Наскільки готовим виявився громадський транспорт Києва до зими?

• План роботи на осінньо-зимовий період
• Коли зникає світло: автобуси замість електротранспорту
• Як працює громадський транспорт зараз
• Світлофори та безпека руху
• Фунікулер: без резервного сценарію
• Метрополітен: робота в умовах війни
• Проблеми та виклики
• Наскільки ситуація може стати складнішою

План роботи на осінньо-зимовий період

КП «Київпастранс» затвердило окремий план роботи міського транспорту на осінньо-зимовий період 2025-2026 років. Він охоплює як інфраструктуру, так і рухомий склад. Підготовка велася комплексно: перевірка технічного стану транспорту, створення запасів пального та запчастин, формування резервних бригад.

Підприємство організувало постійний оперативний зв'язок з аварійно-відновлювальними службами та іншими комунальними структурами міста. У разі погіршення стану доріг, пошкодження інфраструктури чи інших ситуацій, які заважають руху транспорту, інформацію передають для швидкого усунення проблем. Так, «Київпастранс» розробив комплексну підготовку до зими:

• резервні пересувні та стаціонарні джерела електроенергії;
• запаси пального і запчастин для швидкого ремонту;
• резерв спецтехніки для ліквідації наслідків аварій;
• цілодобове чергування диспетчерських служб;
• оперативний зв'язок з аварійними службами.

Проте після низки російських атак на критичну енергетичну інфраструктуру питання готовності міського транспорту до холодів стало особливо гострим. Комунальний транспорт змушений працювати в умовах обмеженого електропостачання, графіків відключень та непередбачуваних ситуацій. За підсумками останніх тижнів можна сказати, що підготовка була активною, але випробування виявилися серйознішими за очікування.

Коли зникає світло: автобуси замість електротранспорту

Окремий план дій передбачений на випадок масштабних відключень електроенергії, коли електротранспорт змушений зупинятися. У такій ситуації маршрути трамваїв і тролейбусів можуть оперативно змінювати автобусним сполученням. Це критично важливо для підтримання мобільності киян.

Рішення про запуск додаткових автобусів або зміну схем руху ухвалюють залежно від:

• конкретних знеструмлених ділянок, 
• стану контактної мережі та фізичної можливості проїзду – без пошкоджень доріг, 
• завалів чи інших перешкод. 

За планом, у разі потреби місто може додатково випустити до 100 автобусів понад той рухомий склад, який щодня працює на маршрутах у звичному режимі.

Чому електротранспорт не можна живити від генератора? Тягові підстанції, розташовані по всьому місту й мають основний та резервний вводи напругою 10 кВ від мереж ДТЕК. 

Планові та стабілізаційні відключення до них не застосовуються, але на випадок масштабних відключень альтернативне живлення контактної мережі технічно неможливе. Тому що для роботи електротранспорту потрібні дуже великі потужності: до 3 МВт на одну підстанцію, і стабільна напруга на всій ділянці руху.

Як працює громадський транспорт зараз

Громадський транспорт Києва зазнає серйозного впливу енергетичної ситуації. Частина маршрутів наземного транспорту змінює графіки роботи, а тролейбуси та трамваї наразі не працюють, через складну енергетичну ситуацію. Автобуси їздять частіше, компенсуючи зменшення електротранспорту, але й вони стикаються з проблемами через затори та складні дорожні умови. Тож якщо коротко, в умовах обмеженого енергопостачання транспорт працює так:

• подовжені інтервали руху тролейбусів та трамваїв;
• збільшена кількість автобусних рейсів для компенсації;
• зміна маршрутів у разі аварійних ситуацій;
• готовність до переходу на резервні джерела живлення;
• цілодобове чергування диспетчерських служб.

Для пасажирів це означає повну непередбачуваність. Сьогодні тролейбус приїде через 10 хвилин, завтра – через 25. Люди адаптувалися: виходять з дому раніше, мають план Б на випадок затримок, частіше користуються таксі або власними авто, якщо є така можливість.

Світлофори та безпека руху

На час екстрених та стабілізаційних відключень у Києві КП «Центр організації дорожнього руху» встановлює шафи резервного живлення, що підтримують автономну роботу світлофорних об'єктів до 24 годин. Наразі резервним живленням забезпечено 502 з 737 світлофорних об'єктів.

Це критично важливо для безпеки руху громадського транспорту та всіх учасників дорожнього руху. Коли світлофори працюють навіть під час відключень електроенергії, ризик аварій суттєво знижується, а комунальний транспорт може триматися графіка.

Фунікулер: без резервного сценарію

Електроживлення Київського фунікулера здійснюється через трансформаторну підстанцію з двома незалежними лініями. У звичайних умовах це дозволяє автоматично перемикатися на резерв без зупинки руху. Проте нині обидві лінії підпадають під графіки відключень, через що можуть вимикатися одночасно.

У таких умовах забезпечити безперебійну роботу фунікулера неможливо, оскільки він підключений до загальної міської енергомережі. Це один із найбільш вразливих елементів транспортної системи столиці.

Метрополітен: робота в умовах війни

Метрополітен уже четвертий рік працює в умовах воєнного стану й російських обстрілів. Усі його підстанції об'єднані в єдину систему електропостачання, що дозволяє використовувати резервні схеми живлення. Енергодиспетчери цілодобово контролюють стан мережі й відпрацьовують різні сценарії зникнення електроенергії.

Наразі метро працює у звичайному режимі. Якщо ситуація в енергосистемі зміниться, можливе регулювання руху поїздів, зокрема за парністю. Це означає, що в години пік працюватимуть усі потяги, а в інший час – тільки частина.

Метро як укриття

Київський метрополітен від початку зими відіграє подвійну роль. Десятки тисяч киян знаходять притулок у наземних і підземних станціях на випадок тривалих холодів та відключень світла. На деяких станціях у нічні години перебувають понад 10 000 людей, що використовують метро як тимчасове укриття.

У разі знеструмлення з боку міської енергосистеми станції метрополітену продовжать працювати у режимі укриття і матимуть електропостачання від резервних джерел. Це робить метро найнадійнішим елементом транспортної системи міста в критичних ситуаціях. А для людей станції метро можуть запропонувати:

• стаціонарні лави та додаткові складані стільці;
• артезіанські свердловини для водопостачання у разі відключень;
• санвузли на станціях (доступ під час тривоги);
• мобільний інтернет 4G на всіх станціях;
• USB-зарядки на 19 станціях;
• колективні аптечки та автоматичні дефібрилятори.

На 19 станціях додатково встановлені інфостійки з USB-роз'ємами, які дозволяють заряджати телефони та інші пристрої під час перебування в укритті. 

USB-зарядки розташовані на станціях:

• Червоної лінії (Академмістечко, Житомирська, Нивки, Берестейська), 
• Синьої лінії (Теремки, Іподром, Виставковий центр, Васильківська, Голосіївська, Деміївська, Тараса Шевченка, Почайна, Мінська, Героїв Дніпра) 

та Зеленої лінії (Бориспільська, Харківська, Позняки, Осокорки, Видубичі).

Санітарні умови

Під час повітряної тривоги санвузли на станціях, де вони розташовані на рівні платформи, відкриті для населення. Доступ до них можливий лише у супроводі чергового персоналу станції. У звичайний час стороннім особам вхід до цих приміщень заборонений.

Проблеми та виклики

Попри зусилля міської влади та комунальних служб, громадський транспорт у Києві стикається з низкою системних проблем. Застаріла інфраструктура, недостатня кількість резервних джерел живлення, повільна координація між різними службами. Це системна проблема, яка накопичувалася роками.

Експерти звертають увагу на те, що комунальний транспорт потребує масштабної модернізації. Частина рухомого складу зношена, деякі тролейбуси та трамваї експлуатуються десятиліттями. Це створює додаткові ризики поломок саме в найскладніший зимовий період.

Наскільки ситуація може стати складнішою

Експерти не виключають, що ситуація може ускладнитися через повторні атаки на енергоінфраструктуру та непередбачувані холодні хвилі. Громадський транспорт продовжує адаптуватися, балансуючи між необхідністю підтримувати рух та обмеженими енергетичними ресурсами.

Попри всі складнощі, транспортна система Києва демонструє здатність реагувати на надзвичайні обставини та підтримувати мобільність мешканців навіть у найскладніших умовах. Це не про ідеальну роботу – це про виживання системи в критичних умовах.

Громадський транспорт у Києві зимою 2025-2026 років працює на межі можливостей. Підготовка велася серйозна: створені резерви, розроблені плани дій, налагоджена координація. Але масштаб викликів виявився більшим за очікування.

Головні висновки очевидні: комунальний транспорт потребує:

• модернізації, 
• системи енергозабезпечення – резервування, 
• координація між службами – покращення. 

Але найважливіше – це стійкість і киян, які адаптувалися до нових реалій, і працівників транспортної системи, які щодня підтримують рух міста навіть у найскладніших умовах.