Чому інвестиційні фонди стають "розумними нянями" для українських стартапів. Розповідає Вікторія Тігіпко, TA Ventures

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Про стан українських стартапів та інвестиційні настрої в світі

Ви багато спілкуєтеся зі командами українських стартапів, презентуєте Україну на інвестиційних майданчиках світу. Як змінилась наша стартап екосистема за півтора роки повномасштабної війни?

- Після 24 лютого українські стартапи знаходяться в складній ситуації. Згідно з опитуваннями, десь 10-12% закрилися, 5% хочуть скорочувати діяльність. Але більшість компаній планує працювати й надалі. 

Також необхідно відмітити, що біля 70% стартапів працює не тільки на українському ринку. При цьому 30% орієнтуються в основному на міжнародні ринки.

Варто зазначити, що бізнес правильно діє, намагаючись працювати за кордоном. Таким чином, стартапи мають більше можливостей отримати фінансування.  

Загалом українські стартапи фактично виживають, бо працюють на невеликих оборотах. Таких сьогодні майже 90%. Всі вони потребують постійну фінансову підтримку.

Зараз глобальна айті-галузь перебуває в рецесії, тому фінансування нових проєктів зменшується. Відтак зростає конкуренція за увагу інвесторів з боку стартапів, зокрема, й українських. Як тепер інвестори змінюють горизонт планування?

- В цілому, глобальна рецесія та війна в Україні призвели до спаду активності на ринках капіталу. В результаті інвестиції скоротилися десь на 30% плюс. Це серйозні цифри.

Зараз інвестори дуже ретельно обирають компанії, щоб вкласти гроші. Сьогодні вони ставлять для стартапів горизонт планування – у 3-5 років. За цей час компанія має стати самоокупною.

Які ж саме стартапи обирають міжнародні інвестори? 

- Щоб стартап зацікавив інвестора, компанія повинна включати в себе такі характеристики: проєкт повинен мати круту ідею, що буде у світі затребувана, незважаючи на війну, кризу та інші проблеми. Така ідея має економити час та гроші клієнтів. За цю ідею готові платити бізнес або звичайні люди. 

Саме такий продукт чи послугу хочуть бачити інвестори в стартапах, оскільки ці тренди активно спостерігаються по всьому світу: у Європі, США, Азії. 

Про секрети успішного пошуку стартапами інвестицій за кордоном

Попри рецесію українські стартапи вже ж залучають великі інвестиції. Як діяти невеликим компаніям, щоб отримати необхідне фінансування?

- Давайте говорити прямо: найбільше грошей підіймають компанії з українським корінням, але це вже серйозний міжнародний бізнес. Наприклад, це Near Protocol, Preply, AirSlate, Fintech Farm та ін. Тобто, якщо компанії мають перспективи для розвитку бізнесу, вони завжди зможуть отримати фінансування. 

Але важливо дивитися на ситуацію реалістично. Через глобальну рецесію та війну в Україні грошей стало менше. Тому український бізнес має змінити свій підхід в пошуку інвестицій. Варто зменшити апетити. 

Загалом, українські стартапи можуть діяти за такою схемою. 

Спочатку підприємець має проаналізувати, які гроші необхідні для розвитку проєкту на наступний рік. Це дасть розуміння, який мінімум потрібен для ведення бізнесу з горизонтом планування на квартал або півроку. 

Далі підприємець з цими розрахунками повинен йти до інвесторів та спілкуватися щодо можливостей фінансування. Тоді в стартапу буде більше шансів залучити кошти, оскільки інвестори зможуть побачити реальну ситуацію по проєкту і ці розрахунки точно не будуть роздутими.

Завдяки такому підходу, стартапи зможуть протриматися «на плаву» наступний рік – це мінімальний план. Коли інвестори будуть готові продовжити фінансування, можна думати про перспективи залучення додаткових грошей необхідних для розвитку.  

Які суми стартапи можуть залучити для реалізації проєкту в кризу? Де шукати гроші?

- Останнім часом міжнародні інвестори все більше звертають увагу на технокомпанії, що працюють у Східній та Південній Європі. В цьому регіоні стартапи можуть зробити класний продукт за реальні гроші. Тобто, для реалізації проєкту може бути достатньо $100-150 тис. Така експертиза є й в українського бізнесу. Тож за кордоном є сенс звертатися з відповідними запитами до великих міжнародних фондів.

Також наші стартапи можуть «стукати» до українських інвестиційних фондів. Або варто поцікавитись умовами фінансування у відомих компаніях, які теж інвестують у цікаві проєкти. Зокрема, це Jooble, Genesis та ін. 

Крім того, в Україні працюють інвестори з інших країн, наприклад, Данії. Вони готові вкладатися в місцевий техбізнес, незважаючи на ризики війни. 

Тобто, інвестори постійно підтримують інтерес до українських стартапів на досить стабільному рівні. Впевнена, що таких family offices буде все більше, особливо після перемоги. 

Про інвестиції держави в українські стартапи під час війни

В умовах війни влада допомагає технологічним компаніям з фінансуванням, зокрема, через Український фонд стартапів. На вашу думку, чи достатньо влада приділяє уваги підтримці нашої стартап екосистеми?

- Сьогодні стартапи активно подають заявки до Українського фонду стартапів (USF) та до інших фондів. Це крутий тренд. Коли команди тільки розпочинають працювати, вкрай важливо звертатися за допомогою до USF та залучати гранти для розвитку. 

Гарні шанси для отримання фінансування мають компанії, що сфокусовані на напрямках defense tech та dual-use technology. Це зрозуміло, оскільки нашій країні потрібні smart продукти та послуги військового призначення. Саме тому велику увагу USF приділяє розвитку програми Brave1.

Хочу зазначити, що стартапи можуть отримати в USF не тільки фінансування, а стати учасниками навчальних програм. Це може бути корисно засновникам стартапів, які хочуть ефективно розвивати свій інноваційний продукт та просувати його на різних ринках світу.

В цілому, вважаю, що зараз держава ефективно допомагає стартапам в рамках USF. У фонді працює команда з більше ніж 200 експертів. За чотири роки роботи USF профінансував 352 компанії, провів майже 400 івентів та відправив десь 120 команд на 25 ключових технологічних подій світу. 

Тож ці тренди треба посилювати, щоб українська стартап екосистема могла розвиватися навіть в умовах війни.

Під час війни в Україні була створена мапа стартапів. В її розробці активну участь приймала ваша команда. Розкажіть, які галузі в мапі стартапів ви вважаєте найбільш перспективними для залучення інвестицій?

- Зараз Україна може залучати гроші від різноманітних інвесторів, незважаючи на повномасштабну війну. Для цього була створена мапа стартапів. Цю ініціативу TA Ventures реалізував разом з USF, Мінцифри, Мінекономіки.  

Хочу сказати, що українські стартапи мають великі перспективи для розвитку у багатьох напрямках. Але хочу зосередити увагу на найбільш актуальних галузях.

Military tech. Наша країна стала майданчиком для реалізації інноваційних проєктів, які можуть бути цікаві всьому світові. Тож треба розробляти відповідні технології та запускати їх в комерційне виробництво. Це може бути виробництво дронів, створення продуктів для кібербезпеки та ін.  

Biotech. В Україні працює багато досвідчених хіміків. Тому потрібно також забезпечити бронювання топових спеціалістів з наукової екосистеми. Це потрібно для розвитку галузі та створення виробничих майданчиків. Зокрема, необхідно сфокусуватися на таких галузях як farm tech, agro tech, food tech та ін.  

При цьому варто зробити акцент на вирішенні питання нестачі продуктів харчування. Справа в тому, що населення планети зростає: скоро буде проживати 10 млрд людей. Тож актуальним стає виробництво нових протеїнів м’яса, риби, молока або відповідних рецептур в лабораторних умовах. Також необхідно розвивати вертикальні ферми. Все це допоможе прогодувати людей не тільки в Україні, а й в світі. 

Енергетика. Важливо зосередитися на розвитку атомної енергетики в Україні. Зокрема, потрібно сфокусуватися на будівництві міні атомних реакторів. Такі технології допоможуть вирішити енергетичну проблему в нашій країні.

Будівництво. В країні необхідно впроваджувати новітні технології для відновлення житлового фонду та інфраструктури. В даному випадку корисно буде використовувати досягнення іноземних компаній. Гарний приклад: PropTech Gropyus. Ця компанія може побудувати будівлю на 10-15 поверхів десь за місяць. Вони використовують метод конструктора. Такий підхід дозволить швидко звести якісні будівлі, які відповідають сучасним вимогам: екологічність, сейсмостійкість та ін.

Також під час відновлення житла в країні необхідно ставити фокус на використанні вітчизняних матеріалів. Це допоможе підтримати суміжні з будівництвом галузі. 

Edtech. Через ковід та війну в Україні значно погіршилася якість освіти на всіх рівнях – від дитячого садочка до університету. Вирішити цю проблему допоможе діджиталізація навчального процесу. Для цього необхідно створити сучасні програми для навчання, які будуть відповідати міжнародним стандартам. 

Як цей процес має виглядати на практиці? Вважаю, шо класи в школах мають стати інтерактивними. Весь контент може бути записаний у вигляді відео-уроків. З дітьми мають займатися асистенти. Вони ж будуть перевіряти домашню та класну роботу учнів. 

Про можливості залучення іноземних інвестицій в Україну

Мапа стартапів стане корисною, якщо міжнародні інвестори будуть готові вкладати кошти в наші проєкти. Але багато хто боїться заходити в Україну через ризики війни. Які реформи потрібно реалізувати, щоб зацікавити інвесторів? 

- Щоб іноземці стали більше фінансувати українські стартапи, необхідно зробити декілька важливих реформ.

По-перше, треба адаптувати українське законодавство, згідно з міжнародними нормами. Тобто, важливо забезпечити захист інвестицій, зробити всі процеси прозорими, позбутися корупції. Тоді інвестори зрозуміють: їх інтереси захищені, їх чують, їм готові допомогти у вирішенні проблем, тож інвестувати в стартапи в Україні можна впевнено навіть в умовах повномасштабної війни. 

По-друге, важливо діджиталізувати всі державні процеси в країні. Наприклад, необхідно запускати онлайн-систему, яка унеможливлює спілкування в міністерських кабінетах, домовленості через зв’язки, хабарі. Тобто, державний сервіс має працювати так: 

• людина записалася онлайн для отримання будь-якої послуги; 
• підготувала необхідні документи; 
  
• коли прийшов час, забрала, наприклад, ліцензію у офісі держпослуг або отримала довідку в особистому кабінеті. 
  

На цьому все. Такий підхід допоможе навести лад в системі спілкування громадян та чиновників. Тоді вже не буде місця хабарям чи особистим домовленостям.

Вважаю, що як-тільки Україна зможе створити такі правила гри для бізнесу, міжнародні інвестори будуть активно повертатися в країну, а стартап екосистема отримає сильних поштовх для відновлення та розвитку. 

Які ще проблеми необхідно вирішити, щоб українські стартапи могли отримати більше можливостей для інвестування?

- В цілому, для залучення інвестицій потрібно створити відповідні умови. Справа в тому, що іноземні інвестори бояться працювати в Україні, оскільки не вирішені певні проблеми. Зокрема, мова йде про таке питання, як бронювання ключових айті-фахівців в стартапах.

Допомогти в вирішенні цієї проблеми може бронювання досвідчених фахівців-чоловіків хоча б на рівні 15-25% від штату айті-компаній. Якщо запустити такий механізм, тоді міжнародні інвестори отримують гарантії того, що ключові гравці в команді будуть розвивати проєкт, незважаючи на форс-мажори. 

На жаль, поки що питання бронювання не вирішено належним чином. Наразі йдуть розмови про необхідність бронювання фахівців в компаніях, що працюють в напрямках defense tech (оборонна техніка), dual-use technology (технологія подвійного використання). 

Це правильно, оскільки Україна має великі перспективи для розвитку цього сегменту економіки. Але необхідно думати й про інші напрямки технобізнесу, які під час війни створюють робочі місця, платять податки та розвивають важливі проєкти. 

Які результати зможе продемонструвати українська стартап екосистема, якщо міжнародні інвестори активізують фінансування проєктів?

- Наш досвід показує, що зважені інвестиції в українські стартапи дозволяють досягти крутих результатів. Наприклад, за три роки технокомпанії можуть в 10 разів: 

• "підняти" більше грошей; 
• найняти більше людей; 
  
• збільшити свої бізнеси. 
  

Тому маленькі стартапи можуть стати великою підтримкою для української економіки. Тож варто йти цим шляхом далі та розвивати напрямки, що важливі для нашої країни: construction tech, military tech, bio tech, science tech, food tech, agro tech, edtech та ін.

Про правила пошуку стартапів з метою інвестування в кризу

Розкажіть, як під час війни команда TA Ventures змінила інвестиційну політику? В яких галузях шукаєте стартапи? В яких регіонах проводите інвестиції?

- Наш фонд інвестує в стартапи в різних країнах світу. Зараз команду цікавлять проєкти в США, Європі, Латинській Америці, Південно-Східній Азії. Наприклад, ми уважно вивчаємо стартапи у В’єтнамі, Іспанії, Італії та ін. Безумовно, інвестуємо в українські компанії. 

Якщо говорити про технологічні галузі, сьогодні TA Ventures сфокусована на проєктах з використанням можливостей штучного інтелекту (ШІ). Тобто, нам цікаві багато галузей: digital health, bio tech, cyber security, infrastructure optimization software, robotics software тощо. 

На жаль, в Україні працює небагато стартапів в цьому напрямку, але ми завжди інвестуємо та готові інвестувати в наші компанії, які мають глобальні перспективи. Тому тримаємо руку на пульсі. 

Варто зазначити, що TA Ventures інвестує в компанії переважно на ранніх стадіях. Умовно, команда фінансує більше ніж у 80% таких проєктів в рамках планування. Загалом щороку ми проводимо біля 50 інвестицій. 

Як ваша команда шукає стартапи та відбудовує діалог з командами, щоб залучені інвестиції працювали ефективно? 

- В TA Ventures працюють тільки українці. Команда фактично живе у літаках. Ми постійно переміщаємося між Америкою, Європою та Азією. Такий підхід правильний, оскільки потрібно особисто спілкуватися с представниками стартапів. Можна сказати, що справжнього венчурного інвестора годують ноги. 

Взагалі наша команда багато спілкується з засновниками стартапів. За необхідності TA Ventures підтримує зв’язок в режимі 24х7. Це дуже важливо, коли компанія знаходиться на ранній стадії розвитку. Справа в тому, що на старті в команд можуть з’являтися багато питань. Тоді задача кваліфікованого інвестора – надати відповідну консультацію. 

Вважаю, що це важливий та корисний елемент свого роду smart babysitting (розумна няня). Або якщо говорити термінологією фондів і стартапів – це елемент venture fund on demand (венчурний фонд на вимогу).

Але якщо в стартапів немає питань, наша команда, як кажуть, не лізе в душу. За необхідності працюємо в режимі дзвінків – раз на місяць або квартал. Тоді обговорюємо поточні питання, вирішуємо проблеми та уточнюємо плани. 

В умовах кризи які інвестиції в стартапи ви готові реалізовувати, використовуючи власний капітал? 

- Знаєте, безпосередньо я вкладаю велику частину свого капіталу в фонд. Раніше це було 60% та навіть 100%, зараз – мінімум 25%. Така інвестиційна політика в TA Ventures, бо в нас працює команда професіоналів. Цей підхід дозволяє стартапам зрозуміти, що венчурним інвесторам можна довіряти. Також стратегія TA Ventures доводить експертизу фонду: якщо ми готові вкладати власні кошти в ті або інші компанії, значить, впевнені в тих стартапах, які обрали.