ПриватБанк переніс дата-центр у "хмару" в ЄС для запобігання знищення війною

Як повідомляє пресслужба банку, зроблено це було з метою мінімізувати залежність від фізичної присутності комп'ютерного обладнання, розташованого в різних регіонах України, яке могло бути знищено під час війни.

Зазначається, що над масштабним проєктом працювало понад 460 IT-фахівців ПриватБанку та підрядників. Загалом на розміщення та запуск у роботу з хмарного середовища всіх важливих сервісів знадобилося менше 45 днів.

"Перенесли 3500 серверів, понад 4 петабайт клієнтських даних і транзакцій завантажено у "хмару". Понад 270 важливих застосунків перенесено. Ми надзвичайно пишаємось справді титанічною роботою, яку зробила наша IT-команда, щоб убезпечити доступ клієнтів до фінансових послуг", — йдеться в повідомленні.

Як зазначають у банку, обсяг реалізованих робіт для проєктів такої складності та такого масштабу у "нормальному" проєктному IT-циклі зазвичай займає від півтора року.

"Ми визнаємо, що у цей період деякі наші клієнти стикалися з проблемами при здійсненні платежів чи карткових переказах, що траплялось частіше, ніж зазвичай. Просимо вибачення за незручності та просимо розуміння, адже це все було заради наших клієнтів та безпеки їхніх коштів. Тепер ми можемо сказати, що ці роботи завершено і все встановлено", — додали в ПриватБанку.

При цьому у фінустанові звертають увагу, що клієнти не мали доступу до його систем у цей період лиш менше 5% часу (протягом менше 50 годин).

Водночас, як передає "Інтерфакс-Україна", під час онлайн-дискусії "Банківський сектор України: Як зберегти стійкість під час війни" член наглядової ради банку Роман Сульжик уточнив, що його дата-центр було перенесено до Євросоюзу.

"Останні тижні були перебої з роботою Привату... Ми останні 45 днів працюємо з ЄС. У нас у Дніпрі є дата-центр. Коли росіяни бомбили Дніпро, там повилітали шибки. Ви розумієте, що було б, якби вони змогли повністю знищити дата-центр у Києві чи Дніпрі?" — зазначив він.

Нагадаємо, що реалізація цього проєкту стала можливою завдяки рішенню Національного банку України від 8 березня, яким було врегульовано питання використання банками хмарних послуг у своїй діяльності.

Зазначимо також, що 31 березня Київська міська рада також дозволила на період воєнного часу використовувати хмарні сервіси та центри обробки даних за межами України для забезпечення стабільної роботи міських електронних систем.

Джерело фото: ua.depositphotos.com