Часткове гарантування кредитів для фермерів України: нові можливості та ризики для МСБ

  • Наталья Лошакова

    Корреспондент отдела "Бизнес"

Часткове гарантування кредитів для фермерів України: нові можливості та ризики для МСБ

Держава має намір частково гарантувати кредити фермерам через створення фонду, який готовий підтримати навіть Євросоюз. Delo.ua розбиралося, які можливості це відкриває перед фермерами та які ризики обіцяє

Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Згідно з дослідженням Світового банку, у країнах, що розвиваються, більшість суб'єктів малого підприємництва, які працюють у сільському господарстві на площах до 100 га, не мають доступу до базових банківських інструментів. Здебільшого банки співпрацюють із тими, хто працює на площах 400-500 га і більше та займається вирощуванням зернових та олійних культур. Щоб змінити цю тенденцію, в Україні ухвалили закон про створення Фонду часткового гарантування кредитів для малих та середніх фермерів.

Очікується, що завдяки йому банки переглянуть свою позицію щодо кредиторів – малих фермерів. 4 листопада за ухвалення відповідного законопроекту № 3205-02 у другому читанні проголосувало 229 народних депутатів.

Чим стане цей закон для сільського господарства України, які можливості відкриваються для МСБ та які при цьому можуть бути ризики, розбиралася кореспондентка Delo.ua.

Що передбачено законом

Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві створять як небанківську фінансову установу, яку регулюватиме орган, який здійснює держрегулювання ринків фінансових послуг. З 1 липня 2020 року ці повноваження перейшли до НБУ.

Статутний капітал фонду має становити не менше 3 млн. гривень і формуватися за рахунок коштів державного бюджету та вкладів учасників фонду. Європейський Союз уже висловив бажання підтримати Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Про це написав глава Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас у своєму Twitter. За його словами, українські малі фермери зможуть отримати фінансування та доступні кредити для покупки сільгоспземель та інвестування у свій бізнес.

Відповідно до закону, з моменту початку роботи фонду фермери, які ведуть сільськогосподарську діяльність на площі до 500 га, гарантовано зможуть отримати до 50% непогашеної суми позики за кредитом.

Крім того, фонд надаватиме фермерам портфельні гарантії, які банки будуть використовувати як частину основної застави, що дозволить здешевити кредитну ставку з 20-22% до 15-17% річних. Гарантії діятимуть протягом усього терміну дії кредитного договору, але не більше ніж 10 років. При цьому українські фермери матимуть змогу вільно розпоряджатися своєю власністю, включаючи землю та капітал.

Гарна ідея, до якої багато питань

За словами члена наглядової ради Української ради бізнесу Михайла Соколова, створення такого фонду — гарна європейська норма. Проте в Україні фермерам, швидше за все, буде непросто отримувати кредити через погану звітність та високі ризики, якщо порівнювати з великими компаніями. Соколов додав: оскільки закон стосується малих та середніх фермерів, кредити також можуть бути невеликими, оскільки банкам з погляду прибутку такі клієнти не завжди цікаві.

Михайло Соколов роз'яснив, що відповідно до міжнародного досвіду держава з міжнародними організаціями наповнюватиме спеціальний фонд, а він у свою чергу гарантуватиме банкам швидке повернення частини виданих ними кредитів фермерам. Навіть у разі дефолту банки отримають половину коштів, але не фермера, як від фонду.

У свою чергу банкам важливо не просто мати хорошу заставу по земельній ділянці фермера, а можливість швидко отримати гроші в ті терміни, які встановлені кредитним договором, оскільки хороші застави, що довго реалізуються, призводять банки до ризиків касових розривів, що за підсумками і стримує їх від кредитування. Тепер це питання вирішуватиметься за допомогою фонду.

"Коли малий фермер прийде в банк за кредитом, наприклад, на купівлю землі , він матиме право скористатися послугами цього фонду, який гарантуватиме виплату половини кредиту. Інші кошти банком стягуються з самого фермера. Звичайно, фонд надаватиме такі послуги не безкоштовно, а за певну винагороду, суму якої в законі не прописано. За досвідом інших країн, зниження вартості кредитування за рахунок наявності таких гарантій та збільшення їх доступності повністю покривають послуги фонду", - зазначив експерт.

Юрист, партнер Ario Law Firm Руслан Сидорович вважає, що проголосований законопроект №3205-2 про Фонд часткового гарантування кредитування у сільському господарстві за своїм ідейним спрямуванням є найважливішим етапом запуску ринку землі.

"Підтримка мікро-, малого та середнього бізнесу сільгоспвиробника важлива для збереження виробництва традиційних культур, для збереження життя в селі та розвитку всієї економіки України, оскільки на малому та середньому підприємстві тримається економіка потужних держав", - каже юрист.

Проте, за словами Сидоровича, якщо виходити з тексту законопроекту, то запропонований механізм держпідтримки загрожує низкою ризиків. Їхні масштаби можна буде оцінювати лише тоді, коли фонд запрацює, проте вже зараз експерт виділяє таке:

▶️ Текст законопроекту містить велику кількість норм відсилання до компетенції уряду або інших законів, що не відповідає принципу правової визначеності. Простіше кажучи, сам законопроект за абсолютно правильної ідеї залишає більше запитань, ніж відповідей щодо обсягів фінансової підтримки, а також осіб, які зможуть бути вигодонабувачами та осіб, які обіймуть посади у фонді.

▶️ Відповідно до законопроекту, джерелами наповнення фонду будуть кошти державного бюджету, доходи від провадження господарської діяльності та інші джерела, які не заборонені законодавством, у тому числі від інших юридичних осіб або благодійної допомоги. Проте досі немає фінансово-економічного обґрунтування та закладених у бюджеті коштів для його створення.

▶️ У тексті законопроекту прописано, що фонд, крім підтримки сільгоспвиробників, може інвестувати у фінансові активи. На думку Сидоровича, закон мав би обмежити можливість інвестування в ризикові фінансові активи.

▶️ Недостатньо розроблено механізм запобігання видачі кредитних коштів великим агрохолдингам. Юрист наголосив, що при скуповуванні землі або прав на неї великі агрохолдинги застосовують різні схеми оформлення угоди на своїх працівників або так званих "підставних осіб". У разі існує ризик використання коштів фонду покриття витрат агрохолдингів, а чи не підтримки МСБ.

▶️ Недостатньо опрацьовано заключні положення законопроекту щодо підзаконних нормативно-правових актів, які мають бути розроблені для реалізації цього закону та забезпечення його правової визначеності. Також мають бути встановлені терміни прийняття таких актів. Поки що цього немає.

▶️ У заключних положеннях закону не прописано норми про зобов'язання поінформувати у 2022 році ВРУ про стан виконання цього закону. Терміни мають бути чіткіше прив'язані до термінів створення даного фонду та початку його діяльності, включаючи фінансові плани установи. Поки що про них нічого невідомо.

Резюмуючи все сказане вище, юрист підкреслив, що ініціатива підтримки державою малого та середнього сільгоспвиробника, безумовно, правильна. Однак відсутність чіткості щодо багатьох норм цього закону містить чимало ризиків того, що кошти держбюджету можуть бути використані неефективно, а кінцевий вигодонабувач так і не дочекається необхідної підтримки з боку держави.

Наталія Лошакова, спеціально для Delo.ua

Джерело фото: Depositphotos