"Українська біржа" планує судитися у разі позбавлення ліцензії НКЦПФР

Про це заявив голова правління УБ Артемій Єршов в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Як повідомлялося, НКЦПФР раніше попередила учасників ринку про наявність ризику втрати двома з трьох українських фондових бірж - ПФТС (Київ) і УБ - ліцензій через порушення ліцензійних умов і запропонувала розглянути можливі варіанти вирішення, зокрема створення нової біржі, а також добровільного складання біржових ліцензій.

НКЦПФР розглядає можливість введення на біржу тимчасової адміністрації

"Ми відстоюватимемо законні права та інтереси наших акціонерів та учасників усіма доступними нам законними способами", - зауважив Єршов.

На його думку, позбавлення ліцензії бірж суперечить інтересам учасників ринку і держави, проте він сумнівається, що для комісії відстоювання таких інтересів є пріоритетом.

"Наприклад, минулого тижня в мене з кількох непов'язаних між собою джерел з'явилася інформація, що НКЦПФР розглядає можливість введення на біржу тимчасової адміністрації, щоб її руками ініціювати здавання ліцензії", - повідомив Єршов, визнавши, що такий розвиток ситуації справді збільшить ризик втрати УБ ліцензії.

Голова правління зазначив, що може документально спростувати претензії регулятора про нібито відсутність комунікації між менеджментом біржі, її наглядовою радою та акціонерами.

За його словами, зокрема, з наглядовою радою і з акціонерами обговорювали пропозицію про здачу ліцензії.

"Наглядова рада на своєму засіданні 26 квітня не знайшла підстав для того, щоб за своєю ініціативою винести на розгляд зборів акціонерів питання про добровільну здачу ліцензії біржею. Акціонери теж поки що не ініціювали розгляду цього питання на зборах", - підкреслив Єршов.

Наявність підсанкційних кінцевих бенефіціарних власників 

Єршов також не погодився з думкою голови НКЦПФР Руслана Магомедова, що в УБ наразі відсутня можливість усунути або знизити ризик для її ліцензії через наявність в акціонерній структурі і підсанкційних кінцевих бенефіціарних власників  і громадянина Росії.

"З одного боку, з моменту запровадження санкцій, що передбачають блокування активів, в УБ немає можливості юридичним шляхом змінити структуру власності через викуп частки акціонерів. З іншого боку, є практика, коли в межах аналогічних санкцій держава подавала до суду і вилучала пакети акцій підсанкційних акціонерів (наприклад щодо пакета акцій "Розрахункового центру", які належали "Московській біржі")", - наголосив Єршов.

За його словами, НКЦПФР варто було б виступити з ініціативою вилучення пакетів підсанкційних акціонерів у дохід держави, однак цього не сталося за 1,5 року з моменту запровадження санкцій щодо казахстанського бізнесмена Тимура Турлова, засновника і мажоритарія американської Freedom Holding Corp., якій належить 24,2561% акцій УБ.

"З огляду на чинну законодавчу та нормативну бази, я не вважаю, що в НКЦПФР є достатньо правових підстав, щоб через це застосовувати до УБ заходи впливу у вигляді зупинення/відкликання ліцензії", - наголосив Єршов, додавши, що законопроєкт №11037, на який як на загрозу ліцензії УБ також посилався голова комісії Магомедов, 26 квітня було відкликано.

Добровільний вихід з ринку

Додатково коментуючи пропозицію НКЦПФР про можливість добровільного відходу ПФТС і УБ з ринку, голова правління останньої порівняв це з "диверсією", тому що за фактом це означатиме монополію біржі "Перспектива".

"Це точно не підвищує довіру серед інвесторів (нинішніх і майбутніх) і не відповідає практикам і принципам ЄС, зафіксованим у документах між Україною та ЄС", - вважає Єршов.

На його думку, створення нової біржі також не має сенсу, оскільки призведе лише до додаткових витрат, не створюючи доданої вартості для акціонерів, але створюючи великі ризики для учасників.

"У моєму розумінні, для всіх учасників ринку на сьогодні основним пріоритетом є підтримання безперервності отримання тих сервісів, які надають УБ і ПФТС", - заявив голова правління УБ.

Він додав, що запропонована НКЦПФР модель створення нової біржі у вигляді ТОВ з одним-двома співвласниками є збитковою, оскільки порушує закладені під час створення УБ та дотримані нею досі принципи широкого представництва серед акціонерів профучасників ринку і відсутності контролюючих акціонерів з їх числа.

"Наразі модель, запропонована НКЦПФР, у тому вигляді, як це було зроблено, має вигляд спроби під приводом очищення складу акціонерів УБ від санкційних осіб, по суті, позбавити (м'яко кажучи) наявних сумлінних акціонерів їхніх інвестицій і потенційно державу в частині і майбутніх доходів від пакетів акцій підсанкційних осіб, і вартості наявних пакетів акцій на користь акціонерів нової біржі", - підсумував Єршов.

Про Українську біржу

"Українська біржа" була заснована 15 травня 2008 року провідними учасниками українського ринку цінних паперів спільно з російською фондовою біржею РТС, яка пізніше об'єдналася з "Московською біржею".

УБ першою запустила ринок заявок, інтернет-трейдинг, ринок РЕПО, розрахунки через центрального контрагента і строковий ринок. Однак у середині липня 2018 року біржа призупинила торгівлю всіма цінними паперами в режимі безадресних заявок через заборону використовувати у своїй діяльності програмне забезпечення "Московської біржі".

У березні 2019 року УБ заявила про відновлення торгів на ринку заявок на новій платформі.

На початку лютого 2024 року збори акціонерів УБ вирішили збільшити її статутний капітал на 20% - до 60 млн грн. На момент зборів її найбільшими акціонерами були Freedom Holding Corp. (США) - 24,2651%, ексміністр фінансів України та член біржової ради Юрій Колобов - 8,9989%, кіпрська Dragon Capital Investments Limited - 7,4031%, голова правління біржі Артемій Єршов - 6,9032% і директор із розвитку біржі Олексій Сухоруков - 5,9193%.

У 2023 році на біржі було укладено 159,8 тис. угод на 20,98 млрд грн, тоді як роком раніше - 204,0 тис. на 16,01 млрд грн.

Джерело фото: ua.depositphotos.com