Відшукати на війні. Які існують гарантії соціального захисту для родин зниклих, загиблих та полонених українських військових

Убитий, поранений, полонений? Такі питання для родичів військових, яких безпосередньо торкнулася війна вже стали, на жаль, звичними реаліями сьогодення. Страх втратити контакт із близькими дуже сильний. 

Тож як відшукати рідну людину в зоні бойових дій, якщо та не виходить тривалий час на зв’язок? 

Щоб з’ясувати інформацію щодо поранених, полонених, загиблих військових, перш за все слід звернутися до тієї частини, де несе службу військовий. 

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Також варто звернутися до військового комісара, який має отримувати інформацію щодо зниклого безвісти. Всім родичам військових, а особливо тих, які беруть участь у бойових діях, рекомендують чітко знати номер частини та батальйону, де служить боєць. Бажано знати, в якому саме населеному пункті він несе службу, і мати контакти військової частини, де його відділення базується.

Взагалі за процедурою, про зникнення людини має повідомити командир військової частини. Вся відома йому інформація має бути передана до військомату, до якого приписаний військовий. 

Родичів про зникнення повинні повідомити у строк до семи днів.

Після чого відбувається процедура відібрання зразків біологічного матеріалу у рідних для проведення ДНК експертизи, яка у подальшому може бути необхідна для ідентифікації особи військового у разі смерті або сильного поранення, що знівичило людину та не надає можливості візуального впізнання. Заява про розшук людини реєструється у поліції за зверненням працівників військомату, військової частини або родичів. Дані вносяться до реєстру зниклих безвісти та починаються оперативно-розшукові заходи.

Ті, хто намагається знайти своїх рідних через Німецький Червоний Хрест, можуть заповнити онлайн-формуляр. Пошук відбувається у тому числі через посередників у Міжнародному комітеті Червоного Хреста, які мають можливість, відповідно до Женевської конвенції, вести перемовини щодо з’ясування долі зниклої людини у певному районі проведення бойових дій. Крім того, розшуком займається Нацполія, СБУ, військові частини, Мінреінтеграції, Міноборони, допомагають з пошуками також волонтери. Для родичів Червоним Хрестом, МВС, Уповноваженим Президента з питань зниклих безвісти для отримання інформації відкриті спеціальні безкоштовні гарячі лінії. Додаткова інформація також мітиться на офіційних сайтах. 

Підрозділи ЗСУ розміщують на своїх інформресурсах інформацію, що базується на сповіщенні Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про смерть (загибель) військовослужбовця виключно після отримання достовірної інформації про смерть (загибель) та підтвердження інформації щодо евакуації тіла загиблого.

У випадку наявної інформації щодо загибелі військовослужбовця, але при цьому відсутності тіла загиблого, зникнення військовослужбовця в бойовій обстановці – він обліковується, як зниклий безвісти (до встановлення місця знаходження тіла загиблого чи місця перебування військовослужбовця) та надається до ТЦК та СП сповіщення з формулюванням "зник безвісти". 

У випадку коли встановлено факт перебування військовослужбовця в заручниках (полоні) – надається до ТЦК та СП сповіщення з формулюванням "потрапив у полон".

Списки  особового складу, який зник безвісти або потрапив в полон – уточнюються щоденно та надаються до відповідного органу, який безпосередньо займається обміном військовополонених встановленим порядком.

Функціонує також  Об'єднаний центр з пошуку та звільнення полонених.

У разі з’ясування місця утримання полоненого, родичам краще за все звернутися до Міжнародного комітету Червоного Хреста, який має найбільше можливостей комунікації з військовополоненими. Саме ця організація на даний час намагається забезпечити військовополоненим, права передбачені Женевською конвенцією. Зокрема, на одержання поштою чи будь-якими іншими способами посилок, індивідуальних та колективних, які містять, зокрема, харчові продукти, одяг, медикаменти й предмети релігійного, освітнього характеру, тощо (ст. 72 ЖК ІІІ).

Питання обміну полоненими вирішують центральні органи влади за домовленостями з іншою стороною.

Ті, хто захищаючи нашу країну отримав поранення чи опинився в полоні, родичі тих хто втратив на війні близьку людину мають право на отримання допомоги від держави. 

Які виплати при пораненні, контузії чи каліцтві?

Як би нам не хотілося, щоб усі наші військові повернулися додому здоровими і неушкодженими, та коли війна, поранень не уникнути.

Ще 1 квітня було ухвалено рішення про виплати по 100 тис. гривень військовим, які отримали поранення на війні та перебувають на стаціонарному лікуванні чи у відпустці для лікування.

Військовослужбовці, які отримали тяжкі травми, контузії, каліцтво внаслідок виконання військового обов’язку можуть отримати одноразову грошову допомогу від держави. Приміром, якщо третя група інвалідності – близько 570 тис. гривень, друга група – 680 тис. гривень. При першій групі – майже мільйон гривень.

Чи зберігаються виплати полоненим та зниклим безвісти?

Якщо наш захисник потрапив у полон, за ним зберігаються виплати за посадовим окладом, званням тощо — до дня звільнення з полону включно. Отримують виплати члени його родини.

Те ж саме стосується й безвісно відсутніх. Сім’ї щомісячно отримують грошове забезпечення, передбачене рішенням уряду. За весь час, протягом якого зниклий безвісти зберігає цей статус.

Якщо військовослужбовець загинув 

Створено спеціальні групи, які транспортують тіла загиблих. Але існує величезна проблема забрати тіло з місця, де тривають активні бойові дії. Навіть при наявності достовірної інформації про загибель, тіла можуть тривалий час залишатись на місці та піддаватись трупним змінам. Адже пошуковики не працюють у  районах, де є пряма небезпека їх життю і здоров'ю. За першої можливості, при звільненні територій, українські військові одразу виїжджають до місць розташування тіл загиблих та забирають  їх, передаючи в подальшому на ідентифікацію. У всіх тіл військових відбирають ДНК-зразок для проведення експертизи, яка проводиться за рахунок держави.

Військкомат повідомляє рідним про смерть військовослужбовця, надає психологічну підтримку родичам і допомагає в організації поховання.

Загибель військових є болісним питанням для усіх нас і передусім, для сімей загиблих. Жодні виплати не можуть заглушити біль втрати близької людини. Але, безумовно, така допомога від держави є і  вона вкрай необхідна.

Для отримання грошової допомоги члени родини загиблого військовослужбовця повинні звернутися до військового комісаріату та надати наступні документи: 

• копію паспорта;

•  копію реєстраційного номера картки платника податків;

•  банківські реквізити, на які будуть перераховані кошти;

• свідоцтво про смерть, документи, що підтверджують родинні зв’язки заявника та загиблого (свідоцтво про шлюб, якщо звертається дружина; свідоцтво про народження загиблого, якщо претендують на виплату його батьки; виплати, що належать дітям, проводяться з наданням свідоцтва про народження дитини). 

              Окрім цього треба надати витяг з наказу про виключення загиблого зі списків особливого складу військової частини, витяг з особової справи про склад сім'ї та постанову військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку смерті чи захворювання.

Право на отримання грошової допомоги, у разі загибелі військовослужбовця, мають члени його сім’ї та утриманці. 

Членами сім'ї військовослужбовця є:

• дружина (чоловік);

• діти;

• батьки.

Якщо з першими – все зрозуміло, то ось факт, що людина була на утриманні у загиблого, треба довести у судовому порядку. 

Основні критерії для визначення осіб, як членів сім’ї за рішенням суду про встановлення відповідного факту, є доведення:

• проживання разом;

• ведення спільного побуту;

• наявності спільного бюджету і, відповідно, витрат.

Члени сімей, у яких на фронті загинув військовослужбовець, мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень, згідно Постанови КМУ від  28.02.2022 року №168, а також на отримання грошової допомоги на поховання та спорудження пам'ятника. Така виплата передбачена у розмірі п'яти прожиткових мінімумів станом на дату загибелі військового (зараз – 13 000 гривень).