Феодальна роздробленість: чому українським креативним індустріям потрібно інтегруватись

Які "болі" бізнесів із креативної індустрії є найактуальнішими на сьогодні, які практики дозволили бізнесам подолати шок 2020-го року та вирости, незважаючи на локдауни через пандемію, які ризики вони бачать у найближчому майбутньому, як готуються їх долати та які дії Чи реально допоможуть креативним індустріям реалізувати свій потенціал?

Ці теми обговорювали на тематичній панелі "Креативна економіка - новий стимул для економіки" на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) Андрій Худо, співвласник та голова наглядової ради холдингу емоцій "!FEST", СЕО FILM.UA Group Вікторія Ярмощук, дизайнер, власниця та креативний директор бренду BEVZA Світлана Бевза, Йорг Ріомми, головний креативний директор Publicis Groupe Ukraine та Андрій Федорів, власник незалежної креативної компанії Fedoriv.

Delo.ua розповідає про найцікавіші кейси та оригінальні ідеї, якими ділилися учасники панелі.

Що стане поштовхом до зростання креативних індустрій в Україні?

З яким ресторанним форматом "!FEST" вийшов на закордонні ринки у локдаун

Андрій Худо, співвласник та голова наглядової ради холдингу емоцій "!FEST" (найбільша мережа ресторанів із 130 закладів, готельний та видавничий бізнеси), говорячи про виклики, з якими зіткнувся бізнес із початком пандемії, та про рішення, які допомогли компанії не лише пережити 2020-й рік, але вже у 2021-му наростити результати порівняно з 2019-м, зазначив, що спрацював принцип: "Ставте собі такі цілі, які будуть вести вас уперед".

Він розповів про те, як цей принцип був реалізований у "!FEST" у 2020 році, у найскладніший період для індустрії гостинності, яка виявилася однією з найбільш постраждалих від COVID-19, адже ресторани та готелі взагалі не могли працювати місяцями.

Підприємець зізнався, що початок пандемії був для менеджменту компанії шоком: "Ми зіткнулися з новим викликом, коли тобі забороняють працювати. Такого ризику в бізнес-моделі не було передбачено".

Але в "! FEST" швидко знайшли, чим зайняти персонал, поки ресторани закриті, - почали шити маски, які на той момент були дефіцитні. А також зрозуміли, що локдаун виявився унікальним моментом для монопроекту "П'яна вишня": він працював і споживач міг купити з собою пляшку наливки.

"Тому ми вирішили, що не сидітимемо і плакатимемо навіть під час пандемії, що треба рухатися вперед. Якщо "П'яну вишню" можна продавати, то давайте відкривати такі заклади і далі", - розповів Андрій Худо. В результаті у 2020-2021 роках холдинг відкрив 10 закладів у форматі "П'яна вишня" не тільки в Україні, але також у Румунії та Польщі.

Найшвидше відновлюються моноформати "П'яна вишня" або "Реберня", поділився спостереженнями підприємець. Де-факто ресторанна індустрія впоралася з ударом, який завдала пандемії, уклав Андрій Худо: "Одні концепти закриваються, інші відкриваються. Галузь вирує і планує майбутнє".

Ще одним успішним кейсом виходу на закордонні ринки є масштабний продаж "Видавництвом Старого Льва" прав на дві українські книги у 30 країнах світу.

Наразі холдинг націлений на масштабування свого інноваційного освітнього проекту "Школа вільних та небайдужих". Поставлено мету довести кількість шкіл із двох, що працюють зараз, до 100. "Тоді це зможе вплинути на систему освіти в Україні", - вважає Андрій Худо.

BEVZA: успіх на закордонних ринках дасть зростання на локальному

Дизайнерка Світлана Бевза, власниця та креативний директор бренду BEVZA, також вважає масштабування головним викликом для креативного бізнесу.

Вона впевнена, що через успіх на зарубіжному ринку компанія може досягти зростання локального. Дизайнер зазначила, що зараз основні надходження в українську індустрію моди приходять з-за кордону: закордонні люксові компанії з виробництва одягу та взуття працюють з українськими фабриками.

При цьому фешн-індустрія має величезний потенціал для залучення іноземних інвестицій, але за умови, що для текстильної промисловості буде знижено логістичні витрати, зокрема податок на ввезення сировини, вважає Світлана Бевза. Її компанія завозить високотехнологічні тканини, які купує за кордоном, бо в Україні їх не виготовляють. Як і тканини з перероблених пластикових пляшок — з такими тканинами бренд працює, оскільки у переході на перероблені матеріали та зміні концепції споживання Світлана Бевза бачить величезний потенціал для всього фешн-ринку.

Fedoriv: щоби завоювати закордонні ринки, треба інтегруватися

Щоб рости на локальному ринку та бути цікавими для міжнародних інвесторів, українським креативним бізнесам необхідно інтегруватися, вважає Андрій Федорів, власник креативної компанії Fedoriv.

"Для мене та нашої компанії повністю змінилося визначення, що є креативністю. 20 років тому ми сприймали це як технічний дизайн, перемоги на якихось фестивалях креативності.

Якщо ти хочеш створити цю додаткову цінність, ти маєш змішувати абсолютно всі креативні дисципліни (театр, музика, фешн, кіно, їжа) для того, щоб цілитись у різних споживачів.

Він називає "війною всіх із усіма" ту ситуацію, що спостерігає у клієнтів. GoodWine продає помідори, хамон та дрова, хоча це магазин вина. Заправки ОККО роблять бургери, каву, продають вино та книги. Rozetkа, створена як магазин побутової техніки, стала лідером продажу в Україні в сегменті мейнстрім, фешн-брендів, а також дитячих іграшок, і зараз там активно зростає категорія "алкоголь".

При цьому пандемія посилила інтерес до українських креативних компаній клієнтів із таких країн, як Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, зазначив Федорів. Потенційні замовники готові сюди прилітати, тому що для них ми зрозуміліші, ніж Лондон або Берлін, і платити такі ж гроші.

Це є можливості для креативної економіки. Але щоб завоювати ті 200 ще не завойованих ринків, необхідно поєднати зусилля. Але зараз у кожній галузі "феодальна роздробленість", між індустріями є симпатія, але немає активної повноцінної інтегрованої співпраці, вважає Андрій Федорів.

Інтеграція у фешн-проекті про Трипілля: BEVZA, Nadiia та археологи

Прикладом такого крос-проекту (їх хоч і рідко, але все ж таки створюють українські креатори), став проект про трипільську культуру, ініціатором якого стала Світлана Бевза. Він об'єднав бренд BEVZA, який створив колекцію, яку показали на Тижні моди в Нью-Йорку, бренд кераміки Nadiia (Надя Шаповал), що створив серію прикрас ручної роботи. Окрім цього було знято арт-фільм TRYP з аерозйомками Трипілля. Для роботи над ним залучили не лише режисерів та стилістів, а й вчених заповідника "Трипільська культура".

"Цей проект розширив межі моди. Нашою метою було показати людям інших культур красу нашої спадщини. Зробити це естетично, красиво, на весь світ, щоб через такий формат сучасне покоління в інших країнах світу дізналося про Україну", - розповіла Світлана Бевза.

Для бренду BEVZA проект виявився результативним. "Коли вийшов фешн-фільм про Трипілля і показали колекцію в Нью-Йорку під час пандемії (показ пройшов без глядачів - Delo.ua), то у нас були замовлення з усього світу", - сказала дизайнерка.

Історія, в якій заборонено слово "ні"

Креативні сфери не поєднуються, тому що масштабних крос-проектів одиниці, і власники бізнесів не розуміють практичної користі від інтеграції, не думають ширше, не бачать, що це дасть їм у віддаленій перспективі. Після того, як два-три такі проекти увірвуться на міжнародний ринок, ситуація зміниться, вважає Вікторія Ярмощук, СЕО FILM.UA Group.

Об'єднання креативних індустрій працюватиме, якщо кожен візьме на себе якийсь проект, як, наприклад, сучасні школи, про які говорив Андрій Худо, або проект про Трипілля, і особисто рухатиме його вперед, а решта креативних діячів дасть йому підтримку, не будуть пасивними, вважає Андрій Федорів.

Його ідея: 200-500-1000 людей, яких ми вважаємо творцями нової України, домовляються між собою, що не критикують одне одного. "Слово "ні" вбиває, бо якщо ми зайдемо в історію, де заборонено слово "ні", а дозволена лише підтримка, це буде класна історія", - упевнений Андрій Федорів.