- Категорія
- Транспорт
- Дата публікації
Зимові транспортні колапси: які міста постраждали найбільше?
Важко назвати зиму в Україні стихійним лихом чи несподіванкою. Проте щороку одна й та сама картина повторюється за одним сценарієм: затори, аварії, зупинений громадський транспорт і звіти комунальних служб про «масштабну роботу».
Але заради справедливості, варто зазначити, що зима 2026 року виявилася особливим випробуванням для громадського транспорту та українців загалом. Читайте на Delo.ua, які міста найбільше постраждали від зимових транспортних колапсів у 2025–2026 роках, що відбувалося на дорогах і чому попередження синоптиків не рятує ситуацію.
Загальна картина по Україні
Зима 2025–2026 років принесла інтенсивні снігопади, різке обледеніння та пориви вітру до 15–20 м/с у багатьох регіонах. Наслідки виявилися передбачуваними: заблоковані траси, зупинений громадський транспорт, масові ДТП та паралізований рух у великих містах.
За даними УНН, за першу половину дня 16 лютого 2026 року спецлінії 102/112 отримали 377 повідомлень про ДТП по всій Україні, і 33 з них із потерпілими.
Найскладніша ситуація фіксувалася у великих містах і на ключових трасах:
- Київ і Київська область — транспортний колапс, сотні ДТП, паралізовані під'їзди до столиці;
- Чернігів — рекордні 32 см снігового покриву, залучення понад 50 комунальників і 30 одиниць техніки в місті та 96 одиниць на рівні області;
- Харків — порушення руху на окремих залізничних ділянках, пасажирів перевозили автобусами;
- Запоріжжя та Суми — часткове припинення залізничного сполучення, зміна маршрутів «Укрзалізниці»;
- Траса Київ — Одеса — багатокілометрові затори, вибоїни після відлиги, автомобілі на узбіччях в очікуванні евакуаторів.
На залізниці 16 лютого «Укрзалізниця» тимчасово змінила маршрути у кількох областях. У Сумській регіональні поїзди курсували лише до Конотопа, далі пасажирів перевозили автобусами.
На Харківщині відновили рух на пошкодженій ділянці в Лозовій, але у напрямку Краматорська організували автобусне перевезення. На Чернігівщині фіксувалися затримки через пошкодження контактної мережі.
У Києві колапс за розкладом?
Столиця традиційно опиняється в епіцентрі зимових транспортних проблем. 16 лютого 2026 року після нічного снігопаду та різкої зміни температури дороги Києва вкрилися суцільним шаром льоду. Сніг замаскував ожеледицю, зробивши її ще небезпечнішою. Найскладніша ситуація склалася на таких ділянках:
- Чернігівська вулиця та прилеглі райони;
- станція метро «Нивки» у напрямку Виноградаря;
- Академмістечко, де пасажири годинами чекали на транспорт;
- Кільцева дорога та проспект Леся Курбаса з щільними заторами;
- Варшавська та Житомирська траси у напрямку столиці, де спостерігалися багатокілометрові черги авто.
Громадський транспорт виявився безпорадним: тролейбуси зупинялися через обмерзання мереж, маршрутки буксували на підйомах, пасажири змушені були виштовхувати транспорт власноруч. На зупинках у переповненому місті годинами стояли черги: автобуси прибували заповненими під завісу.
За даними КМДА, у відповідь на зимові виклики дороги й тротуари столиці обробляли протиожеледними засобами та розчищали 289 одиниць спецтехніки «Київавтодору». Пріоритет віддавали головним магістралям, мостам, шляхопроводам, спускам і підйомам, підходам до зупинок громадського транспорту та пішохідним переходам.
Понад 200 працівників у складі бригад ручного прибирання очищали вузькі тротуари, сходи та пішохідні зони, де техніка не могла працювати. Прибудинкові території прибирали комунальні керуючі компанії, парки та сквери — «Зеленбуд».
Утім реальність на дорогах виглядала інакше. Попри залучені ресурси, ключові магістралі в години пік залишалися небезпечними, громадський транспорт застрягав, а кияни штовхали тролейбуси власноруч. Питання не в кількості техніки — а в тому, чи встигла превентивна обробка доріг до початку ранкового трафіку.
Чому ситуація повторюється щороку
Зимові транспортні колапси в Україні – явище, яке повторюється щороку і залежить не лише від інтенсивності опадів. Синоптики попереджали про ожеледицю заздалегідь, комунальні служби звітували про вилучену техніку й працівників, але реальна картина на дорогах щоразу виявляється складнішою, ніж офіційні зведення.
Серед причин найчастіше виділяють:
- недостатню превентивна обробка доріг до початку ранкового трафіку,
- складність координації між різними службами та обмежені можливості комунальної інфраструктури в умовах різкої зміни погоди.
Додатковий чинник – зношений парк спецтехніки в частині міст і брак кадрів у комунальній сфері. Питання не лише в кількості залученої техніки, а й у тому, наскільки вчасно і рівномірно вона охоплює проблемні ділянки. Особливо в години пік, коли навантаження на дороги максимальне.