НБУ курс:

USD

41,25

--0,08

EUR

43,56

--0,13

Готівковий курс:

USD

41,65

41,58

EUR

44,12

43,95

МТСБУ роз'яснило, що робити автомобілістам, доки не працює електронна база ОСПЦВ

страховий поліс, оспцв
Фото: скріншот відео з YouTube-каналу "Страховой полис онлайн"

Моторне (транспортне) страхове бюро України запевняє, що реєстр із особистими даними та інформацією про договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності мільйонів українських власників автомобілів не був пошкоджений внаслідок масштабної хакерської атаки на сайти органів влади 14 січня.

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.
12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.
Забронювати участь

У той же час, як йдеться у повідомленні бюро, через атаку перестала працювати частина його електронних сервісів, про що воно повідомило спеціальні держслужби у боротьбі з кіберзлочинністю для проведення розслідування. Наразі проводяться роботи з відновлення функціонування серверів та сервісів МТСБУ.

"Робимо все можливе, аби якнайшвидше подолати наслідки атаки. Наші співробітники працюють цілодобово разом із фахівцями державних органів. Найближчими днями відновимо поетапне функціонування всієї інформаційної системи МТСБУ", — прокоментував генеральний директор МТСБУ Володимир Шевченко.

Поки що автовласникам, які мають електронні поліси ОСПЦВ, доведеться роздрукувати і возити з собою або ж показувати прямо зі свого смартфона поліс, що прийшов на електронну пошту відразу після укладення договору.

Якщо візуальна форма електронного поліса була втрачена, власник авто може звернутися до страховика, з яким укладено договір, з проханням повторно надіслати йому зазначений документ.

При цьому завіряти печаткою страховика роздрукований електронний поліс не потрібно. МТСБУ також погодило з поліцією та Держприкордонслужбою, що до моменту подолання наслідків хакерської атаки їхні співробітники повинні будуть перевіряти саме паперові поліси. Зокрема, на кордоні слід пред'являти паперові бланки полісів "Зелена карта".

"Ми перебуваємо у постійному контакті з представниками Національної поліції та Державної прикордонної служби, щоб мінімізувати можливість непорозумінь під час перевірки полісів", — запевняє Шевченко.

Укладати ж нові договори ОСПЦВ (як внутрішні, так і міжнародні) з будь-якою з компаній-членів бюро, як і раніше, можна, але у паперовому вигляді. Вони будуть дійсні і після відновлення роботи електронних сервісів МТСБУ, а інформація про їх укладання надійде до баз даних бюро.

У контексті укладання європротоколів про ДТП у бюро пояснюють, що повідомлення про пригоду з незначною шкодою без виклику співробітників поліції необхідно також оформляти у паперовій формі.

Бланк європротоколу видається страховиком, з яким укладається договір обов'язкового страхування. Якщо з якоїсь причини автовласник не має бланку європротоколу, він може звернутися до свого страховика.

Після відновлення працездатності інформаційного ресурсу МТСБУ такі протоколи також можна буде оформляти в електронній формі з використанням підсистеми "Електронний європротокол".

У той же час у бюро попереджають про можливу активізацію в даний період шахраїв, що фальсифікують поліси ОСПЦВ, і радять не мати справу із сумнівними особами або в не пристосованих для укладення договорів місцях, а також перевіряти повноваження страхових посередників від імені та за дорученням конкретного страховика.

Там також нагадують, що у 2021 році членство у МТСБУ втратили СК "АСКО-Медсервіс", "Глобал-Гарант", "Ю.Бі.Ай - Кооп" та "Ю.Ес.Ай" (Київ), а також "Харківська муніципальна страхова компанія" та "Міжнародна страхова компанія" (Харків), а їх бланки більше не можуть вважатися дійсними.

Нагадаємо, що, за словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, метою кібератаки в ніч на 14 січня було отримання доступу до адмінправ компанії-адміністратора урядових сайтів. Загалом, за його словами, було атаковано 70 сайтів держорганів, 10 з яких піддалися вторгненню, проте їх контент не було змінено і витік персональних даних із них також не зафіксовано.