Українці стали рідше стикатися з шахрайством під час онлайн-шопінгу

 Про це йдеться в аналітиці OLX. 

Зазначається, що за минулий рік 65% людей, які звернулися до Служби підтримки OLX зі скаргою на фішинг, не втратили гроші завдяки постійному інформуванню та навчанню на платформі, власній уважності, знанню правил та своєчасному зверненню до фахівців. У 2021 році цей показник був дещо нижчим — 61%. 

Крім того, в OLX зафіксували менше звернень про прохання передоплати: 4 874 тисячі заявок проти 6 000 у 2021 році. Кількість зафіксованих випадків зі спробою обдурити продавця (тобто користувач надіслав товар, однак кошти не отримав) теж зменшилась: 162 випадки проти 200 у 2021 році. 

Про зростання освіченості у сфері кібербезпеки свідчить і зменшення звернень про спробу шахрайства за межами платформи — кількість таких випадків знизилась більш ніж удвічі відповідно до 2021 року. 

Правила безпечних покупок в Інтернеті

Для того, щоб безпечно купувати онлайн, важливо насамперед бути пильним, оскільки здебільшого жертвами інтернет-шахраїв стають люди, які ведуться на соціальну інженерію та потрапляють у психологічні пастки зловмисників. Відтак, важливо керуватися 4 основними правилами безпечного онлайн-шопінгу:

1. Не переводьте комунікацію в сторонні месенджери. Переважно зловмисники намагаються перенести спілкування з особистого кабінету платформи в сторонні месенджери: Telegram, Viber, WhatsApp. Проте лише в захищених чатах самих майданчиків, на кшталт OLX, передбачені всі можливості для зручної та безпечної комунікації. 
2. Не переходьте за підозрілими посиланнями та перевіряйте їх. Одне з “золотих” правил безпечного онлайн-шопінгу — це ігнорування сторонніх посилань. 
3. Не погоджуйтеся на попередню оплату. Будь-які прохання про попередні платежі (витрати на доставку, резерв товару тощо) можуть приховувати в собі спробу шахрайства. 
4. Не діліться особистою інформацією, паролями та кодами з SMS. Будь-яка конфіденційна інформація, як-от дані банківської картки, тризначний код на її звороті чи паролі з SMS  — це дані, які ні в якому разі не слід повідомляти іншим. Якщо їх запитує у вас телефоном нібито працівник служби безпеки банку — це точно аферист, оскільки навіть банківські співробітники не мають повноважень запитувати таку інформацію. 

Зазначимо, після повномасштабного вторгнення кількість звернень громадян до Кіберполіції з заявами щодо так званого телефонного шахрайства не зменшилася. Зловмисники вигадують нові схеми відповідно до ситуації в країні та потреб громадян.