Гральний бізнес наповнює казну навіть під час війни

Минулого тижня у своєму відеозверненні Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність виробити чітке розуміння розвитку економіки після війни, назвавши при цьому низку пріоритетів, які мають стояти на чолі державної політики стосовно бізнесу:  

• забезпечення максимально комфортного та вільного середовища з погляду податків та адміністративних умов;
• цифровізація;
• безпека;
• посилення оборонного потенціалу країни.

За словами Зеленського, необхідно довести до кінця судову, антикорупційну та інші важливі реформи. Але все це, як наголосив Президент, має працювати на бачення того, якою буде Україна «через рік, через п'ять, через десять, через двадцять років після війни».  

«Треба детально пропрацювати, щоб коли війна завершиться, ми були повністю готові. Ми розробляємо комплексний план, який передбачає відновлення зруйнованого, модернізацію держструктур та максимальне прискорення розвитку України», – наголосив Президент України.

Поки що до Перемоги ще далеко, але український бізнес із перших днів повномасштабного вторгнення російської армії в Україну робить усе можливе, аби допомогти державі у боротьбі з агресором.  

Гроші – така сама зброя, як і автомат, гранатомет чи танк, просто кожен воює на своєму фронті. На сьогодні кожна гривня має значення. І тому наповнення держбюджету – це такий же неодмінний атрибут перемоги України, що наближається, як і успішний контрнаступ на фронті.  

З моменту початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України вітчизняний бізнес, як і вся країна, зазнав серйозних втрат. Однак і в таких умовах бізнес продовжує працювати та сплачувати податки. Зокрема, вітчизняна індустрія азартних ігор, незважаючи на суттєве скорочення наземного офлайн-сегменту, лише за неповні чотири місяці поточного року лише у вигляді платежів за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор у 2022 році перерахувала до спеціального фонду Держбюджету 641,33 млн. грн.  

Чи багато це чи мало? Для порівняння наведемо дві цифри. У прийнятому наприкінці минулого року парламентом основному фінансовому документі країни – Державному бюджеті на 2022 рік обсяг ліцензійних надходжень від грального бізнесу – 1,2 млрд грн. Тобто майже половина річного плану вже є і, швидше за все, план буде виконано достроково. З 1 травня цього року державний «Приватбанк» оголосив про закриття своєї бонусної програми та перерахувань невикористаних своїми клієнтами залишків на бонусних рахунках для потреб нашої армії та відновлення України. Загалом у рамках цього рішення було залучено близько 600 млн грн. Нагадаю, що у цьому держбанку зберігається третина всіх заощаджень населення країни. Тобто ліцензійні оператори гемблінгу змогли дати бюджету приблизно стільки ж коштів, як і третина українських вкладників усієї банківської системи країни!

При цьому слід зазначити, що гроші були перераховані як новими операторами, так і компаніями, що вже міцно закріпилися на ринку азартних ігор. Так, сума щорічних оплат за наступний (другий) рік дії ліцензій становить 190,8 млн. грн.

• 23,4 млн грн сплатило ТОВ «ПАРІМАТЧ» за ліцензію на ведення діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет;
• 108 млн грн сплатило ТОВ «ПАРИМАТЧ» за ліцензію на ведення діяльності з організації та провадження букмекерської діяльності;
• 36 млн грн сплатило ТОВ «ПРИМУМ» за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
• 23,4 млн грн сплатило ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» за ліцензію на ведення діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет.

Вітчизняні оператори легального гемблінгу вірять у нашу перемогу і своєю роботою та грошима – як податками, так і пожертвуваннями на користь ЗСУ та благодійних організацій – наближають її!

Фото: ua.depositphotos.com