Залізниця у 2025: як зміняться перевезення зерна та металу?

Стан ринку та тарифна політика

У 2025 році Укрзалізниця оголосила про поступове підвищення тарифів на вантажні перевезення: у середньому на 10–15 %. Це рішення спричинене подорожчанням палива, необхідністю ремонту та відновлення інфраструктури, а також модернізацією рухомого складу. Оновлення мережі колій, які постраждали під час бойових дій, вимагає значних інвестицій, тому підвищення ставок стало закономірним етапом розвитку системи.

Попри зростання витрат, залізнична логістика залишається конкурентною, особливо на великих відстанях і при значних обсягах вантажів. Для експортерів металу підвищення тарифів стало суттєвим фактором собівартості. Однак альтернативи залізниці у перевезенні важких і великотоннажних вантажів фактично немає. Компанії дедалі частіше укладають довгострокові контракти з фіксованими ставками, щоб уникнути цінових коливань і забезпечити прогнозованість у логістиці.

Перевезення зерна: виклики та тенденції

У вересні 2025 року обсяги залізничних перевезень зерна знизилися майже на 15 %. Причиною стало тимчасове обмеження пропускної спроможності прикордонних переходів, що вплинуло на швидкість експорту агропродукції. Водночас зернові культури залишаються одним із ключових вантажів, адже саме аграрний сектор формує значну частину валютних надходжень держави.

Задля стабілізації експорту Укрзалізниця розвиває нові міжнародні маршрути спільно з партнерами з Польщі, Румунії та Словаччини. Це дає можливість частково компенсувати обмеження морських портів і забезпечити безперервність поставок. Українські зернові потяги дедалі частіше курсують до європейських логістичних хабів, де вантаж переформовується на інші типи транспорту для подальшого експорту.

Сезонність також відіграє свою роль. Узимку транспортування зерна ускладнюється погодними умовами, що впливає на виконання зовнішньоекономічних контрактів. Тому аграрії все активніше комбінують залізничні, автомобільні та річкові перевезення, вибудовуючи багаторівневі логістичні ланцюги.

Перевезення металу та промислових вантажів

Українська металургія традиційно залишається одним із головних клієнтів залізничного транспорту. У 2025 році галузь продовжує активно експортувати сталь, чавун і феросплави переважно через західні прикордонні переходи та порти Дунаю. З огляду на переорієнтацію поставок у напрямку Європи, обсяги перевезення металопродукції зросли приблизно на 8 % у порівнянні з минулим роком.

Втім, галузь стикається з нестачею вагонів і локомотивів. Значна частина рухомого складу потребує капітального ремонту, що створює додаткове навантаження на систему. У відповідь на ці виклики приватні оператори інвестують у власні вагони та локомотиви, формуючи нову модель партнерства між державним і приватним сектором. Така тенденція сприяє частковій лібералізації ринку, підвищує конкуренцію та стимулює появу сучасних логістичних компаній.

Переваги та обмеження залізничного транспорту

Попри складнощі, залізничні перевезення залишаються найнадійнішим способом транспортування великотоннажних вантажів. Їхні головні переваги досить суттєві:

• висока вантажопідйомність, 
• стабільність доставки, 
• можливість функціонування навіть у кризових або воєнних умовах. 

Саме ці чинники роблять залізницю стратегічним ресурсом економічної безпеки країни.

Водночас існують і обмеження. Це бюрократичні процедури, дефіцит рухомого складу, а також залежність від пропускної спроможності на кордонах. У пікові періоди експорту черги вагонів на прикордонних станціях можуть сягати сотень одиниць, що призводить до затримок і фінансових втрат.

У 2025 році залізничні перевезення зберігають роль ключової артерії української економіки, з’єднуючи виробників і зовнішні ринки. Підвищення тарифів, технічні виклики та потреба в оновленні інфраструктури не гальмують розвиток галузі, а, навпаки, стимулюють її до модернізації.

Залізнична логістика поступово переходить на цифрові системи планування, автоматизований облік рухомого складу та електронне оформлення перевізних документів. Тож попри труднощі, українська залізниця залишається стратегічним інструментом відновлення економіки, забезпечуючи стабільність експорту та логістичну незалежність країни.