Українці стали рідше стикатися з шахрайством під час онлайн-шопінгу

Як забезпечити розвиток і стійкість компаній: досвід TERWIN, NOVUS, Arcelor Mittal, СК ІНГО та 40 інших провідних топменеджерів та державних діячів.

11 квітня на Business Wisdom Summit дізнайтесь, як бізнесу адаптуватися до нових регуляторних вимог, реагувати на зміни та залучати інвестиції у нинішніх умовах. Реальні кейси від лідерів українського бізнесу.

Забронювати участь

 Про це йдеться в аналітиці OLX. 

Зазначається, що за минулий рік 65% людей, які звернулися до Служби підтримки OLX зі скаргою на фішинг, не втратили гроші завдяки постійному інформуванню та навчанню на платформі, власній уважності, знанню правил та своєчасному зверненню до фахівців. У 2021 році цей показник був дещо нижчим — 61%. 

Крім того, в OLX зафіксували менше звернень про прохання передоплати: 4 874 тисячі заявок проти 6 000 у 2021 році. Кількість зафіксованих випадків зі спробою обдурити продавця (тобто користувач надіслав товар, однак кошти не отримав) теж зменшилась: 162 випадки проти 200 у 2021 році. 

Про зростання освіченості у сфері кібербезпеки свідчить і зменшення звернень про спробу шахрайства за межами платформи — кількість таких випадків знизилась більш ніж удвічі відповідно до 2021 року. 

Правила безпечних покупок в Інтернеті

Для того, щоб безпечно купувати онлайн, важливо насамперед бути пильним, оскільки здебільшого жертвами інтернет-шахраїв стають люди, які ведуться на соціальну інженерію та потрапляють у психологічні пастки зловмисників. Відтак, важливо керуватися 4 основними правилами безпечного онлайн-шопінгу:

1. Не переводьте комунікацію в сторонні месенджери. Переважно зловмисники намагаються перенести спілкування з особистого кабінету платформи в сторонні месенджери: Telegram, Viber, WhatsApp. Проте лише в захищених чатах самих майданчиків, на кшталт OLX, передбачені всі можливості для зручної та безпечної комунікації. 
2. Не переходьте за підозрілими посиланнями та перевіряйте їх. Одне з “золотих” правил безпечного онлайн-шопінгу — це ігнорування сторонніх посилань. 
3. Не погоджуйтеся на попередню оплату. Будь-які прохання про попередні платежі (витрати на доставку, резерв товару тощо) можуть приховувати в собі спробу шахрайства. 
4. Не діліться особистою інформацією, паролями та кодами з SMS. Будь-яка конфіденційна інформація, як-от дані банківської картки, тризначний код на її звороті чи паролі з SMS  — це дані, які ні в якому разі не слід повідомляти іншим. Якщо їх запитує у вас телефоном нібито працівник служби безпеки банку — це точно аферист, оскільки навіть банківські співробітники не мають повноважень запитувати таку інформацію. 

Зазначимо, після повномасштабного вторгнення кількість звернень громадян до Кіберполіції з заявами щодо так званого телефонного шахрайства не зменшилася. Зловмисники вигадують нові схеми відповідно до ситуації в країні та потреб громадян.