- Тип
- Ексклюзив Ексклюзив
- Категорія
- Бізнес
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
В Україні хочуть заборонити ФОП бути на зарплаті у бізнесу: на що "Слузі народу" доведеться заради цього?
Держава планує заборонити компаніям оформляти співробітників ФОПами – через цю поширену в Україні практику держбджет щороку недоотримує мільйони гривень. Але бізнес не радий: співробітники – ФОП у плані податків обходяться їм у 8 разів дешевше, ніж оформлені в штат. Delo.ua розповідає, чому поки що це – лише плани та які резонансні реформи потрібні для реалізації задуманого
19 січня голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що незабаром юридичними особами можуть заборонити наймати на роботу ФОП-ів 3 групи на єдиному податку. Це частина загальної реформи оподаткування доходів і ще один інструмент поповнення держбюджету.
Гетманців вважає, що оформлення працівників як ФОП, а не як штатних працівників дозволяє компаніям ухилятися від сплати податків.
Податковий консультант Наталія Гайкалова пояснює: якщо компанія оформляє співробітника як ФОП, їй потрібно буде сплачувати податок у розмірі 5% від його зарплати та мінімальний єдиний соціальний внесок.
Тобто, якщо компанія офіційно сплачує фахівцю 10 тисяч гривень, то ще додатково потрібно заплатити за нього податок майже на 5 тисяч гривень. Якщо в компанії працює 20 осіб на ставці в 10 тисяч гривень, то лише податків на місяць потрібно заплатити 100 тисяч гривень. І це окрім податку на прибуток.
"Через це підприємці іноді йдуть на те, щоб оформити відносини з ФОП замість офіційних відносин зі співробітниками", - пояснює Гайкалова.
Але заборонивши таку практику, держава вкотре намагається детенізувати бізнес і виконати вимоги МВФ, прописані в рамках співпраці з ним.
Компанії намагаються заощаджувати, але державі це не подобається
Переважно ФОП співробітників оформляють компанії з експортно-орієнтованим аутсорсингом. Тобто, якщо українські ФОПи виконують роботу для іноземних замовників.
Особливо популярним є такий спосіб найму співробітників у сфері IT. У 2021 році в Україні налічувалося понад 212 тисяч ФОПів, що працюють у сфері IT, та більшість із них працюють саме за договором з юридичними особами — IT-компаніями .
Співрозмовник Delo.ua Сергій Павленко поділився своїм досвідом працевлаштування у логістичну компанію із центральним офісом у США. Під час співбесіди його одразу попередили, що співробітників вони оформлюють як ФОП, і їм самим потрібно платити за оренду місця в офісі – 500 гривень на місяць. Крім того, співробітник матеріально відповідальний за техніку, якою користується.
"Але компанія і сама робота була цікавою, тому я погодився на ці умови. Плюс мені сказали, що всією паперовою тяганиною та звітами до податкової займатимуться їх бухгалтери. Тому я сам у податкову ходив лише один раз — щоб забрати документи про відкриття ФОП та розписатися за них", - згадує Павленко.
І додає, що компанія обіцянку дотримала — за весь час роботи там бухгалтер сама вела та здавала звіти до податкової та самостійно ліквідувала ФОП, коли Павленко згодом звільнився.
Які можуть бути ризики для обох сторін
Використання таких схем має багато негативних наслідків як для держави, так і для співробітників — ФОПів. За словами адвоката, голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва Максима Тютюнникова для держави основна проблема — менше доходів до бюджету через пряме ухилення від сплати податків.
Але для співробітників — ФОП ризиків більше:
- Найм за трудовим договором передбачає, що працівник зобов'язується виконати роботу для підприємства, підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а фірма має сплачувати зарплатню, забезпечувати місце роботи, соціальні гарантії та інше. Але ФОП у цьому плані самі по собі.
- Співробітник, оформлений як ФОП, надає послуги компанії та отримує винагороду за виконання певного проекту чи пулу послуг без соціальних гарантій, чіткого трудового розпорядку тощо . На них не поширюється КЗпП, а значить і гарантії, які він надає (наприклад, відпустка, лікарняний, захист від незаконного звільнення тощо).
- Є ризик, що недоброрадянський роботодавець може просто не підписати акти і відповідно не виплатити гроші ФОП за відпрацьований проект чи послугу.
- Через ФОП компанія може "відмивати" гроші, але це можна проконтролювати, переглядаючи виписки по рахунку щодо наявності незрозумілих сум, яких проходять за рахунками і сильно відрізняються від "зарплати".
- Можуть виникнути складності під час закриття ФОП. Це завдання складніше, ніж відкриття і може тривати кілька років.
- Якщо бухгалтер припустився помилки у звіті або пропустив важливу деталь, то відповідальність лягає на ФОП, у тому числі сплата штрафів. У найкращому разі це зробить роботодавець, у гіршому – сам співробітник.
Крім того, за словами Тютюнникова, співробітникам, які працюють за такою схемою, потрібно бути пильним, контролюючи суми доходів свого ФОП. Наприклад, доходи ФОП 3 групи не повинні перевищувати 7585500 гривень на рік.
Що потрібно, щоб ФОП заборонили працювати за наймом
За словами Наталії Гайкалової, спочатку потрібно провести реформу детінізації зарплат.
"Вона передбачає зниження ефективної ставки оподаткування, а також розширення можливості для декларування. Також за польською моделлю передбачено запровадження податку на виведений капітал як опцію для середнього бізнесу з оборотом до 200 мільйонів гривень", - пояснює експерт.
Відповідного законопроекту поки що немає, але експерти не виключають, що його можуть зареєструвати вже у 2022 році. Проте ухвалення такого законопроекту — не менш резонансного, ніж №5600, може затягнутися через таку ж велику кількість можливих правок та доробок.
Крім того, необхідно розробити законопроект, в якому буде детально прописана процедура боротьби з масовою реєстрацією співробітників ФОП-ами та чіткі критерії, коли вони працівники, а коли підрядники.
Наталія Гайкалова наголошує — розмов навколо конкретної фрази Гетманцева про обмеження ФОП сьогодні ведеться дуже багато. Але чиновник і раніше неодноразово заявляв про необхідність податкової реформи, яка знизила б податок на заробітну плату, і про переваги введення податку на виведений капітал за польською моделлю.
Востаннє про необхідність такого кроку Данило Гетманцев заявляв у грудні 2021 року. За його словами, відповідний законопроект мали внести до Верховної Ради ще до кінця року. За такого розкладу детінізація зарплат могла б запрацювати вже з 2023 року. Проте потрібного законопроекту досі немає. А значить і детенізація, а отже і ФОП як наймані співробітники з усіма ризиками для України ще якийсь час будуть точно актуальні.