Вони боролися за роялті: Як в Україні намагаються перезапустити систему збору авторських відрахувань музикантам

У грудні минулого року Верховна Рада ухвалила закон 5572 , що перезапустив ринок роялті, який майже рік був заблокований. Закон анулював акредитацію, видану двом організаціям конкурсною комісією Мінекономіки, яка давала право лише їм збирати для авторів винагороди за використання музичного контенту ресторанами, торговими центрами, фестивалями, радіостанціями, телеканалами тощо. Щойно закон набуде чинності, робити це зможуть усі зареєстровані організації колективного управління (ОКУ) у сфері авторського права. Але це тимчасовий захід: він діятиме, допоки не проведуть новий конкурс.

Попередній конкурс, проведений у грудні 2020 року, викликав скандал і вимоги визнати його недійсною частиною виконавців та продюсерів. Мінекономіки звинуватили у порушенні правил конкурсу, що містить ознаки конфлікту інтересів та корупційну складову.

Попередній конкурс, проведений у грудні 2020 року, викликав скандал та вимоги визнати його недійсною частиною виконавців та продюсерів. Мінекономіки звинуватили у порушенні правил конкурсу, що містить ознаки конфлікту інтересів та корупційну складову.

Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua

За цей час в інтернеті були оприлюднені приватні розслідування про тіньові схеми відмивання грошей, які нібито контролюють роялті, що монополізували ринок, Олександр Нікін (глава Української ліги авторських та суміжних прав (УЛАПС) та Олег Долинський (засновник Comp Music). Під їх контролем перебувають і організації, які виграли конкурс.

Музичний ринок розколовся на дві частини, а напруження боротьби з кожним місяцем зростало в геометричній прогресії.

Музичний ринок розколовся на дві частини, а напруження боротьби з кожним місяцем зростало в геометричній прогресії. Яскравий приклад такої боротьби — конфлікт між організаторами фестивалю Atlas Weekend та співачкою Русланою Лижичко, президентом організації "Автори та видавці", чию акредитацію зокрема скасував закон 5572.

Руслана та її продюсер та чоловік Олександр Ксенофонтов в одному з інтерв'ю звинуватили Atlas Weekend у несплаті роялті на суму, як було озвучено "з шістьма нулями", артистам, чиї пісні звучали на фестивалі.

Керівники фестивалю назвали такі заяви наклепом. "Настав час припинити це "колекторське свавілля", - написали вони на сторінці Atlas Weekend у соцмережі, заявивши, що "це вже не перший подібний наклеп", що ще з літа отримують «загрози та «колекторські" вимоги заплатити мільйони гривень за публічне виконання організації , яка на той момент не була акредитована.

Як пояснили в Atlas Weekend, на момент проведення фестивалю в країні не було акредитованих організацій, які мають право на збирання роялті у цій сфері. Вимоги "збирачів винагород" фестиваль вважав здирством, а розсилку листів своїм партнерам та журналістам зі звинуваченнями в несплаті — наклепом, тому подав позов до суду про захист репутації. А також повідомив, що готує позови до суду щодо поширення хибної інформації Русланою та її продюсером.

Українське агентство авторських та спеціальних прав (УААПС) також заявила , що звернулася до суду з вимогою спростування недостовірної інформації, висловленої в інтерв'ю Русланою та Ксенофонтовим.

Ціна запитання

Напруження боротьби, в яку за цей рік були залучені відомі музиканти та продюсери, два міністри, парламент, Офіс президента, силові структури та суди, свідчить про те, що ціна питання висока.

У всьому світі давно і успішно працює потужна міжнародна система роялті, що оперує великими грошима. Німеччина, Франція та Англія збирають по 1,5 млрд євро на рік, а обсяг зборів у світі загалом оцінюється у 15-20 млрд євро.

У сусідній з Україною Польщею за останні роки загальний розмір зібраних сум роялті становить понад $100 млн. Це в десятки разів більше, ніж в Україні, де шоу-бізнес розвинений сильніше, але при цьому декларується збір близько 60-100 млн грн, хоча ще в 2006 року фахівці оцінювали потенційний український ринок авторських та суміжних прав на суму 1 млрд грн на рік.

Така величезна розбіжність свідчить про відсутність прозорого ринку. "За цим стоять десятки менеджерів, юристів, політиків, фінансистів, чиновників, які за 10 років створили цей тіньовий механізм. У цьому тіньовому механізмі, навіть в українських реаліях, крутяться мільйони доларів, ті мільйони, які безпосередньо не доходять авторам", - вважає Дмитро Гузій, юрист у сфері інтелектуального права.

Наразі триває боротьба за ринок, на якому діє система збору грошей, але фактично немає правил. "Це одна з найбільш спотворених, корумпованих та тіньових сфер господарювання, — коментує ситуацію Дмитро Гузій. — Одна сторона, яка цю систему створила, дуже незадоволена, що інша сторона, озвучуючи легітимні вимоги, намагається зупинити створену першою стороною модель".

Солістка гурту Go_A Катя Павленко характеризує ситуацію, що склалася на музичному ринку, як "боротьбу між авторами та несумлінними видавцями, які намагаються зробити збір авторських роялті приватним бізнесом, об'єднавшись із юридичними колекторами”.

"Рубка" за ринок роялті

А почалася "рубка" за ринок з акції "За чесні роялті" під стінами Верховної Ради у січні 2021 року, коли з ініціативи УААСП, яка не отримала конкурсної акредитації, виконавці ("Антитіла", "Друга ріка", ТНМК, Green Grey, Go_A , MOZGI та інші) вийшли з вимогою скасувати підсумки конкурсу, що пройшов із порушенням закону.

"Я бачив зсередини, що конкурс проходив нечесно", - розповів Delo.ua Дмитро Сидоренко, співзасновник Atlas Weekend, який був членом конкурсної комісії і голосував проти організацій, що виграли конкурс.

Одне з порушень стосується організації "Автори та видавці", де головує Руслана Лижичко, а одним із директорів був Олександр Нікін, непублічна людина, яка згодом стала головним фігурантом цього скандалу. Організацію було створено менше ніж за півроку до конкурсу, а до реєстру внесено за чотири дні до дати прийому конкурсних заявок. Логічно, що "Автори та видавці" не надала звіт з результатами роботи за 2019 рік – один із основних критеріїв оцінки претендентів.

Інша організація, що виграла конкурс — ОКУАСП, керована Нікіним, була зареєстрована лише наприкінці 2019 року, а в реєстрі колективного управління значиться з січня 2020-го.

Ще одне порушення: згідно із законом, акредитацію отримують ті організації, які мають договори з великою кількістю правовласників як в Україні, так і з аналогічними іноземними організаціями. "Одна з організацій, що виграли, не володіє такою кількістю прав, — зауважив Дмитро Сидоренко. — При цьому обидві акредитовані організації не є членами CISAC (Міжнародної конфедерації товариств авторів та композиторів), а отже, не мають договору про представництво прав з членами CISAC, що впливає на їхню репрезентативність в отриманні акредитації".

Єдиним членом CISAC в Україні є УААСП (має ексклюзивний доступ до міжнародних баз музичних творів: близько 100 млн. творів та близько 100 міжнародних договорів про взаємне представництво з іншими світовими авторськими ОКУ), якої акредитацію не видали.

Керівники УААСП упевнені, що репрезентативність (наявність в організації найбільшої кількості прав на твори, отримані в управління через договори з міжнародними та вітчизняними авторами) є головним критерієм для надання акредитації.

І в цьому конкурсі, і в попередніх деякі члени комісій мали конфлікт інтересів. Як зазначив соліст групи "Друга ріка" та за сумісництвом генеральний директор УААСП Валерій Харчишин, "керівний склад департаменту інтелектуальної власності за багато років налагодив міцні неформальні відносини з керівниками ОКУ Олександром Нікіним та Олегом Долинським, яким системно та планомірно, протягом кількох років, сприяв в отриманні необхідних акредитацій, у тому числі шляхом включення до складу акредитаційних комісій афілійованих із даними особами членів (Ігнатій Бережний, Богдан Гловацький, Денис Масликов, Гліб Головченко)".

Свої серйозні наміри домогтися відміни конкурсу УААСП підтвердила у травні. Директор групи "Антитела" Сергій Вусик оприлюднив приватне розслідування про незаконні схеми, які десятиліттями використовують гравці ринку, що контролюють збір роялті, Олександр Нікін та Олег Долинський (ним підконтрольні також організації "Автори та виконавці" та ОКУАПС, які виграли конкурс).

Де гроші авторів?

Своє розслідування про тіньові схеми Сергій Вусик оприлюднив після того, як провалилася спроба гравців ринку не виносити сміття з хати, а знайти компромісне рішення про перезапуск конкурсу. У переговорному процесі, який розпочинався у Міністерстві культури під модераторством міністра Олександра Ткаченка, брали участь також представники міністерства та Офісу президента та нардепи.

Домовитися Харчишин і Тополя (УААСП) з Русланою, Ксенофонтовим, Нікіним та Долинським не змогли, тому що перші представляли авторів, які хотіли, щоб було впроваджено електронну систему контролю та не було ручного розподілу авторських грошей, щоб гроші йшли безпосередньо в акредитовану організацію і потім нараховувалися автору. Їхні опоненти хотіли контролювати сферу роялті і далі, вони відстоювали свої схеми, які побудували за 20 років, щоб усе йшло через три- чи чотиристоронні договори.

"У цих договорах є компанії-прокладки, через які проганяються авторські гроші, - каже Сергій Вусик. - Наприклад, у Нікіна є громадська організація ОКУАПС, яка має право збирати роялті. Але є ще й приватна компанія з такою самою назвою, через яку проганяються збори ".

За його словами, так само діє нікінська Українська ліга авторських та суміжних прав (УЛАСП), яка займається збором роялті у сфері суміжних прав: зібрані гроші спочатку надходять до приватної організації з такою самою назвою. Основним бенефіціаром у приватних компаніях є дружина Нікіна, а до наглядової ради входить Олег Долинський. "Якщо у громадській організації автор може перевірити, яку суму роялті зібрали, то у приватній йому скажуть, що це комерційна таємниця, і що там відбувається, знають лише власники компаній", - пояснює Сергій Вусік.

Це порушення закону, яким збирати роялті дозволено лише безпосередньо, без трьох- чи чотиристоронніх договорів.

Сергій Вусик підрахував, що якщо Олександр Нікін публічно каже, що ліцензує 18 тисяч торгових точок по країні, а кожна торгова точка чи ресторан платить за місяць від тисячі до 30-40 тисяч гривень (такі великі торгові центри, як, наприклад, "Гулівер") , у Києві), то, взявши за середнє 2 тисячі гривень на місяць, виходить близько півмільярда гривень на рік. При цьому декларується збір у 60 млн грн, тобто у 10 разів менше.

Після прес-конференції, де Вусик назвав прізвища людей, які беруть участь у схемах, десять людей подали на нього до суду, і зараз тривають судові розгляди. Але він вірить, що судді розберуться, що діється. "Наявність приватних організацій встановлена, зараз потрібно довести, що через ці компанії вимиваються величезні гроші", - говорить Вусік. За його словами, коли в рамках кримінальної справи розкриють банківські рахунки, то буде видно кожну транзакцію за останні три роки, яка доводить, що користувачі платять гроші не в акредитовану, а приватну структуру.

Наприкінці 2021 року стало відомо, що прокуратура рішенням суду наклала арешт на рахунки як приватних організацій ПО УЛАСП та ПО ОКУАСП, так і громадських - ГС УЛАСП та ГС ОКУАСП.

Судові позови

Про те, що з переговорами настав час кінчати та діяти іншими методами, Харчишину та Тополі стало зрозуміло, коли вони дізналися, що Олександр Нікін подав до суду, оскаржуючи дії міністра економіки Петрашко, який не підписував наказ про результати конкурсу з акредитації.

Блокада ринку роялті продовжувалась на невизначений час: законно збирати винагороду не міг ніхто, доки суд не ухвалив рішення. А судовий розгляд затягувався: після того, як Міністерство економіки програло першу інстанцію в адміністративному суді, міністр Петрашко подав апеляцію. Водночас, щодо його заступника Романишина, який був головою конкурсу, відкрили справу в НАБУ, а потім передали її до Державного бюро розслідувань.

У цей час народні депутати Микита Потураєв та Олександр Санченко ("Слуга народу") внесли до ВР законопроект, який дозволяв вивести ринок із блокади, скасувавши підсумки попереднього конкурсу та до наступного конкурсу дозволити збирати роялті всім зареєстрованим ОКУ. Восени закон був прийнятий у першому читанні і доки проходив підготовку до другого читання, апеляційний суд виніс рішення, яке змушує міністра підписати наказ про акредитацію. Що й було зроблено (в.о. міністра економіки Гринюк підписав указ), але судовий позов це не зупинило: вже новий міністр економіки Олексій Любченко подав касаційну скаргу.

Те, що ринок формально було розблоковано, ситуацію не нормалізувало. Вимоги УААСП перезапустити конкурс та позбутися "пралень" підтримали музичні видавництва Mozgi Entertainment, Vidlik, mamamusic, музиканти Катя Павленко, Тарас Тополя, Потап, Олег Михайлюта, гурт KAZKA, поет Юрій Рибчинський та багато інших. Команда Харчишина-Тополі залучила на свій бік користувачів, у тому числі близько 200 регіональних радіостанцій, мережі радіохолдингів "ТАВР медіа", УМХ, фестивалі Atlas Weekend, "Файне місто", "Захід фест", "Бандерштат", Underhill, Bezviz, " Таврійські ігри", Radioday, понад 2000 ресторанів, серед яких львівський холдинг емоцій !Fest та інші.

Руслана Лижичко — рупор акції "Стоп 5572", яку підтримували видавці, звинуватила керівництво УААСП Харчишина та Тополю у корупційній змові з одним із авторів закону Микитою Потураєвим.

Напередодні Хеллоуїна обстріл взаємними звинуваченнями в корупції продовжився з новою силою. СБУ затримала одного з головних фігурантів скандалу Олександра Нікіна при спробі надання $100 тисяч хабара народному депутату Олександру Санченку за відстрочення закону 5572. Йому також було обіцяно щорічне повторення такого платежу з організацій ОКУАСП та "Автори та видавці", президентом якого є Руслана.

А фінальний "бабах" підірвав соцмережі напередодні голосування ВР за закон 5572. Валерій Харчишин виклав в інтернет ще одне приватне розслідування про метастази, які дав схематоз за 20 років на ринку роялті. Про рульові та сірих кардиналів тіньового ринку, про те, яке відношення до них має Руслана, яка очолила боротьбу за чесність та прозорість ринку рояли після перемоги на Євробаченні-2004.

"В прелюдії п’єси, під назвою “Кому дістануться роялті”, відбулось зведення Руслани на п’єдестал розбудови в Україні авторської сфери особами, які і сьогодні ховають за ширмою “посла чистої енергії” мільярди авторських винагород", - написав Валерій Харчишин.

Остаточна монополізація не вдалася

У приватному розслідуванні Валерія Харчишина, де зібрано інформацію, починаючи з 2003 року, показано, як до 2019-го ринок роялті був остаточно монополізований структурами, підконтрольними Олегу Долинському та Олександру Нікіну.

Показано, що запекла боротьба контроль над ринком розпочалася на початку 2000-х. У той період за участю Руслани лобіюються зміни до закону, що дозволяють виплачувати роялті за суміжні права представникам видавців. Видавець Руслани Олег Долинський через "Комп Мюзик" став контролером в "ексклюзивно уповноважених" ОП "УМА" та ОП "УЛМП", які мали підтримку нардепа Дмитра Табачника, роль якого зросла з приходом до влади Януковича.

Його командами створюються дві приватні організації — Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (ОКУАСП) та Українська ліга авторських та суміжних прав (УЛАСП), до якої увійшли УМА та УЛМП та передали цій організації свої виняткові повноваження щодо збору роялті з правом на комісію 30- 50%, а в 2009 році під повний контроль УЛАСП та ОКУАСП перейшов збір роялті в horeca та рітейлі.

Наразі триває боротьба за ринок, на якому діє система збору грошей, де фактично немає правил.

Саме ці два сімейства ОКУ за версією розслідування, опублікованого Харчишиним, отримали у 2019-2020 роках усі акредитації у сфері публічних авторських та суміжних музичних роялті. При цьому об'єднуючу авторів УААСП, члена Міжнародної конфедерації авторів і композиторів (CISAC), жодного разу не сертифікували.

Монополізації ринку не зміг завадити новий закон, ухвалений у 2018 році (закон №2415 "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права та (або) суміжних прав"). Цей закон музична індустрія назвала реформаторським, оскільки в ньому були прописані правила збору роялті, схожі на ті, що діють у Європі та США.

Цей закон музична промисловість назвала реформаторським, оскільки у ньому були прописані правила збору роялті, схожі ті , якими збирають винагороди у Європі США.   

Вперше запроваджувалося правило: роялті у кожній сфері збирає одна організація. Так у сфері авторського права акредитацію могли отримати лише дві організації: одній це давало право збирати роялті "за публічну трансляцію музичних творів" (від радіостанцій, телеканалів, медіагруп), інший - "за публічне виконання музичних творів" (від ресторанів, барів, торгових центрів, концертних майданчиків, фестивалів). Також закон визначив, що тепер збирати роялті з ринку можуть лише громадські організації, а чи не приватні структури.

Існуючі до цього правила, коли авторські винагороди могли збирати всі організації, що мають реєстрацію, музичний ринок називає "хаосом". Коли збирачів багато і тарифи встановлюються за домовленістю, то не уникнути дейпінгу, крім того, нереально контролювати, за звучання яких пісень заплатив ресторан чи торговий центр і кому скільки потім перерахували збирачі. Тим більше, що звітність велася ручну: користувачі заповнювали еселівські таблиці, а нерідко просто платили названу суму, а як її потім розподіляли, їх мало цікавило.

Очікували, що запроваджена новим законом конкурсна акредитація лише громадських організацій, які можуть безпосередньо збирати роялті для авторів та залишати собі 20% комісійних, очистить ринок від тіньових схем. Але "реформа 2018 року" провалилася. За 20 років "метастази" тіньових корупційних схем глибоко проросли у цю сферу.

"Ми прописали в законі стандарти, але коли справа дійшла до наших чиновників, які повинні були їх застосувати, вони цього не зробили, обравши нецивілізований шлях", - коментує Дмитро Гузій невдалу реформу.

Хоча основу трансформації ринку закон таки заклав. І опір УААСП, що відбувся в 2021 році, закінчився скасуванням конкурсу, тому підтвердження.

Вперше монополістам не вдалося перемогти конкурентів. "Мені особисто пропонували 1 млн грн авансом, щоб я зрадив своїми принципами. І всім моїм друзям пропонували подібне", - розповів Валерій Харчишин.

Є надія, що з 2022 року на ринку роялті вдасться вибудувати цивілізовані правила гри та артисти отримуватимуть належну їм винагороду.

Що необхідно зробити, щоб уникнути схем

Що потрібно зробити, щоб історія не повторилася і на ринку роялті все-таки не закріпилися тіньові схеми?

Валерій Харчишин, керівник УААСП, вважає, що причиною більшості кризових явищ у даній сфері є "неналежне виконання чиновниками Департаменту інтелектуальної власності своїх функцій, а іноді й відверта діяльність на користь групи зацікавлених осіб, які мають на меті взяти під повний контроль сферу колективного управління". Цей департамент потребує реорганізації та невідкладних кадрових рішень, упевнений він.

Ситуація сама не зміниться, зауважує солістка Go_A Катя Павленко. "Її потрібно продовжувати зраджувати самим авторам, контролюючи свої роялті та свою організацію, якою на даний момент є ГО УААСП, яка керується авторами, а не незрозуміло ким. Згодом, сподіваюся, для авторів усе зміниться на краще", - вважає вона.

Ірина Горова, co-founder та CEO групи компаній MOZGI Group, продюсер, упевнена, що закон 5572 стане тим маленьким кроком до великих позитивних змін. На її думку, необхідно максимально цифровізувати процес збирання роялті, щоб усунути людський фактор і можливість маніпуляції з грошима авторів.

Сьогодні безліч авторів і продюсерів, а також користувачів мають питання до того, скільки коштів реально отримано, як вони розподіляються, і найголовніше питання — чому величезна кількість авторів ніколи не отримувала їх, зауважує вона. На думку Ірини Горової, очевидно, є невелика низка авторів, яким щось платять, і вони готові боротися за це "щось", не вникаючи в деталі та не звертаючи уваги на те, що сотні, а може, й тисячі їх колег роками не бачать своїх заслужених на роялті.

Необхідно максимально цифровізувати процес збирання роялті, щоб прибрати людський фактор та можливість маніпуляції з грошима авторів.

Вона наголосила на позитивному підсумку складного 2021 року: разом зібралися та об'єдналися головні гравці ринку креативної індустрії — фестивалі, ресторатори, користувачі та творці української музики.

Важливо, що наміри музикантів-реформаторів підтримують бізнес, який платить роялті.

Тарас Сердюк, власник ресторанів "Мафія", BAO, NAM пояснює, що Українська ресторанна асоціація підтримуватиме тих, хто бореться за цивілізований ринок ролі, бо виступає за справедливі відносини між бізнес-спільнотами. "Одна справа, якби роялті збирав справжній правовласник, а інша справа, коли для ресторатора це несправедлива витрата, яка може значуще впливати на економіку невеликої точки. При цьому ми знаємо про мега-доходи та мега-лобізм, який вони (структури Нікіна- Долинського — Delo.ua ) влаштовують за наші ж прибутки, захищаючи свої інтереси», — прокоментував Тарас Сердюк ситуацію, яка існувала усі попередні роки.

Про ризик хаосу

Продюсер Олександр Ксенофонтов стурбований, що з ухваленням закону 5572 для українських авторів та музичних видавців на невизначений час відкладається можливість отримувати винагороду за власну музику . " Це вигідно тим, хто заробляє на музиці, але не хоче платити за неї ", -   додає він. - Законопроект повертає нас у хаос, що передував реформі. На арену знову виходять 19 ОКУ, як це було колись. Знову демпінг. Суди. Неплатежі " . За словами Руслани Лижечко "Автори та Видавці" має намір брати участь у новому конкурсі та готові працювати над новим законом про музичну індустрію.

Продюсер Вадим Лисиця (Foxxstudios), пов'язаний із організаціями Олександра Нікіна, також вважає, що ринок впаде, коли на нього вийдуть усі, хто має ліцензію.

Фронтмен гурту Mad Heads XL Вадим Красноокий також стурбований поверненням хаосу. Він пам'ятає ті часи, коли на ринку працювало 20 організацій, неможливо було встановити справедливі тарифи, багато демпінгу та можливості для зловживань, коли неможливо відстежити, куди пішли зібрані гроші. Ще однією проблемою він називає зіпсовані стосунки між гравцями музичного ринку, яким завтра разом працюватимуть.

Заперечуючи з приводу можливого хаосу, народний депутат, співавтор закону 5572 Олександр Санченко наголошує на тому, що відсутність акредитованої організації — тимчасова ситуація. За його словами, перезапуск конкурсу розблокує ринок роялті і дасть можливість зареєстрованим ОКУ безпосередньо збирати авторські винагороди за своїми каталогами та розподіляти їх доти, доки не буде обрано єдину організацію, яка здійснюватиме збір роялті.

На думку Олександра, через чотири місяці після набуття чинності Законом Мінекономіки зможе провести новий конкурс, попередньо сформувавши нову комісію. А процес запуску конкурсу зможуть розпочати ще раніше – за два місяці.

Яких законодавчих змін чекатиме на ринок?

Стати ринку прозорим допоможуть зміни до закону про організацію колективного управління, зазначає Олександр Санченко . Перший момент, на якому він наполягатиме, це прозорість: "Необхідно створити аналог "Прозоро", коли всі бачитимуть, хто за що заплатив та хто що отримав.   Коли є диджитальна система, то забезпечити легше прозорість. Зараз звіти, якими користуються -   паперові, у них немає єдиної форми". Заповнення звітів необхідно зробити обов'язковим, щоб не виникали ситуації, коли, наприклад, Потапу відправляють 70 тисяч роялті на рік, а нікому юристу —   2,5 мільйона, зазначає Санченко.  

Необхідно створити аналог "Прозоро", коли всі бачитимуть, хто за що заплатив та хто що отримав. Коли є диджитальна система, то забезпечити прозорість легше

Він упевнений, що така система в кількох рахах збільшить авторські відрахування і дасть можливість отримувати винагороди не тільки великим, а й маленьким артистам, які при сірій схемі взагалі нічого не отримували, тому що були нерозпізнані (BlackBox) і організація витрачала ці кошти по своєму розсуду.

Крім того, Санченко наполягатиме, щоб у законі була така норма: позбавляти акредитації тих, хто працює нечесно, причому не лише у сфері авторського права, а й у інших.