- Категорія
- Економіка
- Дата публікації
- Змінити мову
- Читать на русском
Проблеми міграції. Проблеми з польськими візами змушують українців їхати на роботу до інших країн ЄС
Переважна більшість заробітчан, які залишилися без трудових віз, в'їжджатимуть до Польщі за біометричним паспортом на 90 днів. Ті, у кого цей термін добігає кінця, можуть переорієнтуватися на Чехію, Голландію та інші країни.
Встати в електронну чергу на візу до польського консульства з січня не так просто. Але "чарівні" 100 доларів допоможуть вам отримати заповітне місце у системі e - Konsulat. Щоправда, такса вп'ятеро більша, ніж беруть «старі посередники» – візові центри. Унікальний випадок, коли працювати невигідно.
"Вже пропонують за постановку в чергу до консульства від 1000 до 2700 грн за особу", - повідомляє Сергій Пех, який веде блог про роботу у Польщі. У коментарях його передплатники називають великі суми. «Практично звичайній людині зареєструватися в консульстві нереально. Уся система заблокована посередниками. За послугу реєстрації просять 100-200 доларів плюс оформлення документів», - коментує Ольга Луків. «Хмельницький. Черга 100 євро», – додає Віталій Цимбалюк.
"У програмі взагалі немає вільних місць. У всіх містах. Це капець", - пише Марина Подлевська. "Але якимось чином вільні місця є для посередників-хапуг на продаж", - підтримує її Алла Гаврук.
Іван Мосейчук опинився серед рідкісних щасливчиків. "Я сам не знаю, як система мене пропустила і я зміг зареєструватися! Зараз це зробити самому технічно неможливо! До речі, я теж мав би платити гроші посередникам за реєстрацію", - поділився він досвідом.
Дискусія в коментарях очікувано набуває політичного забарвлення. "Цікаво, з чиєї розпорядження почався цей корупційний бардак... Набридло це здирство з усіх боків... Поки народ скромно й покірно жуватиме соплі, нічого не зміниться. Потрібні якісь колективні запити, скарги, письмові протести... а так, мабуть., всіх влаштовує, а хто везе, на тому їдуть. А ще дивуються, що українців за кордоном ні в що не ставлять. «Довбана влада спеціально так робить, щоб люди не виїжджали за кордон», - висловлює свою версію подій Орест Тищенко.
Але правда, здається, банальний її .
Недоліки монополії
Візова тяганина може бути пов'язана з ідеєю Польщі "передати демократичним шляхом" бізнес з оформлення віз національної компанії, але без відповідного досвіду. Йдеться про одну з найбільших рекрутингових фірм країни Personnel Service впливового політика та бізнесмена Томаша Місяка, який одночасно входить до складу найбільшого польського об'єднання роботодавців.
Експерти вважають, що за допомогою візового важеля компанія переформатує під себе ринок послуг посередників у працевлаштуванні для закриття вакансій насамперед на великих підприємствах. До чого це призведе? Зазвичай у монополіста платять найбільше: і роботодавці, і дрібні агенції з найму персоналу, і трудові мігранти. Але це є ризики майбутнього. А перебої з візами – це реальність. яку чекали, але не так скоро .
Як міняли візового оператора
У грудні 2020 року посольство Польщі оголосило тендер на послуги з приймання документів на візи. Після оголошення результатів у червні 2021 року почалися розгляди у Національній апеляційній палаті Польщі та судах. Рішення тендерного комітету кілька разів переглядали. Зрештою 7 лютого 2022 року поляки підписали контракт із консорціумом, у складі якого була єдина польська компанія з учасників конкурсного відбору.
"Тендер викликає багато запитань. Не все було прозоро та правильно. Не всі погоджуються з рішенням. Бентежить наявність серед переможців компанії з підбору персоналу, що зводить об'єктивність процесу видачі віз до мінімуму. Виникає ситуація, коли всі рівні, а одні рівніші", - вважає експерт ринку працевлаштування Тетяна Пашкіна.
Контракт із чинним оператором VFS Global, який стає частиною американської компанії Blackstone, спливав у листопаді 2021 року, тому до завершення всіх тендерних процедур його продовжили ще на 6 місяців, до квітня 2022 року. Але фокус, схоже, у тому, що сума угоди була розрахована на певну кількість віз. А через відкладений попит заявок побільшало – українці, які через карантин не потрапили до Польщі у 2020-2021 роках, стали активніше шукати роботу в сусідній країні.
Як результат, з середини до кінця січня 2022 року візові центри в 10 з 18 міст перестали приймати платежі. Податись на дозволи на в'їзд до Польщі не можна було в Вінниці, Житомирі, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Рівному, Тернополі, Ужгороді, Хмельницькому, Чернівцях. Людей із цих міст відправляли безпосередньо до консульств для реєстрації в електронній черзі.
Найлегшою була ситуація у Дніпрі, Запоріжжі, Києві, Кропивницькому, Полтаві, Одесі, Харкові та Херсоні. Це пояснювалося тим, що із Південно-Східної України до Польщі на заробітки їдуть менше. У лютому прийом візових платежів у західноукраїнських містах відновили за рахунок квот південних регіонів, а то знову заморозили. За прогнозами, у березні призупинять роботу за новими зверненнями усі пункти прийому документів на польську візу. Але кого це непокоїть, окрім самих трудових мігрантів?
Паралельна реальність
Польські фірми обрали вичікувальну позицію. " Ми в курсі повідомлень у медіа на тему візових центрів і зараз з'ясовуємо з нашими рекрутерами в Україні, як реально у них справи. Поки що збираємо вести з полів - не готові коментувати публічно", - повідомив представник польської компанії з працевлаштування.
МЗС України та народні депутати періодично нагадують польським колегам, що мітинги проти створення Польщею штучної візової монополії, що проходять в Україні з літа 2021 року, свідчать про серйозність ситуації. Але, на жаль, гарне виховання та дипломатичні манери не дозволяють вступати із сусідами у гостру дискусію. Тому наше зовнішньополітичне відомство минулого року повірило полякам, що їхній новий візовий центр відкриється у листопаді, а ситуація з видачею робочих віз для українців не погіршиться. А дарма.
Поки діючий візовий оператор вибирає останні квоти, потрапити в консульства нереально, а за електронну чергу в консульства вже просять винагороду, українське МЗС обмежується формальними заявами про "покращення сервісу".
"Згідно з запевненнями польської сторони, існує чітке розуміння особливої важливості забезпечення належної та безперебійної роботи дипломатичних та консульських установ Польщі в Україні на візовому напрямку. При цьому відбір компанії з надання послуг як на території України, так і на території інших країн, щодо прийому заяв на оформлення віз проводиться у суворій відповідності до законодавства Республіки Польща та ЄС та спрямовано насамперед на покращення рівня послуг, що надаються українським громадянам", - заспокоює заступник міністра закордонних справ України Микола Точицький.
Загалом, чергове покращення, а що буде далі?
Експерти вважають, що діяти можна було б жорсткіше. Фактично, своїми непродуманими діями Польща порушує Загальну декларацію прав людини, стаття 23 якої гарантує вільний вибір місця праці. ", - зазначає співзасновник Ліги захисту прав трудових мігрантів Віталій Матарікін.
Крім того, на його думку, дії Польщі суперечать Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. "Стаття 18 цього основного документа зобов'язує країни ЄС зберегти і по можливості покращити умови доступу до зайнятості для українських працівників. У статті 291 Угоди сторони визнали повну та ефективну зайнятість та гідну роботу для всіх ключовими елементами для торгівлі у контексті глобалізації та підтвердили свої зобов'язання щодо сприяння розвитку торгівлі таким чином, що призводить до повної та ефективної зайнятості та гідної роботи для всіх", - додав він.
Віталій Матарікін упевнений, що "візова ломка" триватиме до півроку, оскільки створити мережу з 18 викликових центрів із 500 співробітниками, які пройшли відповідне навчання, за 60 днів після підписання контракту, тобто до 9 квітня, нереально. "А отже, нас можуть чекати суди вже з невиконання умов тендеру", - сказав він.
За словами експерта, досі не зрозуміло, чи є гроші на проект: Personnel Service готувалася залучити фінанси на фондовому ринку лише на початку року, але новин із цього приводу немає. А другий учасник консорціуму — візова компанія TLScontact французького гурту Teleperformance, схоже, не збиралася інвестувати в Україну, а хотіла просто заробити на продажі необхідного програмного забезпечення польському партнеру, не виключає експерт.
До речі, ЗМІ писали, що TLScontact потрапила в поле зору ФСБ, коли спецслужба оформляла візи до Великобританії для своїх "любителів шпилів", які отруїли сім'ю Скрипалів. Цікаво, чи в Україні працюватиме та сама система, яку могли зламати росіяни? Ну і про російські бізнес-зв'язки Томаша Місяка сказано чимало. Все це додаткові ризики у наш неспокійний час.
Цікавою є позиція польських рекрутингових компаній, що йдуть на заклання до своїх провладних бізнесменів. " Ми вважаємо за краще концентруватися на тому, на що можемо вплинути", - прокоментував польський рекрутер можливі перспективи отримання новим монополістом доступу до комерційної інформації конкурентів за умовами працевлаштування та ризиками недружнього поглинання ним інших фірм.
Можливо, українським трудовим мігрантам треба рятувати себе самим?
Європейська альтернатива
Тетяна Пашкіна впевнена, що основна маса українців, які залишилися без віз, в'їжджатимуть у Польщу за біометричним паспортом на 90 днів. Ті, у кого цей термін добігає кінця, можуть переорієнтуватися на Чехію, Голландію та інші країни.
"Зараз ми всіх працівників насамперед орієнтуємо на працевлаштування за безвізом. Тобто роботодавець оформляє робоче запрошення на 3 місяці, і людина з біометричним паспортом їде працювати, а потім роботодавець або оформить вид на тимчасове місце проживання або вже на той час вирішаться проблеми з візовими центрами і можна буде оформити річну візу.Тих працівників, які не можуть виїхати на роботу за безвізом або хочуть їхати тільки за робочою візою, ми орієнтуємо на очікування подачі документів до 1-1,5 місяця і працюємо тільки з візовими округами, які ще приймають документи на візу", - пояснює Юлія Веселовська, експерт ринку міжнародного працевлаштування.
Вона також наголосила на наявності альтернативи Польщі. "Все більше і більше країн заявляють про нестачу трудових ресурсів та шукають поповнення за рахунок трудових мігрантів. А українці – дуже добрі працівники. Тому зараз ми рекрутуємо для підприємств Латвії, Литви та Чехії – у них немає проблем із візовими центрами. На ринку завжди можна знайти пропозиції щодо працевлаштування інших країн", - наголосила Юлія Веселовська.
Олексій Позняк, завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи вважає, що українці продовжать пошук роботи в інших країнах з вищим рівнем зарплат. При цьому наша країна за такої тенденції незабаром сама може мати справу з дефіцитом кадрів, що вже відбувається в окремих галузях. Поляки, звичайно, як можуть, допомагають нам зберегти кадри всередині країни, але сподіватися на сусідів не варто – настав час думати над державною програмою забезпечення кадрами національної економіки.