Відновлення Україною статусу ядерної держави підтримує вже більшість українців - опитування

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

При цьому згідно з результатами опитування від квітня 2012 року, тоді підтримували таку ідею лише 27% респондентів, а 56% були проти. Після анексії Росією Криму та початку війни на Донбасі ситуація помітно змінилася і результати опитувань у ці роки були співставними, але все рівно абсолютної більшості прихильники ядерного статусу України не мали.

Найбільше прихильників цієї ідеї - на заході України - 58%. У центрі таких біля 54%, на сході (Харківщина та Донбас) - 51%, а от у південних областях їх досі меншість (лише 45%).

Також респондентам задавали питання, які заходи, на їхню думку, будуть стримувати Росію від майбутніх нападів на Україну. 61% назвали вступ України в НАТО (найбільше - на заході, а саме 69%), 50% - ядерне роззброєння самої РФ, 34% - вступ України до Європейський союзу, також 34% - гарантії від західних країн щодо надання Україні озброєння.

Водночас лише по 17% назвали ядерне озброєння України та "фінансову допомогу Україні". Примітно, що лише 8% вірять, що стримати Росію могло б підписання нею мирних угод (при цьому на сході України таких респонденті 17%).

Також примітно, що серед тих, хто вважає необхідним відвоювання лише територій контролю станом на 24 лютого, у силу мирних угод з РФ вірять 26%, а серед тих, хто виступає за війну до визволення усіх окупованих територій, - лише 6%.

Опитування було проведено 20-21 листопада в усіх областях, крім окупованих територій Криму та Донбасу та територій, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв'язок.

Результати зважені за віком, статтю і типом поселення, вибіркова сукупність складає 1000 респондентів. Метод опитування - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 складає не більше 3,1%.

Нагадаємо, що на Мюнхенській конференції з безпеки 19 лютого президент Володимир Зеленський заявив, що Україна може відмовитися від своїх зобов'язань щодо Будапештського меморандуму, оскільки він виявився недієздатним. Ще до цього, у 2021 році, тодішній посол України в Німеччині Андрій Мельник прямо заявляв, що Україна може порушити питання повернення їй ядерного статусу, якщо вона не вступить до НАТО.

Будапештський меморандум, підписаний у грудні 1994 року, передбачав гарантії безпеки України з боку США, Великої Британії та Росії у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1968 року. Україна втратила ядерний статус з 2 червня 1996 року. Росія ж, яка окупувала та анексувала Кримський півострів у 2014 році, відмовилася визнавати свої зобов'язання за цим документом.

При цьому з боку Росії саме заява Зеленського, яка була нібито сприйнята як претензія на відновлення ядерного статусу України, називалася згодом в якості одного з приводів для вторгнення російських військ 24 лютого, зокрема до неї посилався у оприлюдненій тоді промові з цього приводу президент РФ Володимир Путін. Більш того, напередодні, 21 лютого, російський міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Україна має у своєму розпорядженні можливості створення ядерної зброї та засобів її доставки набагато більші, аніж Іран та Північна Корея.

Після початку російського вторгення українська влада до теми зобов'язань України за Будапештським меморандумом публічно вже не поверталася, однак попри це, як можна судити з результатів опитування, підтримка отримання Україною ядерної зброї серед українців все ж виросла, хоча й лише за рахунок зменшення частки респондентів, що не дають конкретну відповідь.