Посівну прирівняли до військового обов'язку: як держава допоможе аграріям сіяти цього року

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

4 березня 2022 року міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко видав низку наказів, які сприятимуть забезпеченню проведення посівної кампанії в країні у 2022 році.

"Україна починає чи не найважливішу посівну за свою історію. Минулого року ми зібрали рекордний урожай, і важливо забезпечити продовольством нашу країну і цього року. Я звертаюся до кожного аграрії, до кожного, хто задіяний у сільськогосподарській, рибній, тваринницькій галузях.. Ви армія, яка зможе вистояти, ви наша надія", - заявив Роман Лещенко.

У міністерстві ухвалили таке:

1. ДП "Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції" організовуватиме процес безперебійної реалізації насіння та посадкового матеріалу, необхідного для посіву. На час воєнного стану цей процес відбуватиметься без додаткових процедур сертифікації, тому для імпортованого насіння достатньо сертифікату країни-виробника.
2. При ввезенні на територію України насіння Державна служба безпеки харчових продуктів та захисту споживачів повинна визнавати іноземну сертифікацію на насіння. Крім того, служба перевірятиме фітосанітарний стан насіння, але може не застосовувати фітосанітарну експертизу.
3. Щоб забезпечити посівну, уряд запроваджує бронювання військовозобов'язаних фермерів — аграрні підприємства та виробники продовольства представлятимуть Мінагрополітики списки критично важливих працівників, яким буде надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у воєнний час. Відповідну постанову та форму заявки опубліковано на сайті Кабміну.

Аграрний союз звернувся до уряду, щоб запобігти зриву весняної посівної

Аграрний союз України заявив, що для насіння, добрив, пального та всього того, що потрібно для посівної, має бути встановлений такий самий режим, як і для продуктів харчування – завищення цін прирівняне до мародерства, а також має бути встановлене державне регулювання цін. За невиконання договірних обов'язків має бути значно підвищено відповідальність, у тому числі кримінальну. Це стосується всіх зобов'язань як господарських, так і соціальних виконання всього спектра норм чинного законодавства України.

Також у зверненні йдеться, що сільськогосподарська логістика має бути прирівняна до військової, щоб вантажі, сільгосптехніка могли пересуватися дорогами без перешкод. Проте забезпечення підприємств усім необхідним не матиме сенсу, якщо не буде кому працювати в полі. Тому робота на посівній-2022 має бути прирівняна до виконання військового обов'язку.

Окрема увага була приділена фінансово-кредитному забезпеченню польових робіт. Національний банк України повинен використати отримані від міжнародного співтовариства кошти для надання кредитів сільськогосподарським підприємствам за прийнятними у світі цінами, а також вдатися до регулювання, яке змусить банки на певний час відмовитися від формування прибутку за рахунок сільськогосподарських працівників.

На якій стадії весняна посівна у воєнний час

Щоб виявити актуальні потреби для старту посівної та фінансові потреби аграріїв, які покриє держава та міжнародні організації, Мінагрополітики запустило платформу для допомоги аграріям у проведенні посівної-2022: agrostatus.org .

Цим відомство взяло на себе додаткові функції для розподілу всього, що потрібне для забезпечення посівної кампанії-2022. Наприклад, дизеля, насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту.

8 березня міністр аграрної політики Роман Лещенко під час телемарафону заявив, що немає іншого варіанту, окрім як йти та сіяти.

"Ми сіяли пшеницю, ячмінь, у нас є озимина, ми не відступаємо, адже це питання продовольства. Хочу вам сказати, що настрій у аграріїв такий, що ми досягнемо територіальної цілісності. Ми повністю у координації та розуміємо, що від того, що буде на полях залежить продовольство всієї держави", – сказав він.

При цьому в Українській зерновій Асоціації розповіли, що зараз гостро постає питання, чи зможуть фермери вийти у поля за місяць. Якщо війна продовжуватиметься далі, то ярими культурами буде засіяна лише половина площ.

В "Українському клубі аграрного бізнесу" (УКАБ) розповідають, що, незважаючи на авіанальоти та ракетні удари, у Західній та Центральній Україні робота триває. Аграрії підживлюють озимі добривами, намагаються готуватися до сівби, продовжують займатися тваринництвом, але працювати за таких умов важко.

Проте, за даними УКАБ , у нас зараз є більш ніж дворічний запас зерна: минулого року Україна зібрала рекордний урожай зерна – 86 млн. тонн, а станом на 23 лютого 2022 року в Україні залишки зерна становили 43 млн. тонн при річному споживанні. в Україні близько 19 млн. тонн.

Із цим твердженням погоджується президент УЗА Микола Горбачов. Він додав, що ризику для українського продовольства немає. За його словами, запасів пшениці в Україні вистачить навіть у разі, якщо її не буде посіяно.

"Найосновніший посил у тому, що всередині країни голод нам не загрожує", - підкреслив Горбачов.

При цьому він додав, що існує проблема з експортом, оскільки в районі українських портів точаться бої, а в таких умовах неможливо відправити зерно на експорт.

Відсутність експорту призведе до проблем на світовому ринку

Україна є великим експортером зернових. За даними Мінагро, наша країна забезпечує їжею 400 мільйонів людей у різних країнах, за винятком населення України. Загалом Україна забезпечує зерновими майже 14% на глобальному ринку продовольства, однак у нинішніх умовах через воєнне вторгнення Росії на територію України зупинено відвантаження з портів Чорного моря.

Найбільше Україна постачає зерна до Китаю, Індії, Туреччини, Єгипту, Нідерландів, Польщі, Іспанії, Індонезії, Німеччини, Італії, а також до країн Азії та Африки. Відповідно, ці країни можуть залишитись без продовольства, якщо в Україні не зміниться ситуація, або, можливо, ці країни знайдуть інших постачальників. А Україна може втратити близько $20 млрд виручки, яка щорічно надходила до бюджету країни від продажу зерна.

На світовому ринку вже помічено паніку через зерно. Так, днями ціна за тонну зерна на Нью-Йоркській біржі досягла історичного максимуму 461 долар, але потім трохи відкотилася назад. При цьому поки триватимуть бої в Україні, то відновлення експорту з України та Росії неможливе. Країни вже шукають альтернативних постачальників та запроваджують заборону на вивіз зерна з країн. Так уже вчинила Угорщина.

Також заборону експорту агрокультур запровадила і Україна. Зокрема, заборонено експортувати овес, просо, гречку, цукор, сіль, жито, велику рогату худобу та м'ясо. Можна експортувати за умови декларативного ліцензування пшеницю, кукурудзу, м'ясо курей домашніх, яйця курячі та олію.