, але "не розрізняють статі".

"Ми беремо це оголошення до відома. У мене немає конкретних коментарів, коли йдеться про Директиву про тимчасовий захист. Ми не розрізняємо статі, а також призовний статус. Це все, що маю сказати зі свого боку", – прокоментувала речниця Єврокомісії з внутрішніх справ, міграції та внутрішньої безпеки Аніта Хіппер.

У Німеччині вирішили, що надання або продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання не передбачатиме наявності в них чинного паспорта громадянина України. Крім того, якщо українське посольство або консульство відмовить громадянину України у видачі або продовженні його паспорта тільки на підставі ухилення від служби в армії, то берлінське земельне управління у справах іноземців (Landesamt für Einwanderung) може видати йому документ, що замінює паспорт.

Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас допустив можливість допомоги Україні у поверненні чоловіків призовного віку, які виїхали з країни.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також заявляв, що його країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку. Проте пізніше голова МВС Марчін Кєрвінський заявив, що Польща продовжить захист для українських біженців, який поки діє до 30 червня. Таким чином, ті, хто не матимуть паспортів будуть підлягати тимчасовому захисту, адже Польща буде охороняти їх права і нікому не передасть їх приватних даних, в тому числі Україні.

Естонія не планує примусово висилати українських чоловіків призовного віку, які законно перебуватимуть на її території, у разі якщо їхні паспорти будуть протерміновані.

Водночас, у Держдепартаменті США назвали призупинення консульських послуг за кордоном для українських чоловіків мобілізаційного віку "складним питанням". Наразі немає жодного рішення чи позиції від уряду США, чи допомагати Україні у цьому питанні.