"Ми очікуємо на пожвавлення глобального ринку IT напевно більше, ніж будь-хто у світі" - Марія Шевчук, Асоціація IT Ukraine

• Про виклики та перспективи айті-галузі
• Про настрої, кар'єру та освіту в айті-спільноті
• Про бронювання, інвестиції та технології в айті

Про виклики та перспективи айті-галузі

Пані Марія, 2023 рік фінішував. На вашу думку, з якими результатами українська айті-спільнота закриває цей рік. Можете назвати топ-3 досягнення та топ-3 невдачі?

- Так, в IT-індустрії відбуваються певні позитивні тренди, про які варто говорити. 

Перше. Попри повномасштабне вторгнення українська айті-галузь не залишилась осторонь процесів, що відбуваються в глобальній економіці. Візьмемо, наприклад, штучний інтелект (ШІ). Зараз у всьому світі активно розробляється регулювання даної технології. Україна також працює над створенням відповідної законодавчої бази. 

Більш того, наша країна вже надала певні пропозиції, які можуть допомогти в удосконаленні європейського AI Act. Асоціація IT Ukraine виступає надійним партнером Мінцифри з розвитку ШІ в Україні, ми також працюємо з теми ШІ в загальноєвропейському об’єднанні Digital Europe.    

Друге. Не дивлячись на складнощі війни, українські IT-компанії залишаються працювати в Україні. За нашими даними, у 2023 році в Україні продовжують працювати 362 тис. ІТ-фахівців та близька 2400 ІТ-компаній. 

Бізнеси відкривають нові офіси за кордоном, але основні ресурси залишаються тут. За результатами дослідження "Релокація. Новий ІТ-ландшафт України", яке проводила Асоціація IT Ukraine серед ІТ-компаній, переважає релокація в межах України. За кордон компанії релокувалися частково, але треба розуміти: більшість з них почали масштабування та міжнародну експансію ще до війни. А ще глобальні компанії постійно акцентують на світовій арені, що вони родом з України. 

Окрім цього, айті-галузь постійно допомагає Силам оборони України, починаючи від донатів та закінчуючи кібервійськами, в яких близька 200 тис. фахівців. Все це значний внесок для досягнення перемоги. В ITU порахували, що щодня всі українські ІТ-фахівці донатять близька 100 млн грн. За 22 місяці війни айтівці вже задонатили майже 65 млрд грн. При тому, що сплачені податки від ІТ-індустрії до зведеного бюджету України щороку зростають. За 2022 рік ІТ-індустрія сплатила 34 млрд податків, за 2023 рік очікуємо, що цифра буде не меншою. 

Третє. За кордоном інтерес до українського IT залишається на високому рівні. Можу відмітити, що співпрацювати з нашими айті-компаніями хочуть партнери зі скандинавських країн, США, Великої Британії, Німеччини тощо. Приглядаються до нас також й на сході, - в Японії та арабських країнах. Ці країни готові надавати українським айтівцям нові замовлення, але над цим треба працювати.

Також в індустрії існують виклики, на які IT-галузь має правильно реагувати та намагатися мінімізувати такі ризики.

По-перше, повномасштабна війна продовжується і ці події впливають на нашу айті-індустрію. Тому інвестицій стає менше, проєкти складніше запускати, відтік кадрів стає активніше. 

Щодо інвестицій. Звісно, з повномасштабним вторгненням, їх залучати стало значно складніше, але, інвестування продовжується: від українських фондів, компаній та приватних інвесторів, так і іноземних. 

ІТ-індустрія оперативно змогла адаптуватися до воєнних умов та продовжує забезпечувати експортну виручку, зокрема, у 2022 році це $7.4 млрд. Крім того, ІТ- це кроссекторальна індустрія, тож ІТ-складова присутня сьогодні скрізь: в агро, освіті, банкінгу чи продажах. Гарний приклад, з останнього - EdTech компанія GoIT залучила $15 млрд інвестицій від Horizon Capital. 

По-друге, наша індустрія має вирішити критично важливе питання тимчасових відряджень представників айті-компаній за кордон. Це важливо, оскільки IT – це експортно орієнтована галузь. Тому наші фахівці мають постійно комунікувати з іноземними партнерами для підписання нових контрактів,  обговорення та коригування проєктів, вирішення складних моментів. Наразі це питання стоїть дуже гостро. ІТ-індустрія стурбована й новим законопроєктом про мобілізацію №10378 та №10379. Ми в ITU його активно вивчаємо та готуємо власну позицію. 

По-третє, питання бронювання айті-фахівців. Наша індустрія заброньована лише на 1%. Цього недостатньо. Проблема в тому, що бронювання впливає на залучення контрактів і співпрацю з клієнтами. А замовники хочуть бути впевнені, що в рамках довгострокових проєктів залучена команда зможе працювати та виконає свої задачі своєчасно. 

Ось ці виклики, з якими наша IT-cпільнота активно працює останні два роки повномасштабної війни. 

Після 24 лютого українські айті-компанії активно боролися за клієнтів, оскільки іноземці боялися, що команди не зможуть закінчити проєкти, зокрема, через ракетні обстріли чи блекаути. Чи вирішені ці проблеми? Чи готові іноземці й надалі довіряти нашій айті-спільноті нові проєкти?

- Коли хтось думає, що бізнес може легко залучати клієнтів та підписувати нові контракти, він помиляється. Це ілюзія. Українське IT – це глобальна індустрія, тож на цей сегмент економіки прямо впливають світова рецесія, ковід та інші загальні проблеми. 

Також великим викликом стала повномасштабна війна. За два роки компанії мали навчитись не тільки працювати під час ракетних обстрілів, блекаутів. Окрема складна задача – це переконати іноземних замовників, що команда працює над реалізацією проєкту та закінчить усю роботу в обумовлені терміни, незважаючи на форс-мажори. IT-бізнес зміг вирішити цю проблему, тож іноземні партнери продовжують працювати з українськими розробниками. 

Водночас з цим, зараз клієнта залучити стає складніше, оскільки конкуренція у світі зростає. Потрібно постійно комунікувати з партнерами з різних країн, розповідати їм про наші новини, реформи тощо. Асоціація IT Ukraine та інші учасники ринку ведуть цю работу, тож є гарні результати.

Але й цього замало. Якщо айті-бізнес хоче стабільно розвиватися, він має бути гнучким та швидко реагувати на зміни. Наприклад, глобальна рецесія привела до того, що гроші почати перетікати зі звичних ринків в нові ніші. IT-компанії мають відслідковувати ці процеси та аналізувати, де можна отримати нові контракти. Така гнучкість дозволяє поглиблювати експертизу та підвищувати конкурентоспроможність не тільки в Україні, а й на глобальному ринку.     

Українські компанії вирішували питання виживання бізнесу, зокрема, шляхом відкриття офісів за кордоном, релокації туди українських фахівців. На вашу думку, чи планують всі ці фахівці повертатися додому після перемоги або осядуть в ЄС? 

- Людський капітал – це основа нашого бізнесу. Тому айті-компанії ретельно слідкують за міграційними настроями фахівців. Зрозуміло, що чим довше буде тривати повномасштабна війна, тим важче буде повертати людей з-за кордону. 

За опитуваннями DOU, після 24 лютого в інших країнах опинилося 25% представників української айті-спільноти. Більшість з них – жінки. Загалом ці спеціалісти планують повернутися додому. Але для них важливе питання, зокрема, безпечного простору, бо у багатьох жінок є діти. 

На мою особисту думку, якщо після перемоги наша країна створить відповідні умови роботи та гарантує безпеку, люди будуть повертатися. 

Про настрої, кар'єру та освіту в айті-спільноті

Поговоримо про ринок айті-кадрів. Відомо, що зараз процеси працевлаштування йдуть складно: вакансій мало, претендентів багато, вимог більше та ін. Чи варто в 2024 році очікувати на пожвавлення на ринку праці?

- Зараз дійсно виникла ситуація, коли молодим спеціалістам важко знайти роботу. Але якщо фахівець має гарний досвід чи якусь специфічну експертизу, він завжди має великі шанси для працевлаштування. 

Я не вважаю, що сьогодні на ринку айті-кадрів є якісь серйозні проблеми. Справа в тому, що до 24 лютого світове та українське IT зростало, тож наші компанії активно наймали людей. Тому в індустрію було легко зайти людям без досвіду. А сьогодні попит на фахівців зрівнявся з іншими галузями економіки.  

У 2023 році кількість вакансій в ІТ знизилася майже вдвічі, середня кількість кандидатів на одну вакансію зросла приблизно вшестеро – до дванадцяти у порівнянні з довоєнним часом. Ринок змінився з "ринку шукача" на “ринок роботодавця”. Це пов'язано як з війною, так і з глобальною світовою рецесією. Складніше всього у 2023 році було молодим спеціалістам, - як приклад, останні великі звільнення в Amazon, Meta та інших компаніях стосувалися переважно саме молодих працівників, які приєднувалися протягом останніх двох років. Ми також бачимо, що попит на нетехнічні спеціальності в ІТ зростає, тоді як ринок переповнений технічними кадрами. Так, попит на фахівців у сфері маркетингу в ІТ збільшився на 28%, продажах – на 37%. 

Я впевнена, що після перемоги наша індустрія знову почне розвиватися швидкими темпами, як це спостерігалося декілька років тому. Основа розвитку ІТ-галузі - саме фахівці і вони будуть потрібні завжди. Тому зростання найму в IT – питання часу. Але роботи точно вистачить для всіх, хто хоче працювати в цьому напрямку. 

Щодо прогнозів на 2024 рік. Ситуація дуже складна в світовому та українському IT. Багато факторів впливають на пожвавлення та уповільнення ринку. Тому можемо тільки сподіватися на покращення ситуації в нашій айті-спільноті.

Останні два роки в Україні багато розмов ведеться про те, що українці мають можливості побудувати кар’єру в айті. Навіть курси перекваліфікації були запущені під парасолькою Мінцифри. Але на ринку кадрів висока конкуренція, тож чи варто українцям середнього віку наразі витрачати час на перенавчання та пошук роботи в айті? 

- Відповідь на це питання має три важливі складові, тож давайте розберемо їх окремо. 

Перше. Якщо людина має натхнення працювати в айті-галузі та хоче розвиватися в цьому напрямку, обов’язково варто продовжувати вчитися та шукати можливості знайти роботу в IT-компанії. Але при цьому треба розуміти, що в наша індустрія переживає непрості часи, тож період пошуку роботи може бути сповільнений. Ті, хто шукають роботу, хоч і трохи довше, але все ж знаходять її. На кінець 2023 року цей процес займає приблизно два місяці чи більше.

Друге. В будь-якому випадку айті-індустрія – це індустрія майбутнього. Вона легко інтегрується в різні сегменти економіки, оскільки всі процеси активно діджиталізуються. Тож якщо людина хоче збільшувати власну конкурентоспроможність, треба вже зараз бачити тренди, адаптуватися до змін та розуміти, як ці події можна використати в подальшій побудові кар’єри. Саме такі навички дуже цінують в IT.

Третє. Якщо світчери хочуть увійти в айті, вони мають розуміти, що будуть конкурувати з молодим поколінням, яке вчиться інформатиці та програмуванню ще зі школи. Це серйозний виклик, який може налякати багато кого. Але якщо людина має гарний досвід та не боїться труднощів, вона точно зуміє зробити перехід зі своєї галузі до IT комфортним, вигідним та перспективним.  

Як ви оцінюєте якість освіти в Україні в напрямку айті, якщо порівнювати її рівень з закордонними вишами? Чи достатньо в нашій країні технічних лабораторій при вишах? Давно говорять про проблеми з виїздом українських студентів за кордон з метою навчання. Які проблеми зараз потрібно вирішувати в напрямку айті-освіти? 

- Для айті-галузі питання якості освіти в Україні є одним з пріоритетних. Загалом вважаю, що наші виші надають високий рівень навчання для студентів. Також існують різні державні програми, курси від Мінцифри, проєкти від міжнародних партнерів. А ще існує великий вибір корпоративних університетів від IT-компаній. 

Що важливо, часто в навчальних проєктах в Україні цікаві курси читають закордонні викладачі з топових вишів світу. Зокрема, з Берклі, Стенфорду та ін. Більш того, українці мають можливість паралельно навчатися на програмах іноземних вишів, тому що багато курсів зараз відкрито на безкоштовній основі. 

Тож якщо студенти хочуть зробити гарну кар’єру в айті, вони завжди зможуть знайти навчання під свої потреби – як в офлайн, так і онлайн режимі. Саме такі молоді таланти – амбітні, цілеспрямовані, з класними знаннями, - завжди шукають IT-компанії. І таким студентам пропонують стажування або працевлаштування навіть під час навчання у виші. Тож варто слідкувати за технологічними трендами, постійно вчитися та бути наполегливим, тоді гарний шанс у вигляді першої цікавої роботи в айті обов’язково з’явиться.  

Про бронювання, інвестиції та технології в айті

Бронювання айті-фахівців – складне питання, яке турбує багато наших компаній. На якому етапі зараз знаходиться вирішення цієї проблеми? 

- Чинна процедура бронювання має низку ключових обмежень, тому в айті-галузь має, напевно, найнижчий результат заброньованих. Це впливає на виконання контрактів, оскільки замовники хочуть бути впевнені в тому, що усі проєкти будуть завершені. Тож питання бронювання є критично важливим для IT-компаній. 

Учасники ринку, ITU, Мінцифри шукають шляхи для вирішення цієї проблеми. Тут є багато тем для обговорення– від визнання критичності до відсотків по бронюванню. Тож ми працюємо в робочих групах, обговорюємо усі проблеми, пропонуємо різні варіанти. 

Треба розуміти, що система бронювання – дійсно складна тема. Тут багато питань, на які немає простих відповідей. Є потреба в людях на фронті, є потреба в людях для роботи на економічному фронті. Держава шукає баланс, але знайти його дуже важко. Сподіваюсь, що найближчим часом ми знайдемо оптимальну формулу для бронювання. 

Цікава ваша думка з приводу глобальних процесів. Весь 2023 рік світова айті-галузь знаходилась в рецесії. Google, Amazon, Meta активно звільняли співробітників. Якою буде картинка у 2024 році?

- Ми очікуємо пожвавлення глобального ринку IT напевно більше, ніж хтось у світі. Сподіваємося, що цей тренд розпочнеться навесні-2024. Тоді це надасть можливість українській айті-галузі поступово повернутися до темпів зростання у 25-30% річних, що були до 2022-го. В таких умовах українські IT-компанії зможуть більш проактивно залучати іноземних клієнтів для підписання нових контрактів. 

Чи зараз цікаві для іноземців інвестиції в українські стартапи? Чи вдається наразі українським стартапам отримати увагу інвесторів, яким чином?

- В Україні активно розвивається стартап-екосистема. Для цього є всі можливості: Український Фонд Стартапів, інвестори, ком’юніті, поїздки на світові заходи. Але варто розуміти, що розвиток цієї індустрії – це комплексна робота. 

Зараз в Україні налічується біля 1500 стартапів. Для порівняння: в США – таких команд біля 70 тис. 

Зрозуміло, що нашій країні потрібен час, щоб органічно зростати, розвивати стартап-екосистему та досягти рівня держав-лідерів. Це довгий шлях, але впевнена, що все вдасться, бо в Україні живе багато креативних людей. 

Як ви оцінюєте український ринок M&A угод в айті-галузі? Як буде розвиватися ситуація в 2024 році?

- Відверто кажучи, ринок M&A ринок угод в ІТ-індустрії України не дуже розвинений, але він має перспективи для розвитку. Зрозуміло, що зараз є об'єктивні причини для його занепаду. Це глобальна криза в техногалузі та повномасштабна війна в нашій країні. Але незважаючи на ці обставини, угоди злиття та поглинання все одно відбуваються. 

За даними KPMG, у 2022 році кількість угод з вартістю понад $5 млн зменшилась вдвічі та склала 47 таких договорів. При цьому близько половини M&A угод відбулося саме в IT-секторі. 

У період з 2022 року по І квартал 2023 року було здійснено 13 угод, вартістю понад $5 млн (враховуються тільки угоди з оголошеною вартістю). Загальна сума цих угод становить $500 млн. Основними гравцями на ринку за кількістю угод залишалися венчурні інвестори та фонди прямих інвестицій.

Є випадки, коли після 24 лютого наші IT-компанії купують закордонні активи. Наприклад, це Intellias, SoftServe. 

Сподіваюсь, що ринок M&A угод в ІТ буде зростати, коли почнеться відновлення глобальної техгалузі. Впевнена, що міжнародні інвестори, зокрема, з Європи та Північної Америки, будуть й надалі зацікавлені вкладати кошти українські компанії. Не виключено, що ці тренди вже стартують у 2024 році. 

На вашу думку, як буде розвиватися українське IT у 2024 році? Виділить ключові тренди? Як змінюватиметься інвестклімат в Україні?

- Зараз іноземних партнерів цікавлять такі напрямки українського IT, як – Cybersecurity, Defencetech, Healthtech, Fintech, Edtech та ін. В цих секторах наші фахівці мають дуже серйозну експертизу.

Загалом, щоб підвищити зацікавленість іноземних партнерів до реалізації проєктів в Україні, треба вирішувати відомі проблеми. Зокрема, це:

• захист інвестицій; 
• боротьба з корупцією; 
• захист інтелектуальної власності тощо.

Коли ці питання залишаться в минулому, інвестиційний клімат покращиться не тільки в IT-галузі, а й загалом у всіх секторах української економіки. 

Тож продовжуємо працювати та наближувати перемогу разом. А усі інші проблеми будемо вирішувати в режимі step by step.