Чорна діра експорту: чому українським товарам складно потрапити на міжнародні ринки

Прихід кризи через пандемію приніс і ринкам, і економіці загалом безліч потрясінь. Різке подорожчання вартості сировини, логістичних послуг та, як наслідок, кінцевого продукту не сприяло зростанню бізнесу. Компанії просто не встигали за калейдоскопом подій та з реакціями на них.

Втім, деякі українські компанії зуміли всупереч труднощам не лише наростити обсяги виробництва для внутрішнього ринку, а й значно просунутися в експортному напрямку. Учасники панелі Business Wisdom Summit "Горизонт подій" саме з таких. Вони діляться досвідом, як боротися за полицю з імпортними товарами на ринках, які наразі захищають свого національного виробника.

Модератор дискусії генеральний директор UFUTURE Микола Тимощук навів аналогію міжнародної торгівлі з астрофізикою, де горизонтом подій називається частина чорної діри, що відбувається за якою людству невідомо.

Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua

Адже українські виробники, які прагнуть охопити максимум міжнародні ринки, як і у випадку з чорною діркою, просто не розуміють, як це можна зробити в нинішніх умовах.

Тимощук наголосив: Україна є найбільшим експортером сировини, і з урахуванням таких ресурсів перед Україною теоретично від критий весь світ. Але сьогоднішні реалії такі, що торгівля з різними країнами обмежена низкою квот.

"Щоб поставити свій бренд на полицю зарубіжних супермаркетів, де він буде затребуваний, виробники часто вкладають сотні мільйонів доларів. Але з того, що я бачу, можливо, у майбутньому нашою головною експортною перевагою та активом стануть корисні продукти харчування, зокрема замінники м'яса ", - вважає Тимощук.

Які продукти можуть стати проривом

Власник EPI Group, брендів "ЕПІКУР" та "ЕПІ ХЕПІ" Алекс Коваленко розповів, що компанія спочатку орієнтувалася на виробництво м'яса без антибіотиків. Крім курятини зараз у компанії розвивають так званий суперфуд. Цей напрямок стає все більш популярним у всьому світі. Тому в EPI Group тепер займаються індичкою без антибіотиків.

Коваленко наголошує: у світі спостерігається суттєве зростання споживання здорової їжі, але індичка на українському ринку недооцінена. Тому компанія планує зайняти цю нішу та розвивати цей суперфуд в Україні активніше. За його словами, сьогодні українець за рік з'їдає 0,8 кілограма індички при тому, що в Росії на людину припадає 2,5 кілограма на рік. А загалом у світі людина вживає в середньому 5-10 кілограмів на рік. Отже, перспективи для зростання є.

Ми розуміємо, що зростання продовольчої компанії пов'язане з особливістю впливу харчування на самопочуття. Тому споживачі стали більш свідомо підходити до свого раціону. І з огляду на тренд на здорове харчування, ми розуміємо, що попит на нашу продукцію зростатиме. Зараз наш бренд купують понад мільйон людей. Ми розуміємо, що майбутнє бренду тісно пов'язане із здоровим харчуванням. Люди готові платити більше, якщо розуміють, що їм це дає. У разі здоров'я.

Підростаюче покоління більш усвідомлене і вимогливе щодо екологічного продукту та упаковки, тому Коваленко впевнений, що зміни в суперфуд-напрямку просуватимуть самі споживачі. Саме вони створюють ринок та є акціонером свого майбутнього. Адже коли клієнт купує певний продукт і готовий заради нього розлучитися з певною сумою, це знак ринку, що він затребуваний. Один із головних принципів економіки "Попит народжує пропозицію" ще ніхто не скасовував.

Засновник групи компаній TB Fruit Тарас Барщевський поділився своїм кейсом: у 2010 році він створив ТМ "Галіція" – натуральні соки прямого віджиму. До нього на українському ринку такого продукту не було. Тому якийсь час споживачеві довелося пояснювати, чим відрізняються соки прямого віджиму від тих, що продаються в магазинах, і цінність для здоров'я перших.

У результаті нам вдалося донести до споживача, що соки прямого віджиму натуральніші. Але до європейських показників ще далеко: якщо там зростання ринку соків прямого віджиму становить 6-7% на рік, то в Україні лише 2-3%. Проте тішить тенденція, що молоде покоління дедалі більше починає розумітися на різниці соків.

Проблеми з логістикою

Тарас Барщевський зазначив, що 99% продукції TB Fruit відправляють на експорт у різні точки світу, тому українські яблука є вже у різних країнах. Але до початкової мети бізнесмена захопити весь світ поки що далеко.

Постійно інвестуючи у виробництво, компанія збільшує маржинальність та розширює асортимент продукції. Але, за словами Барщовського, є один суттєвий мінус, який заважає підкоренню глобального ринку — сьогодні немає можливості вчасно вивозити продукцію з країни, адже фури з продукцією можуть "зависати" на кордоні, не маючи можливості виїхати. І ця логістична заковика відчутно заважає експортним планам.

У пошуку рішень щодо мінімізації витрат на логістику зараз і HD-group, адже ціни на неї сьогодні зросли у кілька разів. Щоб знизити вартість логістики, компанія розробила угоду про співпрацю з кількома національними виробниками та одним із міжнародних гравців ринку хлібобулочної продукції. Суть цього пілотного проекту — додати їхню продукцію до портфельу HD-group і знизити таким чином витрати на перевезення.

Ми не можемо керувати ринком логістики, вартість послуг якої зростають щомісяця, але ми можемо керувати вартістю продукції, що знаходиться в автомобілі. Тому співпраця з іншими компаніями допоможе знизити маржу на продукти, що поставляються, і оптимізувати свої витрати на перевезення.

Як держава має захищати українські товари

Засновник HD-group Борис Шестопалов наголосив: зараз бізнес все більше обговорює причини, що заважають виходити на зовнішні ринки і особливо заважають працювати на внутрішньому. Однією із таких причин Шестопалов назвав відкритий доступ на український ринок закордонних виробників. Наприклад, турецьких виробників солодощів та борошна, які постачають товар до нашої країни без будь-яких мит.

В Україні у великій кількості з'явилося імпортне борошно, і за ціною воно конкурує з українським. При цьому Україна має найвищий потенціал у борошномельній промисловості: наші потужності в 3-4 рази перевищують потреби національного ринку. Але тут з'явилася Туреччина, яка побудувала найдосконалішу у світі галузь виробництва борошна, і, по суті, заволоділа українським ринком.

За словами Шестопалова, за 25 років Туреччина стала експортером борошна №1 у світі, але на 50% виробляє його із зерна, купленого в Чорноморському басейні та в України. Тому в цьому випадку потрібна підтримка держави, як мінімум, фінансування та компенсація відсоткових ставок за кредитами, які допоможуть інвестувати у виробництво. Україна, на думку спікера, така можливість є, але не в усіх галузях.

Алекс Коваленко погодився, що вийти на закордонні ринки із продукцією EPI Group сьогодні вкрай складно. Водночас, в Україну вільно імпортується заморожена індичка, яку можна і потрібно виробляти в країні, а не імпортувати.

Наша країна вирощує всі економіки світу за рахунок себе і це відбувається десятиліттями. Якщо говорити про боротьбу за місце на вітчизняному ринку та закордонному, то можу сказати, що за кордоном на нас ніхто не чекає. Але виходить так, що ми конкуруємо на своєму ринку з усім світом, але не маємо рівних умов.

Шестопалов підсумував дискусію, зазначивши, що з боку держави потрібно провести велику роботу щодо вдосконалення умов експорту та імпорту. І до роботи з реалізації бренду "Зроблено в Україні" потрібно залучити всіх лідерів держав. Тільки в цьому випадку слоган "Зроблено в Україні" гордо вимовлятиметься з кожних вуст.