Чому взаємодію з державою треба зробити системною роботою компанії та як це допоможе захищати бізнес?

Відкрийте нові горизонти для вашого бізнесу: стратегії зростання від ПриватБанку, Atmosfera, ALVIVA GROUP, Bunny Academy та понад 90 лідерів галузі.

12 грудня на GET Business Festival дізнайтесь, як оптимізувати комунікації, впроваджувати ІТ-рішення та залучати інвестиції для зростання бізнесу.

Забронювати участь

Як змінилися відносини бізнесу з державою за останнє десятиліття та які нові тенденції з’явилися у цій взаємодії під час пандемії?

Андрій Тростін, партнер, керівник практики GR юридичної фірми ETERNA LAW: Найбільше на відносини бізнесу з державою останнім часом вплинула коронакриза, яка суттєво змінила як форму, так і пріоритети побудови взаємодії з державою в усьому світі. Особливо на початку пандемії, коли перехід на віддалену роботу призвів до порушення внутрішніх процесів держорганів. Це у свою чергу зумовило подовження або блокування цих процесів, а відтак зрив строків. Тому організація ефективної взаємодії зі співробітниками державних органів стала основним викликом для GR-фахівця. До того ж необхідно було дуже оперативно реагувати на зміни регулювання та впровадження обмежень перших локдаунів, які могли взагалі паралізувати бізнес.

Які принципи тактичного та стратегічного GR-планування? Як змінився горизонт планування і що треба враховувати в сучасних реаліях, коли робота бізнесу найбільше залежить від рішень держорганів?

Андрій Тростін: Запорука дієвого GR — його системність та систематичність. Це інструмент, який має бути частиною реалізації довгострокової стратегії компанії, захищати бізнес від несприятливих змін. Саме тому важливо вбудовувати систему взаємодії з державою у щоденну роботу компанії, а не гасити пожежі. Планування та своєчасна ідентифікація ризиків дозволяють ефективно захищати бізнес та уникати непорозумінь у роботі з державними органами.

GR-офіцери першими з’явилися у штатах великих міжнародних компаній, які стали своєрідними законодавцями моди у цій ніші. Які принципи успішного GR від світових компаній найбільше прижилися в Україні, а які не використовуються зовсім?

Тимур Хасанов-Батиров, партнер, керівник практики Compliance юридичної фірми ETERNA LAW: Особливо впливають на GR-діяльність антикорупційні закони США та Великої Британії. Законодавчі обмеження, передбачені цими актами, поширюються, по суті, на будь-яку міжнародну корпорацію, зокрема, що діє і в Україні. Навіть більше, великий український бізнес, який підпадає за низкою критеріїв під юрисдикцію США та Великої Британії, також має дотримуватися закону США «Про протидію корупції за кордоном» та британського «Закону про корупцію». Тому важливо розуміти, що українські компанії функціонують в єдиній світовій екосистемі.

Андрій Тростін: Найскладніше прищепити українському бізнесу розуміння того, що системний GR потрібно будувати заздалегідь, коли проблем іще немає. Коли є час підготувати стратегії та механізми, можна не йти на компроміси та уникати корупційних ризиків.

Які існують стандарти комплаєнсу в різних галузях? Наскільки важливо їх дотримуватися на різних ринках?

Тимур Хасанов-Батиров: Багато галузей намагаються максимально кодифікувати правила гри, оскільки антикорупційні закони зазвичай не містять достатнього рівня деталізації. Флагманом, безумовно, є галузь охорони здоров’я, де фармацевтичні компанії створили асоціації, які своєю чергою розробили кодекси поведінки.

Чи можливо ухвалити спеціальний закон, який би затверджував права та обов’язки лобістських організацій? Чому це може бути вигідно обом сторонам?

Андрій Тростін: Усі представники білого GR виступають за впровадження найкращих практик регулювання цього бізнесу. Прозорі правила взаємодії бізнесу та держави (у широкому розумінні) знизять корупційні ризики та підвищать ефективність донесення позицій бізнесу. Водночас надважливо створювати умови, щоб усі представники GR-бізнесу розуміли необхідність переходу в цивілізований GR та були вмотивовані ставати прозорішими.

Що таке комплаєнс і чому він важливий для сучасного бізнесу? Як його дотримання впливає на відносини з державою та контрагентами? Чи готовий український бізнес запровадити світові стандарти?

Тимур Хасанов-Батиров: Антикорупційний комплаєнс (або Антикорупційна комплаєнс-програма) — це комплекс заходів, який має бути впроваджений у будь-якому міжнародному бізнесі, зокрема у компаніях з українським корінням. Ціна питання — штрафи, що сягають мільярдів доларів, кримінальні справи проти керівництва та перевірки від закордонних регуляторів за підозри у корупційних діях, вчинених, зокрема, в Україні.

Сьогодні бізнес хоче зрозуміти, як все працює, та почати відповідати стандартам, проте для цього треба знати міжнародні регуляторні вимоги (а вони базуються не на чеклистах, а на керівних принципах), знати іноземну судову практику та мати досвід впровадження комплаєнс-стандартів у наших реаліях. Саме з останнім найбільші проблеми: антикорупційні програми зазвичай неефективні, оскільки фахівців-практиків у нас поки що замало.

Як зміняться стандарти комплаєнсу в майбутньому?

Тимур Хасанов-Батиров: Загальний тренд — дедалі глибша інтеграція комплаєнсу (антикорупційні принципи, «нова мораль» у відносинах співробітників) у систему управління компанією. Інакше кажучи, комплаєнс із вузької формально-юридичної спеціалізації стає інструментом менеджменту, де коректне трактування законодавчих обмежень є базою для ухвалення ключових бізнес-рішень.

Дуже важливо уникнути ситуації garbage in, garbage out, коли хибні вхідні дані (незнання регуляторних вимог, бізнес-практики або галузевих комплаєнс-стандартів) спонукають керівництво до неправильних рішень, які можуть спричинити юридичні, репутаційні та фінансові наслідки. Світ дедалі більше дивиться на корпорації через призму комплаєнсу, і дуже важливо, щоб ваша компанія стала конкурентоспроможною у нових бізнес-реаліях.

Як професійні юристи можуть допомогти у впровадженні стандартів комплаєнсу? З чого слід розпочати? Скільки часу потрібно для переходу на нові правила?

Тимур Хасанов-Батиров: Комплаєнс-програма — це комплексна історія, де знання антикорупційних обмежень потрібно доповнити інструментами внутрішнього контролю, механізмами ефективної комунікації та навчанням персоналу, постійним удосконаленням системи, залученням керівництва компанії.

Головний чинник успіху під час наймання зовнішніх радників — це наявність у них досвіду впровадження комплаєнс-програм у корпораціях. І що більший досвід, то менше ризиків, що у компанії будуть проблеми або вона розгубиться, впроваджуючи нові механізми, які зазвичай є не юридичними, а менеджерськими завданнями.

Комплаєнс — це філософія правильного та безпечного ведення бізнесу. Залежно від волі керівництва та наявності профільної комплаєнс-експертизи впровадження корпоративної комплаєнс-програми може тривати від пів року до нескінченності. Все дуже індивідуально, і немає шаблонних рішень, регламентів та секретів успіху.

Найбільша помилка — це вірити, що будь-яка юридична фірма може написати якісь процедури, після чого «все буде комплаєнс». Це так не працює. Так можна лише втратити гроші, так і не побудувавши ефективної комплаєнс-системи. У своїй практиці мені доводилося руйнувати недієві системи та будувати нові з нуля. Проте, звісно, і простіше, і дешевше робити все правильно від початку.

За умови вибору правильного юридичного радника процес впровадження відбувається органічно і комплаєнс не стає чужорідним елементом. Гра варта свічок. У разі успіху компанія отримує новий рівень захисту, значно посилює свою систему управління бізнесом, підвищує лояльність персоналу, стає значно привабливішою для іноземних партнерів та банків.