Дешевше націоналізувати. Чому ліквідація "Мегабанку" обійдеться в рази дорожче за передачу державі

Дешевше націоналізувати. Чому ліквідація "Мегабанку" обійдеться в рази дорожче за передачу державі
Ми продовжуємо воювати з окупантом на інформаційному фронті, надаючи виключно перевірену інформацію та аналітику.
Війна позбавила нас можливості заробляти, просимо Вашої підтримки.
Підтримати delo.ua

Виведення з ринку та ліквідація визнаного неплатоспроможним "Мегабанку" може коштувати державі близько 6,5 млрд грн. Водночас передача управління банком Міністерству фінансів коштуватиме лише 0,5-1 млрд грн. Таке рішення дозволить не лише залишити на ринку працюючу фінустанову, а й уникнути зупинки програм модернізації енергосистеми України, частину з яких зав'язані на банк .  

"Мегабанк" став першим і поки що єдиним банком, який визнаний неплатоспроможним під час війни і зараз перебуває під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб.  

Банк входить до топ-25 фінустанов України, його базовий регіон – Харків та область, але відділення працюють по всій Україні, 1000 співробітників обслуговують близько 800 тис. клієнтів. Один із ключових – держкомпанія "Українські енергетичні машини" (раніше «Турбоатом» та «Електроважмаш»). Найбільшим акціонером банку є Віктор Суботін, міноритарні пакети належать міжнародним фінансовим установам – Європейському банку реконструкції та розвитку, німецькому банку розвитку KfW, Міжнародній фінансовій корпорації (IFC).

Незважаючи на те, що в Нацбанку називали фінустанову проблемною ще до масштабного вторгнення, є висока частка ймовірності, що без таких форс-мажорних обставин у введенні до банку тимчасової адміністрації не було б потреби. Більше того, у "проблемності" "Мегабанку" є частина "заслуг" і самого регулятора. Якщо суд визнає, що Нацбанк помилився, це дозволить акціонерам та клієнтам банку стягнути збитки з держави відповідно до норм знаменитого «антиколомойського» закону.  

Необґрунтовані претензії

Публічно регулятор називає кілька причин, через які він змушений був визнати "Мегабанк" проблемним. Це систематичне кредитування пов'язаних осіб, порушення нормативів щодо оцінки кредитних ризиків, великий обсяг непрофільних активів на балансі, невиконання плану докапіталізації за результатами стрес-тесту 2021 року.  

Як розповідає колишній на той час головою правління "Мегабанку" Олексій Яценко, проблема «пов'язаних осіб» та «непрофільних активів» виникла ще після кризи 2014-15 років. Тоді частина клієнтів перестали обслуговувати позики, банк змушений був взяти окремі застави на баланс, до керуючих органів низки підприємств вводили своїх представників, внаслідок чого НБУ вважав такі бізнеси «пов'язаними» та вимагав підвищених обсягів резервування під такі кредити. Поступово банк зменшував частку таких позик і на кінець 2021 року показники повністю відповідали нормативам.  

Парадоксально, але незважаючи на визнання банку проблемним 3 лютого 2022 року, Нацбанк одночасно вважав, що "Мегабанк" виконує всі нормативи. Зокрема, норматив обов'язкового резервування виконувався з перевищенням суми у 2,5 рази: за нормативу у 316 млн грн на кореспондентському рахунку у лютому перебувало 830 млн грн. За словами представників банку, станом на 23 лютого коефіцієнт покриття ліквідністю становив у всіх валютах 108%, в іноземній валюті – 195% (нормативне значення – не менше 100%). У листі Нацбанку від 22 березня це підтверджувалося: НБУ відмовив у рефінансуванні навіть на тій підставі, що банк на 24 лютого мав усе гаразд з ліквідністю. «Це виглядало відвертим знущанням, враховуючи, що раніше була окрема постанова, за якою передбачалося, що нам не дадуть рефінансу саме через проблемність», - каже Яценко.  

Примітно, що при цьому рефінансування у розмірі 5 млрд. грн. отримав, наприклад, Альфа-Банк Україна, акціонери яких потрапили під міжнародні санкції як особи, наближені до Володимира Путіна. Нещодавно вони намагалися вивести з країни великі суми через фіктивні угоди, але гроші заарештували Офіс Генерального прокурора.  

Що ж до докапіталізації, то за сім років основний акціонер збільшив капітал банку на 20 млн доларів, також з іншими акціонерами було досягнуто домовленості про збільшення капіталу ще на 70 млн євро в 2022 році, частина цієї суми – 12 млн євро – банк отримав напередодні масштабного вторгнення Росії, після чого передав відповідні документи НБУ на реєстрацію. Проте у квітні Нацбанк відмовився реєструвати це збільшення капіталу без зазначення причин.

Незважаючи на труднощі, банк продовжував працювати у прифронтовому Харкові та області, підтримував готівкою банкомати та відділення у перші тижні війни, а також функціонування понад 300 тис. платіжних карток, провів платежів на понад 2 млрд грн. Крім того, банк не закривав відділення під час окупації Чернігівської та Сумської областей.  

Втім, діалогу про підтримку з Нацбанком не вийшло. Регулятор не став враховувати ні форс-мажор, пов'язаний із війною, ні закриті реєстри, через які неможливо було провести операції із заставами проблемних клієнтів, ні інших об'єктивних складнощів військового часу на зразок припинення роботи позичальників у зоні бойових дій. І за формальними термінами (120 днів після визнання проблемним) неприведення у відповідність планів щодо докапіталізації та кредитування пов'язаних осіб визнав "Мегабанк" неплатоспроможним на початку червня. «Фактично нам дали зрозуміти: це війна у вас та у позичальників, у нас війни немає», - каже Яценко.  

Навмисні дії

У банку вважають, що дії регулятора, що призвели до сьогоднішньої ситуації, можуть мати навмисний характер. Головне, що це вказує, це постійний контроль НБУ, під яким "Мегабанк" перебував з 2018 року. Як і в інших фінустановах, у нас був куратор. Він щоранку переглядав усі баланси, мав доступ до всієї інформації про великі угоди, видані кредити та погашення. На запит ми передавали до Нацбанку дані про засновників, опис бізнесу позичальника, його бізнес-плани. Тобто, все було максимально прозоро. І звинувачення в «підтасовуванні звітності» від цього ще абсурдніші. Якщо Нацбанк бачив «проблеми» ще задовго до 2022 року – чому не реагував на них?» – каже Яценко.  

Активізація процесів тиску на банк відбулася влітку 2021 року. Планова перевірка фінустанови мала пройти наприкінці року, до неї готувалися, банк справно виконував усі вимоги узгодженого з НБУ плану, а за деякими показниками вийшов на нормативи достроково – за підсумками першого кварталу 2021 року. Однак у серпні регулятор вирішує провести позапланову перевірку.  

"Для нас це стало несподіванкою, але не заскочило зненацька. Ми готові були відповісти на всі питання та претензії. За підсумками перевірки Нацбанк висунув низку претензій. Що мене здивувало – ми не змогли знайти компромісного рішення за жодною з них. Я зіткнувся з таким. вперше. Як правило, перевіряючі органи приходять із заздалегідь завищеними вимогами, і аргументи перевіряється змушують зняти як мінімум частину питань, десь знизити вимоги, десь врахувати невраховані документи. А тут – жодного зсуву. Це був тривожний дзвіночок", - розповідає Олексій Яценко.  

Основні претензії знову стосувалися кредитування пов'язаних осіб, невиконання нормативів із резервування, наявності "непрофільних активів", недостатніх застав. Банк узяв він зобов'язання, розробив план і почав виконувати. Проте 3 лютого НБУ визнав банк проблемним саме через «невиконання плану заходів» на підставі результатів перевірки.

Паралельно перевірку оскаржили у суді. За словами представників банку, чиновники регулятора всіляко намагалися затягнути розгляд справи, не висуючи вагомих аргументів на свою користь. В результаті, суд визнав результати перевірки НБУ незаконними, повністю підтримавши аргументи "Мегабанку". Рішення ухвалили 22 лютого. Через війну повний текст документа сторони одержали на руки лише на початку липня. Із цього моменту НБУ отримав 30 днів на апеляційне оскарження. Якщо цього не станеться, рішення набуде чинності.

Однією з причин тиску на "Мегабанк" у фінансових колах вважають наявність тіньових претендентів на активи фінустанови, а також потенційних бажаючих отримати контроль над "Укренергомашем" - ключовим клієнтом банку. Цю версію побічно підтверджує стрімкий характер виведення банку з ринку, а також численні інформаційні атаки на установу, низка з яких підкріплювалася внутрішньою інформацією, яку неможливо було б дістати без зовнішнього сприяння. Суботін заявив, що звертатиметься до правоохоронних органів, щоб ті розібралися в причинах цілеспрямованих дій НБУ зі знищення «Мегабанку».

Що зараз відбувається

Визнання незаконними результатів перевірки Нацбанку восени 2021 року ставить поза законом та подальші дії – визнання установи проблемною, неплатоспроможною, ненадання рефінансування, яке могло б підтримати клієнтів банку у кризовий період.  

Але знаменитий "антиколомойський" закон, ухвалений, щоб уникнути "відкату" по кейсу "Приватбанку", дає можливість проводити процедури з виведення банку з ринку аж до ліквідації незалежно від того, які рішення приймають суди. Якщо виявиться, що Нацбанк неправий, то фінансові претензії потрібно виставляти не йому, а уряду, і вже з держбюджету стягувати збитки акціонерів та клієнтів.  

Таким чином, у найближчі місяці "Мегабанк" рухатиметься траєкторією, заданою рішеннями НБУ: Фонд гарантування вкладів фізосіб виплачуватиме депозити фізичним особам і продовжуватиме шукати інвестора для виведення банку з ринку. Роботу тимчасової адміністрації Фонд продовжив до 2 серпня, наразі розглядається можливість продовження цього терміну до 2 вересня.  

У разі ліквідації фінустанови, за яку негласно виступає Нацбанк, події розгортатимуться не найкращим чином для держави. По-перше, доведеться визнати втрату близько 1,5 млрд. грн. коштів "Укренергомашин", які "застрягли" на рахунках "Мегабанку". З них майже 900 млн. грн. – це депозити, які виступили запорукою під банківські гарантії щодо проектів модернізації гідроелектростанцій дніпровського каскаду, що, у свою чергу, є частиною великої програми забезпечення енергетичної безпеки країни. «Блокування роботи «УЕМ», швидше за все, призведе до його банкрутства, втрати вже існуючих контрактів на 8,4 млрд грн., заморожування проектів з «Укргідроенерго» та «Енергоатомом», втрати роботи 5-тисячним колективом у прифронтовому регіоні, де і так не найкраща ситуація з робочими місцями. Не кажучи вже про 250 млн грн., які «УЕМ» мали заплатити до держскарбниці як податки. Загальні збитки для держави, яка є акціонером підприємства, будуть колосальними», - упевнений Суботін.  

По-друге, близько 4,5 млрд. грн. доведеться витратити на виплати вкладникам (Фонд гарантування бере ці гроші у борг у уряду). По-третє, близько 0,5 млрд. грн. втратить Мінфін, оскільки він є гарантом щодо низки кредитних зобов'язань банку і змушений буде їх погасити через визнання фінустанови неплатоспроможною.  

Таким чином, підсумкова вартість ліквідації банку стартує від 6,5 млрд. грн. Однак, на думку експертів ринку, очевидне завдання держави – знайти найменш витратний спосіб виходу із ситуації. Альтернативою є залучення інвестора, який створить перехідний банк, або докапіталізує існуючий і продовжить його функціонування.

Фонд гарантування продовжив пошук такого інвестора до 12 липня. Акціонер "Мегабанку" Віктор Суботін запропонував, щоб таким інвестором виступили «Укренергомашини», Міністерство фінансів, або один із провайдерів фінансових послуг із ЄС. Яценко оцінює орієнтовний обсяг необхідних інвестицій у 0,5 – 1 млрд. грн. Це фактично та сума, яку банк не встиг отримати від акціонерів через те, що почалася війна.  

Найбільш прийнятним варіантом було б залучення як інвестора Міністерства фінансів. Адже всі ключові фінансові потоки й так зав'язані на нього: "Укренергомашини" це держпідприємство, виплати вкладникам – із бюджету, виплати за держгарантіями – із бюджету. Оскільки акціонерами банку є міжнародні фінансові організації, вся звітність регулярно проходила аудит компаній великої четвірки. «За минулий рік ми повністю вирівняли всі показники щодо застав та резервів. Тому якщо дивитися на ситуацію об'єктивно, Мінфін отримає працюючий, а не проблемний банк», - зазначає Яценко.  

Очевидно, що таке рішення матиме противники. По-перше, державі формально не з рук збільшувати частку в банківському секторі в кризовій ситуації. По-друге, "Мегабанк" не входить до переліку системних, тому «ліквідувати та забути» виглядає простим та швидким рішенням. По-третє, не можна скидати з рахунків фактор можливих інтересантів в отриманні активів банку (а через нього – «УЕМ») якнайменшими зусиллями (читай: під час розпродажу). По-четверте, націоналізація може спровокувати власників інших потенційно проблемних установ (експерти говорять про 20 банків) на форсоване погіршення ситуації з перспективою звернутися до Мінфіну з аналогічним проханням. Втім, у цьому випадку баланс плюсів та мінусів – з огляду на стратегічне значення «УЕМ» та регіональну вагу «Мегабанку» у Харкові, перспективу судового визнання незаконності ліквідації – скоріше на користь націоналізації.